Постанова № 85894140, 13.11.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/11781/19 3/335/1806/2019

ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м. Запорожжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя справу про адміністративне правопорушення за адміністративним протоколом №209, що надійшла з Головного управління ДПС у Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , директора ТОВ «МЕТАЛХІМБУД», що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 16.10.2019 №209, при проведенні перевірки ТОВ «МЕТАЛХІМБУД», директором якого є ОСОБА_1 , було встановлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2018 рік на загальну на суму 119295 грн.; п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3, ст.198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2018 року на суму 132550 грн..

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Попередньо суду надано заперечення, згідно яких ОСОБА_1 просить провадження по справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення посилаючись на неузгодженість податкових зобов`язань.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 14 КУпАП підставою для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративних правопорушень, пов`язаних з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника.

Вина особи може бути виражена у формі наміру або необережності. Намір особи на здійснення адміністративного правопорушення буде простежуватися тоді, коли особа, що його зробила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачало їхні шкідливі наслідки й бажало їх або свідомо допускало настання цих наслідків. Необережність буде мати місце тоді, коли особа, що зробила адміністративне правопорушення, передбачало можливість настання шкідливих наслідків своїх дій або бездіяльності, але розраховувала на їхнє запобігання або не передбачало можливості настання таких наслідків, хоча повинно й могло їх передбачити.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Судом встановлено, що за результатами здійснення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» складено акт №38/08-01-05-09/31522369 від 01.10.2019 року, та на підставі нього складено протокол про адміністративне правопорушення № 209 відносно директора ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» - ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Так, Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов`язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб`єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) податкове повідомлення, у випадку, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень органів податкової служби та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний відповідно до вимог п. 57.3 ст. 57 Кодексу сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В запереченнях ОСОБА_1 посилається на те, що повідомлення-рішення на підставі акту перевірки №38/08-01-05-09/31522369 від 01.10.2019 року отримано ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» 04.11.2019 року, у зв`язку з чим на день розгляду справи десятиденний строк на оскарження цих рішень не закінчився та вказані повідомлення-рішення є неузгодженими.

Суд враховує, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості про отримання ТОВ «МЕТАЛХІМБУД» податкових повідомлень-рішень, складених на підставі акту №38/08-01-05-09/31522369 від 01.10.2019 року, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 про отримання 04.11.2019 року податкових повідомлень-рішень не спростовано матеріалами справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а Європейський Суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, суд, не вдаючись до з`ясування питання наявності або відсутності в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, порушень вимог податкового законодавства під час ведення податкового обліку, приходить до висновку що строки оскарження податкового рішення-повідомлення не закінчилися, висновки акту є неузгодженими і до остаточного вирішення цього спору факт допущення порушення є невстановленим, тому не може бути прийнятий судом у якості доказу на підтвердження провини правопорушника.

При цьому ніяких інших доказів, окрім акту перевірки, на підставі якого були винесені рішення-повідомлення, строк оскарження яких на час розгляду справи не закінчився, та протоколу про адміністративне правопорушення, який складений на підставі акту перевірки, суду надано не було.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Викладене у сукупності свідчить про те, що по справі не встановлено об`єктивних даних про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 163-1 КУпАП.

За приписами статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку про закриття провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-1КУпАП у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, 163-1, 283, 284 КУпАП України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, закрити у зв`язку з відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Н.І.Рибалко