Ухвала суду № 85892689, 12.11.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19036/19

провадження № 4-с/753/244/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Заставенко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_2 , Богунський відділ державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Янчинська О.С., про визнання неправомірним повідомлення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в Дарницький районний суд м. Києва зі скаргою на дії головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Янчинської О.С., в якій просив суд визнати неправомірним повідомлення від 30.08.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, зобов`язати головного державного виконавця Богунського відділу ДВС м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Янчинську О.С. усунути порушення.

На обґрунтування скарги зазначив наступні обставини. 27.11.2018 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва по справі № 753/13358/18 була затверджена мирова угода. Перший пункт вказаної угоди боржником виконано у повному обсязі, від виконання другого пункту мирової угоди боржник ухиляється. 25.07.2019 року ухвала про затвердження мирової угоди була пред`явлена до виконання до ВДВС. 05.08.2019 року виконавча служба повернула ухвалу без прийняття, оскільки в ній не було зазначено дату народження і реєстраційний номер облікової картки платника податків. 20.08.2019 року скаржник повторно пред`явив ухвалу до виконання до ВДВС із зазначенням того, що відсутність у виконавчому документів відомостей про дату народження боржника, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та його паспортні дані не є обов`язковою підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття їх до виконання. 30.08.2019 року державним виконавцем ухвалу суду повернуто без прийняття до виконання з тих самих підстав. Вказане повідомлення про повернення виконавчого документу стягувач отримав 21.09.2019 року.

На обґрунтування неправомірності рішення виконавця зазначив наступне. Боржник є не просто фізичною особою, а має специфічний статус суб`єкта господарювання, зазначене не враховано. А отже доцільність і суттєва необхідність у зазначені дати народження і реєстраційний номер облікової картки платника податків викликає сумнів. Стягувач обмежений у праві самостійного отримання конфіденційної інформації відносно боржника, а отримання такої інформації судом після завершення розгляду справи й видачі виконавчого листа законом не передбачено. П. 3 і п. 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає, що зазначені відомості зазначаються у виконавчому документів «за наявності». Крім того, державному виконавцю надано право отримувати від державних органів, підприємств, установ, організацій необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, а тому повернення ухвали із зазначених підстав є протиправним, чим порушує його права та інтереси.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2019 року відкрито провадження за вказаною скаргою, призначено справу до судового розгляду та викликано в судове засідання учасників процесу.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, якою також просив задовольнити подану скаргу.

Богунський відділ державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області направив до суду відзив, в якому просив розглянути скаргу у відсутність їхнього представника та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні скарги у повному обсязі, посилаючись на те, що державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу для усунення недоліків, оскільки у ньому відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків та повна дата народження боржника, тобто виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, Автоматизована система виконавчого провадження не дозволяє відкрити справу без внесення дати народження боржника.

Боржник ФОП ОСОБА_2 в судове засідання також не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, враховуючи встановлене, суд вважає за можливе розглянути скаргу у відсутність учасників процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В силу вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк може бути поновлено судом.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 27.11.2018 року Дарницьким районним судом м. Києва було постановлено ухвалу про затвердження мирової угоди у справі №753/13358/18 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

20.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся в Богунський відділ державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із заявою про відкриття виконавчого провадження додавши до неї ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27.11.2018 року.

30.08.2019 року головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Янчинською О.С. вищевказану ухвалу повернуто без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». В повідомленні виконавець зазначив боржником ОСОБА_2 , та на обґрунтування повідомлення виконавець зазначив, що пред`явлений виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим державний виконавець не може прийняти даний виконавчий документ до виконання виходячи з того, що п. 3 ст. 4 Закону передбачено, що у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних особі) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження - фізичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 208 ЦПК України, ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Отже, відповідно до положень статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано обов`язкові (імперативні норми права) та необов`язкові (диспозитивні) вимоги до виконавчого документа та підстави, за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання.

Вказаний припис у п. 3, 4 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» - «за наявності», на який вказує скаржник у скарзі, відноситься до зазначення у виконавчому документі: по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника та для ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника.

У пункті 6 частині 4 статті 4 Закону встановлено наслідки недотримання обов`язкових вимог до виконавчого документа, зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

В ухвалі Дарницького районного суду м. Києва у справі №753/13358/18 провадження №2/753/6365/18 про затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не вказано дату народження боржника - фізичної особи-підприємця та його реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Перевіряючи доводи поданої скарги про те, що виконавцю надано право отримувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, суд вважає вказати про наступне .

Так, за змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Отже, такі дії виконавець має право вчиняти виключно під час виконавчого провадження, тобто, після його відкриття.

Окрім того, слід звернути увагу на абз. 7 частини 2 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі Положення) згідно якого, під час реєстрації виконавчого документа "... відповідальна особа (посадова особа органу державної виконавчої служби, на яку покладені обов`язки) (приватний виконавець або його помічник) зобов`язана(ий) внести до Системи такі відомості: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) для фізичної особи або повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - стягувача; прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків) для фізичної особи або повне найменування, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для юридичної особи - боржника; ".

Відповідно до частини 4 розділу ІІ Положення, за даними про зареєстрований документ Системою формуються журнал реєстрації загальної вхідної кореспонденції, журнал реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, журнал обліку виконавчих проваджень. Тобто, посадова особа органу державної виконавчої служби або приватний виконавець при реєстрації виконавчого документа в обов`язковому порядку повинен внести число, місяць, рік народження для фізичної особи - боржника/або для ФОП, та його реєстраційний номер облікової картки платника податків. Не внесення даних стосовно дати народження фізичної особи/ФОП боржника позбавляє можливості зареєструвати виконавче провадження та винести постанову про його відкриття.

Згідно приписів частини 2 розділу ІV Положення, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Тобто, з метою отримання відповідних відомостей про боржника, державний виконавець повинен направити запит до відповідних органів, а без внесення даних про дату народження боржника - фізичної особи/ФОП зареєструвати документ, відкрити виконавче провадження та направити запит до відповідних органів не виявляється можливим.

Отже судом встановлено, що відповідно до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження виконавець не має можливості відкрити виконавче провадження без ідентифікації особи боржника.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням законності.

Використання виконавцем права на отримання від державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації до відкриття виконавчого провадження, порушує основоположний конституційний принцип законності дій суб`єктів владних повноважень, закріплений в частині другій статті 19 Конституції.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» в заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення.

За правилом частини 8 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Абзацом 12 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Скаржник ОСОБА_1 , як стягувач, відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» не скористався своїм правом на зазначення в заяві про примусове виконання рішення (у заяві про відкриття виконавчого провадження) відомої йому інформації про дату народження боржника/його реєстраційний номер облікової картки платника податків.

На виконавців не покладено обов`язку звертатися до відповідних реєстрів, а у разі невідповідності виконавчого документа встановленим законом вимогам, такий недолік може бути виправлений саме стягувачем, який не позбавлений права звернутися до суду, що видав виконавчий документ, щодо приведення виконавчого документа у відповідність із імперативними вимогами закону, в порядку, встановленому абз. 12 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 806/1376/17.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що державний виконавець правомірно виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання, а стягував не позбавлений можливості звернутися до суду, що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами або зазначити відповідну інформацію у заяві про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином з урахуванням встановлених обставин та вищевказаних законодавчих норм, суд дійшов висновку про те, що державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства, його дії є законними, тому вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 268, 354, 447-453 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_2 , Богунський відділ державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Янчинська О.С., про визнання неправомірним повідомлення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: М.О. Заставенко