Ухвала суду № 85891483, 25.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4917/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря – Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа - Комісія з питань акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.08.2019 № 2452/5 «Про скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації – комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації»; зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити державним реєстраторам Комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.

Ухвалою суду від 03.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 15.10.2019 постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання на 31.10.2019 о 12:00 год.

В судове засідання 31.10.2019 представник Комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся засобами поштового зв`язку, проте поштове відправлення № 6530006559221, яке було направлено за вказаною у позовній заяві адресою для кореспонденції: АДРЕСА_1 , м. Одеса, Проспект Гагаріна, 12а, було повернуто до суду із довідкою ф. 20, в якій зазначено причину невручення: «з`їхали». При цьому будь-яких клопотань чи заяви від позивача до суду не надійшло.

У зв`язку із неявкою представника позивача в судове засідання та за відсутністю з його боку клопотань щодо розгляду справи без його участі, судове засідання відкладено для повторного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи на 25.11.2019 о 11:00 год. Однак поштове відправлення № 6530006677330, яке було направлено за вказаною у позовній заяві адресою для кореспонденції: АДРЕСА_1 . Одеса, Проспект Гагаріна, 12а, було повернуто до суду із довідкою ф. 20, в якій зазначено причину невручення: «адресат вибув». При цьому будь-яких клопотань чи заяви від позивача до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

У зв`язку з цим на обговорення учасників справи судом поставлено питання щодо подальшого розгляду справи.

Представники Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в судовому засіданні вважали за необхідне залишити позовну заяву без розгляду і не наполягали на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Представник третьої особи - Комісії з питань акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації Міністерства юстиції України до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Однак поведінка позивача не відповідає принципам конвенційного прецедентного права, які вимагають виявляти ретельність у проведенні процедурних заходів, утримуватися від використання тактики зволікань та використовувати всі можливості, надані національним правом, для прискорення процесу.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 8 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов`язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини

Так, Європейський суд з прав людини в рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч.4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 131 КАС України, Комунальне підприємство «Юридичний департамент реєстрації» про час та місце судових засідань, призначених на 31.10.2019 о 12:00 год. та 25.11.2019 о 11:00 год., вважається повідомленим належним чином, оскільки судові виклики направлялись позивачу на поштову адресу, яку він сам зазначив у позові як адресу для листування. При цьому згідно ч. 1 ст. 129 КАС України позивач не подавав до суду письмових заяв про виклик його за допомогою інших засобів зв`язку.

Будь-яких заяв про розгляд справи за відсутності його представника або про відкладення судових засідань від позивача до суду не надійшло. При цьому позивач безумовно обізнаний про наявність в провадженні ООАС адміністративної справи за його позовом, втім будь-якої заінтересованості в процесі з початку порушеного провадження не виявив.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що не з`явившись повторно у судове засідання, за умови неповідомлення суду про зміну місцезнаходження або адреси для листування, а також ненадання заяви про розгляд справи без участі його представника, позивач - недобросовісно користується належними йому процесуальними правами та порушує права інших учасників справи, сприяє зволіканню у розгляді справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Приписи пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативними та зобов`язують суд у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, залишити своєю ухвалою позовну заяву без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.09.2019 по справі №316/1319/17 (2-аз/316/7/17).

На підставі викладеного, враховуючи, що позивач, який не є суб`єктом владних повноважень та який про час та місце судового засідання вважається повідомленим належним чином, повторно не з`явився до суду та не надав будь-яких клопотань чи заяв з цього приводу, а представники відповідачів клопотали про залишення позовної заяви без розгляду, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Юридичний департамент реєстрації» до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа - Комісія з питань акредитації суб`єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб`єктів вимогам акредитації Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26.11.2019.

Суддя І.В. Завальнюк