Рішення № 85895353, 15.11.2019, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/15/19

провадження №2/457/100/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого судді Грицьківа В.Т.,

з участю секретаря Ринди О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору припиненим та зобов`язання вчинити дії та зустрічним позовом ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

за участю:

представника позивачки ОСОБА_4

представника ТзОВ "КУА "Фінекс-Капітал" Бондаренко Н.В.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору припиненим та зобов`язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 14.12.2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 614/07/03, згідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 50000 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами. З метою забезпечення зобов"язань позичальника за даним кредитним договором, 14.12.2007 року між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з однієї сторони та ВАТ "ВіЕйБі Банк" з іншої сторони укладено іпотечний договір, згідно до якого передано в іпотеку квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20.10.2009 року між ОСОБА_2 та ВАТ "ВіЕйБі Банк" укладено додатковий договір №3 до кредитного договору №614/07/03 від 14.12.2007 року і 20.10.2009 року між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з однієї сторони та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» укладено Договір про внесення змін до іпотечного договору від 14.12.2007року.

ОСОБА_2 неналежно виконував свої зобов"язання за кредитним договором та допустив порушення термінів погашення кредиту.

Кредитним договором №614/07/03 від 14.12.2007року серед прав банку передбачено: вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів користування ним та інших платежів за цим договором, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником та/або поручителем своїх зобов`язань за цим договором та/або договором іпотеки (п.3.2.4.); стягувати з позичальника неустойку за невиконання чи неналежне виконання умов цього договору (п.3.2.12.).

Банк скористався цими правами, 20.09.2010 року звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24.12.2010 року у справі № 2-614/10 задоволено позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» (правонаступник ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 475 019,44грн., судового збору в розмірі 1700,00грн. та 120,00грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.

Зазначене судове рішення було виконане, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.08.2016року у виконавчому провадженні №44304303, постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.08.2016р. у виконавчому провадженні №44308790 та листом Трускавецького міського відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області від 12.10.2016року.

Звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договром, банк змінив терміни виконання зобов`язання за кредитним договором, дія умов договору припинилася, тому позивачка, уточнивши позовні вимоги, просить суд:

-визнати іпотеку на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером обтяження 6235598, зареєстровану 20.10.2009 15:57:22 реєстратором: приватний нотаріус Єдин Л.В., припиненою та виключити запис з Державного реєстру іпотек;

-зняти обтяження з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 11125797, заборона на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження 6235316, зареєстрованого 14.12.2007 року 18:43:31 за № 6235316 реєстратором: Приватний нотаріус Єдин Людмила Володимирівна, та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

ВідповідачТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", скориставшись своїм правом, звернулося до суду з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, який мотивований тим, що сторони домовились, шляхом підписання Кредитного договору (в редакції Додаткового договору № 3), п. 2.4. Додаткового договору №3, нараховувати проценти за користування простроченими до повернення сумами, в порядку, визначеному п.п. 2.4 1-2.4 2 цього Договору.

Керуючись ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України, а також умовами кредитного договору, ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" нарахувало відповідачам заборгованість по процентам за користування кредитними коштами станом на 12.03.2019 року у розмірі 348 669, 51 грн., яка зафіксована договором № 7936 про відступлення права вимоги (купівлі - продажу) прав вимоги від 13.03.2018 року з додатком №1 до нього. Крім того, сума заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з березня 2018 року по лютий 2019 року складає 29 636,91 грн., 3% річних від суми простроченої заборгованості складає 10 460,09 грн. Штраф 20%, відповідно до п. 4.4. Додаткового договору № 3 становить 69 733,90 грн.

Тому позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «БЛІНД» (реєстраційний код за ЄДРІСІ 233910), Код ЄДРПОУ – 34333275, заборгованість на суму 458 500,41 грн. та судові витрати.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свій позов підтримала, зустрічного позову не визнала, додатково суду пояснила, що 20.09.2010 року кредитор ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, а рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24.12.2010року у справі № 2-614/10 задоволено позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» (правонаступник ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») та стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_3 розмір заборгованості за кредитним договором. Рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24.12.2010 року виконано, заборгованість повернута, тому забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором – іпотека на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , повинна бути припиненою, а обтяження з даної квартири – зняте.

