Ухвала суду № 85893309, 23.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61887/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Габрись О.М.,

за участю прокурора Білоцерківця В.О.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Томенчука Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону лейтенанта юстиції Білоцерківця В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Могилів-Подільського Вінницької обл., громадянина України, неодруженого, понтонера 1 понтонного відділення 1 понтонного взводу 3 понтонної роти понтонно-мостового батальйону військової частини А3955, солдата, зареєстрованого: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор військової прокуратури Київського гарнізону лейтенант юстиції Білоцерківець В.О. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні місця служби без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем строкової служби.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що передбачає можливість призначення покарання на строк від трьох до семи років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з цим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосування альтернативи запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 148 240 грн., що може забезпечити виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього КПК України та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Захисник зазначив про можливість застосування такого запобіжного заходу строком на 30 діб враховуючи те, що підозрюваний визнає свою вину, бажає співпрацювати з органом досудового розслідування та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Третім відділом Територіального управління ДБР, розташованим у м. Києві за процесуального керівництва військової прокуратури Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42019110350000155 від 22.11.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.11.2019 близько 22 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби військової частини А3955, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, без поважних причин, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог ст. 4, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив місце служби - Військово-медичний клінічний центр Південного регіону України, який дислокується за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 2, без поважних причин та дозволу командира, після чого проводив час на власний розсуд у м. Києві, не пов`язуючи його з проходженням військової служби.

22.11.2019 солдат ОСОБА_1 прибув до військової прокуратури Київського гарнізону, яка дислокується за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8А та заявив про себе.

22.11.2019 о 18 год. 50 хв. солдата ОСОБА_1 затримано уповноваженою службовою особою у порядку ст. 208 КПК України у приміщенні військової прокуратури Київського гарнізону, яка дислокується за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8А.

За час своєї відсутності обов`язки за посадою солдат ОСОБА_1 не виконував, командуванню частини про своє місцезнаходження та причини відсутності не доповідав, відповідні документи, що підтверджують законність та поважність причин його відсутності не надав.

23.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

Підозра ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні обґрунтовується зібраними доказами, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 23.11.2019 о 08 год. 00 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, а саме протоколів допиту свідків, пояснень підозрюваного слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 407 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи активну роль ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та характер його вчинення. У зв`язку з цим, клопотання підлягає задоволенню.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного, те, що він визнає свою вину та бажає співпрацювати з органом досудового розслідування та вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 30 діб.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, розмір застави, який з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, вважаю за належне призначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 153 680 грн., та що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону лейтенанта юстиції Білоцерківця В.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 30 діб, строк якого рахувати з часу затримання з 18 год. 50 хв. 22 листопада 2019 року.

Строк дії ухвали визначити до 21 грудня 2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 153 680 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 22 січня 2020 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин