Рішення № 85894148, 25.11.2019, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/345/2019

Справа № 325/1510/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря Орманджи Ф.К., розглянувши в смт.Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "ПРИВАТБАНК"звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 листопада 2012 року у розмірі 42845,31 грн., з підстав, передбачених ст.ст. 525, 526, 610, 1050, 1054 ЦК України та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування вимог в позові зазначено, що 20 листопада 2012 року між ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (12.02.2018 року змінено назву на АТ КБ "ПРИВАТБАНК") та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 2000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.Відповідач, згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами банку", які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Згідно пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг відповідач надав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і надав право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач зобов`язалася слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Договором, який є укладеним відповідно до ч.2 ст.639, ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України, передбачені порядок та умови погашення кредиту і заборгованості по ньому, сплата нарахованих в період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, а також наслідки невиконання умов договору. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням коштів внесених на погашення заборгованості станом на 15 липня 2019 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 42845,31 гривень, яка складається із: 0,00 -заборгованість за тілом кредиту, 3701,81 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 33427,06 грн. - пеня за прострочене зобов`язання; 3200,00 грн. - пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) і 2016, 44 грн. - штраф (процентна складова). На теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" .

Представник позивача за довіреністю Савіхіна А.М. в судове засідання не з`явилася, при подачі позову подала клопотанням про розгляд справи за відсутності представника банку, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного вирішення справи не заперечує.

Згідно повідомлення Степанівської Першої сільської ради Приазовського району Запорізької області № 258 від 02 вересня 2019 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання відповідач не з`явилася, повістка з викликом, яка надіслана за вище зазначеною адресою, повернута до суду без вручення з довідкою "Укрпошти" - "інші причини - адресат відсутній".

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам за адресою її місця проживання, зареєстрованому у встановленому законом порядку (ч.7 ст.128 ЦПК України).

В пункті 4 частини 7 ст. 128 ЦПК України зазначено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи з наведених норм процесуального закону суд вважає відповідача належне повідомленою про розгляд справи.

Відзив відповідачем до суду не подано.

При наявності зазначених умов на підставі статей 280, 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із досліджених документів судом встановлено, що 20 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання сторонами анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, укладений договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Зазначені обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, названими Умовами та витягом з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна 30 днів пільгового періоду".

Згідно п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов`язань за договором позичальник зобов`язався на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення кредиту, оплати Винагороди Банку (п.2.1.1.5.6 договору).

Пунктами 2.1.1.12.1, 2.1.1.12.2, 2.1.1.12.6.1 Умов передбачена відповідальність боржника в разі невиконання умов договору, в тому числі пеня відповідно до встановлених тарифів у разі виникнення прострочених платежів за кредитом.

Пункт 2.1.1.7.6. Умов передбачає, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлюється тарифами договору.

Відповідачем умови укладеного договору не заперечені, відзив до суду не поданий.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, ОСОБА_1 скористалася коштами в межах встановленого кредитного ліміту, але зобов`язання по сплаті кредиту належним чином не виконувала, оскільки платежі вносила не в розмірі передбаченому договором та несвоєчасно. Останній платіж за кредитом був здійснений 07 жовтня 2016 року у розмірі 400,00 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту, заперечень чи інших заяв щодо позовних вимог відповідачем суду не надано.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525-527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону або договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За ч.1ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2 ст.642 ЦК).

Відповідно до наведених норм закону та встановлених обставин між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір за вказаних позивачем обставин і умов.

В силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України), позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наслідки порушення договору позики, які відповідно до ст.1054 ЦК України, застосовуються до відносин за кредитним договором, передбачені ст.1050 ЦК України, згідно якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України) та, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст.624 ЦК України).

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з погашення кредиту за договором № б/н від 20 листопада 2012 року станом на 15 липня 2019 року, відповідно до розрахунків позивача, утворилась заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі - 3701,81 грн., яка підлягає стягненню із наведених підстав.

Заборгованість за відсотками позивачем до стягнення не заявлена.

Заборгованість з пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. складає 3200,00 гривень, яка заявлена в позовних вимогах, не заперечена відповідачем, і підлягає стягненню в повному розмірі, згідно ст.624 ЦК України.

Одночасно позивачем нараховані пеня за прострочене зобов`язання у розмірі 33427,06 грн. та штрафи в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 2016,44 грн (процентна складова).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

У зв`язку зі стягненням на користь позивача суми пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. то стягнення суми пені за те ж прострочене зобов`язання та штрафу, які нараховані також за прострочення виконання того ж грошового зобов`язання, суперечить ст.61 Конституції України. А тому в цій частині вимог слід відмовити.

При визначенні виду та розміру пені, що підлягає стягненню, суд керувався також ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства, зокрема щодо справедливого розгляду і вирішення справи, звертаючи увагу на те, що заборгованість за простроченим тілом кредиту складає 3701,81 грн., а заявлена пеня, в якій відмовлено - 33427,06 грн., що більше як у вісім разів перевищує заборгованість.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 2 ст.2 ЦПК України).

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 3701 гривні 81 копійки; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 3200,00 гривень, а всього в сумі 6901,81 гривень.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім і документально підтверджені (платіжним дорученням № PROМ0BRDK від 30 липня 2019 року) судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить: 1921,00 грн. (судовий збір сплачений при подачі позову) х 6901,81 гривень (сума задоволених вимог позову) : 42845,31 грн.(сума пред`явлених вимог) = 309,45 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 20 листопада 2012 року станом на 15 липня 2019 року в розмірі 6901 (шість тисяч дев`ятсот одна) гривня 81 копійка, яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 3701,81 грн.; пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100,00 гривень у розмірі 3200,00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" судові витрати в розмірі 309 (триста дев`ять) гривень 45 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме в частині стягнення пені за прострочене зобов`язання у розмірі 33427,06 грн. та штрафу в розмірі 500,00 і 2016,44 грн., відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 25 листопада 2019 року.

Суддя О.П. Пантилус