Ухвала суду № 85892494, 20.11.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/20838/19

провадження № 2/752/6913/19

УХВАЛА

20.11.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Воробйова І.О.

розглянувши заяву представника позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову у цивільній справі № 752/20838/19 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

в провадженні суду перебуває справа № 752/20838/19 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість за кредитним договором в сумі 1656012,65 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2019 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту, оголошення в розшук, заборони використання та постановлення на штраф майданчик транспортного засобу «Тойота Кемрі», 2004 року випуску, об`єм двигуна 2362, що зареєстрований 31.05.2016 року та належить відповідачу ОСОБА_1 , а також шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: гараж за адресою: АДРЕСА_1 , гараж АДРЕСА_2 , загальною площею 15,9 кв.м, та квартиру АДРЕСА_3 , які належать відповідачу. На думку позивача, з урахуванням предмету та підстав позову, а також суми заборгованості невжиття судом заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у даній справі, а тому сторона позивача звернулась до суду із даною заявою.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, приходжу до висновку про обґрунтованість заявленої вимоги щодо накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме майно підлягає задоволенню.

Однак, суд вважає, що в частині накладення арешту на транспортний засіб слід відмовити, оскільки, стороною позивача не надано суду переконливих, достатніх доказів та всіх ідентифікуючих даних щодо транспортного засобу, а саме відомості щодо державного номерного знаку автомобіля, на який позивач просить накласти арешт, які б поза розумним сумнівом свідчили про його належність відповідачу.

Відсутність даних про державний номерний знак транспортного засобу, на думку суду, унеможливить належне виконання ухвали та призведе до можливого порушення прав інших осіб, а відтак заява в частині накладення арешту на рухоме майно відповідача є недоведеною та передчасною.

Крім того, з огляду на те, що суд прийшов до висновку про недоведеність вимоги про накладення арешту на автомобіль, оскільки, стороною позивача не було надано суду всіх ідентифікуючих даних щодо автомобіля, а тому вимоги заяви про оголошення в розшук автомобіля, заборони використання, та поставлення його на штраф майданчик також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

заяву представника позивача Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову у цивільній справі № 752/20838/19 за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 , а саме: гараж за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 15,9 кв.м, та квартиру АДРЕСА_3 .

В іншій частині вимог відмовити.

Дані позивача: Акціонерне товариство «Таскомбанк», ЄДРПОУ 09806443, адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя Н.П. Чередніченко