Представник позивачки ОСОБА_4 в судовому засіданні первісний позов підтримав, зустрічного позову не визнав, суду додатково пояснив, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти на прострочену заборгованість по кредиту припиняється у разі закінчення строку кредитування або пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про стягнення всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі) не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором. Пред ’явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти. Оскільки рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24.12.2010 року виконано, позика є повернутою, а кредитний договір припинений з дня звернення кредитора до суду, тому договір іпотеки також вважається припиненим, а обтяження з квартири за адресою: АДРЕСА_1 необхідно зняти. Щодо зустрічного позову, то нарахована позивачем пеня на прострочену заборгованість, інфляційних втрат, 3% річних та штрафу є безпідставними, оскільки позивач нарахував дану заборгованість відповідно до п.п. 2.4 1-2.4 2 Кредитного Договору, який є припиненим 20.09.2010 року – днем, коли банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" позову ОСОБА_1 не визнала, зустрічний позов підтримала, суду додатково пояснила, що 13.03.2018 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М.А., уклав з ТОВ «Компанія з управління активами «Фінекс Капітал», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверенфікованого венчурного інвестиційного фонду «БЛІНД», договір № 7936 про відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги, на підставі якого ТОВ «КУА «Фінекс- Капітал» набуло всіх прав Кредитодавця за Кредитними договорами. Право вимоги ТОВ «КУА «Фінекс- Капітал» складається з заборгованості за процентами в сумі 348669,51 грн. станом на 13.03.2018 року.

Вважає твердження позивачки та її представника за первинним позовом з приводу того, що кредитний договір (додатковий договір № 3 від 20.10.2009 року до Кредитного договору № 614/07/03 від 14.12.2007 року) припинився з моменту звернення кредитора до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості, а як наслідок і іпотечний договір є припиненим - необгрунтованими, оскільки відповідно до умов додаткового договору № 3 від 20.10.2009 року до п. 1.3 Кредитного договору № 614/07/03 від 14.12.2007 року - кредитні кошти було надано строком по 13.12.2017 року включно.

Згідно п. 7.3. додаткового договору № 3, договір набуває чинності з моменту його підписаним Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань,

Відповідно до п. 2.4.3. Додаткового договору №3, в будь-якому випадку при повному поверненні суми кредиту, розраховані проценти повинні виплачуватися одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту, проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку визначеному в п.п. 1.4.1-2.4.2. Договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. З таким позовом до суду сторони не зверталися, у зв`язку з чим Кредитний договір рішенням суду від 24.12.2010 року розірваний не був, а відтак заборгованість нарахована правомірно і підлягає до солідарного стягнення з відповідачів і, відповідно, іпотека припиненню не підлягає до повного виконання сторонами зобов`язань по кредитному договору.

Відповідач за первинним позовом - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіна Марина Анатоліївна, в судові засідання не з`являлася, подала суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі представника ПАТ "ВіЕйБі Банк", а з виникнення будь-яких питань звертатися до нового кредитора - ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал".

Треті особи по первинному позову та відповідачі по зустрічному позову ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в судові засідання не з`являлися, хоча про час та місце розгляду справи належно повідомлені.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що 14.12.2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 614/07/03, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Згідно до умов кредитного договору ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 50000,00 доларів США зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами строком до 13.12.2017 року та зобов`язався повернути кредит на умовах, передбачених договором. Зокрема згідно п. 2.4.4, в будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, розраховані проценти повинні сплачуватися одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту, проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку, визначеному в п.п. 2.4.1.-2.4.2.

14.12.2007 року ВАТ "ВіЕйБі Банк", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір поруки, копія якого знаходиться в матеріалах справи, згідно якого ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання ОСОБА_2 зобов`язань у повному обсязі за кредитним договором № 614/07/03 від 14.12.2007 року та додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

14.12.2007 року ВАТ "ВіЕйБі Банк" - іпотекодержатель та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 – іпотекодавці, уклали договір іпотеки, згідно до якого останні з метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором № 614/07/03 від 14.12.2007 року передали в іпотеку квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20.10.2009 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_2 укладено Додатковий договір №3 до кредитного договору № 614/07/03 від 14.12.2007 року, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у вигляді відкличної мультивалютної кредитної лінії з загальним лімітом заборгованості в суму, еквівалентну 788 879,76 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами відповідно до п. 1.4 Додаткового договору, строком до 13.12.2027 року та зобов`язався повернути кредит на умовах, передбачених договором. Згідно п. 2.4.3 Додаткового договору, в будь-якому випадку, при повному поверненні суми кредиту, розраховані проценти повинні сплачуватися одночасно з поверненням кредиту. При простроченні повернення кредиту, проценти за користування простроченими до повернення сумами нараховуються в порядку, визначеному в п.п. 2.4.1.-2.4.2.

20.10.2009 року ВАТ "ВіЕйБі Банк" - іпотекодержатель та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 – іпотекодавці, уклали договір про внесення змін до іпотечного договору від 14.12.2007 року, згідно до якого внесли зміни в п. 1.2 іпотечного договору, а саме: обумовили виконання зобов"язання іпотекодавців за Додатковим договором №3 до кредитного договору № 614/07/03 від 14.12.2007 року, як таке, що забезпечене іпотекою - квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що 20.09.2010 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 614/07/03 від 14.12.2007 року.

Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24.12.2010 року у справі № 2-614/10, копія якого знаходиться в матеріалах справи, позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» (правонаступник ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк») про стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 475 019,44грн., судового збору в розмірі 1700,00грн. та 120,00грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи - задоволено.

Зазначене судове рішення було виконане, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.08.2016 року у виконавчому провадженні №44304303, постановою про закінчення виконавчого провадження від 03.08.2016 року у виконавчому провадженні №44308790, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно договору № 7936 від 13.03.2018 року про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, копія якого знаходиться в матеріалах справи, укладеного між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", останнє набуло права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців, поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього договору, зокрема за кредитним договором № 614/07/03 від 14.12.2007 року /а.с.34-45/.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.

Частина 1 статті 1049 та частина 2 статті 1050 ЦК України передбачають, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 553, ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ч. 4 ст. 264 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 13.03.2019р. у справі №185/3812/16-ц, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі закінчення строку кредитування або пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року, справа № 444/9519/12, провадження № 14-10 не 18). Наявність судового рішення про стягнення всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018р. у справі №310/11534/13-ц наводить наступний висновок: «Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів. »

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року справа № 643/16336/16-ц, провадження № 61 -12848св 18 (ЄДРСРУ № 76596781), від 12 вересня 2018 року справа № 473/825/16-ц, провадження № 61-3240св18 (ЄДРСРУ № 76502922), 12 вересня 2018 року справа № 186/1974/14-ц, провадження № 61- 24172св18 (ЄДРСРУ № 76502947), ВП ВС від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача за зустрічним позовом - ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", який набув прав кредитора за кредитним договором № 614/07/03 від 14.12.2007 року, немає підстав для нарахування та стягнення відсотків, відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України та штрафу на умовах кредитного договору№ 614/07/03 від 14.12.2007 року та додаткової угоди №3 до нього, оскільки строк договору було змінено, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинено в день його звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, а сам договір виконаний належним чином шляхом його виконання в судовому порядку.

Що стосується нарахування позивачем за зустрічним позовом інфляційних втрат та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України, то суд приходить до висновку, що позивач має право на таке нарахування на суму заборгованості, яка підлягала стягненню згідно рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24.12.2010 року у справі № 2-614/10, а саме: 475 019,44 грн. з моменту набрання рішенням законної сили, з врахуванням строків погашення даної заборгованості ОСОБА_3 в процесі виконання судового рішення до його повного виконання. Однак у зустрічній позовній заяві ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", нарахувало інфляційні втрати та 3% річних на суму заборгованості по процентах за користування простроченими до повернення сумами згідно до кредитного договору № 614/07/03 від 14.12.2007 року, а саме: 348669,51 грн. та за період з березня 2018 року по лютий 2019 року. Як встановлено судом вище, нарахування процентів за користування простроченими до повернення сумами згідно до кредитного договору № 614/07/03 від 14.12.2007 року є безпідставним та таким що суперечить вимогам Закону, тому, як наслідок, і нарахування інфляційних втрат та 3% річних на дану суму заборгованості є безпідставним та таким, що не підлягає стягненню.

Згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Верховний Суд у постанові від 27.06.2018р. у справі № 347/1561/15 наводить правовий висновок: «Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для його задоволення, оскільки з неї стягнуто борг у повному обсязі, тому кредитне зобов`язання припинилося, що зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер. а підстави для стягнення з неї курсової різниці за кредитним зобов`язанням відсутні.»

Згідно правового висновку Верховного Суду України у постанові від 06.07.2016р. у справі № 6-118цс16, при зарахуванні грошової суми, стягнутої за рішенням суду, на банківський рахунок позикодавця грошова позика вважається повернутою. Разом з тим, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а тому з часу зарахування на банківський рахунок сум, стягнутих за рішенням суду або добровільно сплачених позичальником на вимогу про дострокове повернення позики ці зобов`язання вважаються припиненими.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов ’язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

За системним аналізом зазначених норм права, іпотека припиняється в разі припинення основного зобов`язання, зокрема, на підставі виконання.

При цьому законодавство не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних з припиненням іпотеки оскільки іпотека, за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості, припиняється за фактом припинення виконанням основного зобов ’язання.

Отже, за відсутності обґрунтованої заборгованості позичальника та вимог кредитора на момент виконання рішення суду про дострокове стягнення заборгованості та припинення у зв`язку із цим основного зобов`язання іпотека припиняється.»

Таким чином, суд приходить до висновку, що виконання ОСОБА_2 у серпні 2016 року зобов`язання за кредитним договором відповідно до рішення Трускавецького міського сулу Львівської області від 24.12.2010 року, що підтверджується постановами про закінчення виконавчого провадження № 44308790 від 03.08.2016 року та №44308790 від 03.08.2016 року є підставою припинення іпотеки із виключенням запису з Державного реєстру іпотек та зняттям обтяження з квартири, яка була предметом іпотеки, із виключенням запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду позивачкою ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1221247409.1 від 22.12.2018 року та 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1221247956.1 від 22.12.2018 року. Тому з відповідачів ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. необхідно стягнути в рівних частинах в користь позивачки сплачений нею судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 575, 599, 631, 625, 651, 1048, 1049, 1050 ЦК України, Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 2, 10-13, 263, 264-266, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору припиненим та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати іпотеку на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за реєстраційним номером обтяження 6235598, зареєстровану 20.10.2009 15:57:22 реєстратором: Приватний нотаріус Єдин Л.В., припиненою та виключити запис з Державного реєстру іпотек.

Зняти обтяження з квартири за адресою: АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_2 11125797, заборона на нерухоме майно за реєстраційним номером обтяження 6235316, зареєстрованого 14.12.2007 18:43:31 за № 6235316 реєстратором: Приватний нотаріус Єдин Людмила Володимирівна, та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У задоволенні зустрічного позову ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з ТзОВ "Компанія з управління активами "Фінекс-Капітал", ЄДРПОУ 34333275, що знаходиться за адресою: вул. Академіка Проскури, 1/45 офіс 21 в користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений нею судовий збір в розмірі 704.80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк", код ЄДРПОУ 19017842, ОСОБА_5 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 в користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 704.80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи до або через Трускавецький міський суд Львівської області.

Суддя: В. Т. Грицьків