Рішення № 85891361, 25.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1343/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали суду.

20 березня 2019 року до суду від позивача за вх.№10073/19 надійшла заява із засвідченими копіями додатків до позовної заяви та належним чином оформленою позовною заявою (у двох примірниках), у якій позовні вимоги викладені в такій редакції:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, в тому числі донарахованих сум за минулий час проведеної сплати з 01 січня 2018 року.

Ухвалою від 25 березня 2019 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 наказом УМВС України в Одеській області від 19 грудня 2005 року № 601 о/с з 26 грудня 2005 року був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ у відставку за пунктом 65 “а” за віком. Вислуга років на час звільнення у календарному обчисленні складала 30 років 03 місяці 05 днів, а у пільговому обчисленні 34 роки 03 місяці 20 днів. Відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла на час його звільнення, позивачу було встановлено пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області з 01 січня 2016 року проведено перерахунок раніше призначених пенсій працівникам міліції за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах установлених законодавством. Пенсію позивачу перераховано на підставі довідки №20571 наданої ліквідаційною комісією ГУ УМВС України в Одеській області, згідно якої сума грошового забезпечення складає 12933 грн. 31 коп. Пенсія перерахована у розмірі 70% від вказаної суми грошового забезпечення. При перерахуванні було знижено встановлений мені у 2005 році відсотковий розмір пенсії з 90% до 70% від грошового забезпечення. Внесені Законом України № 1166-VІІ зміни до частини 2 статті 13 Закону України №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії при реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.

25 березня 2019 року ухвалою суду зупинено провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та про зобов`язання вчинити дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.

08 квітня 2019 року від відповідача за вх. №12715/19 до суду надійшов відзив на позов (а.с.49-50), в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими. Перерахунок пенсії позивача на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 було проведено з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70%, оскільки 01.04.2014 набрав чинності Закон України від 27.03.2014 №1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України». Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції зі змінами згідно Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи в Україні» від 27.03.14 №1166-VII) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). До 01.01.2016 позивач отримував пенсію виходячи з розміру грошового забезпечення, яке він отримував особисто на момент звільнення з військової служби. Тому і відсотковий розмір грошового забезпечення був застосований відповідно до законодавства, що діяло на момент призначення пенсії. Однак, у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2016.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 31.10.2019 року судом поновлено провадження у даній справі.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що відповідно до наказу УМВС України в Одеській області №601 о/с від 19.12.2005 року полковника міліції ОСОБА_1 звільнено за п.65 «а» у відставку, вислуга років в пільговому обчисленні 34 роки 3 місяці 20 днів.

Згідно висновку про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року за пенсійною справою №20571 (а.с.58) та протоколу від 27.12.2005 року (а.с.35) полковнику міліції ОСОБА_1 , який займав посаду зам начальника управління – начальника управління по роботі з персоналом УМВС України в Одеській області (вислуга років в пільговому обчисленні 33) з 26.12.2005 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення.

Згідно протоколів про перерахунок пенсії з пенсійної справи № N/A20571 ОСОБА_1 судом встановлено, що позивачу протягом 2007-2012 років неодноразово були проведені перерахунки пенсії, виходячи із основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення (а.с.56-59).

В матеріалах пенсійної справи наявна довідка №20571 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахування пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) (а.с.34, 64), яка видана Ліквідаційною комісією Головного управління МВС в Одеській області Паук Івану Васильовичу про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 року №988, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського: заступник начальника управління ГУНП становить усього 12933,31 грн.:

- посадовий оклад – 4900,00 грн.;

- оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник міліції) – 2400,00 грн.;

- надбавка за стаж служби (50%) – 3650,00 грн.;

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) – 980,00 грн.;

- премія (8,41 %) – 1003,31 грн.

Судом встановлено, що 05 квітня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі вищевказаної довідки було проведено перерахунок пенсії позивача (а.с.36, 55) із сум грошового забезпечення: посадовий оклад – 4900,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням (полковник міліції) – 2400,00 грн.; надбавка за стаж служби (50%) – 3650,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) – 980,00 грн.; премія (8,41 %) – 1003,31 грн., всього 12933,31 грн.

Основний розмір пенсії позивачу визначено у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 33) у розмірі 9053,32 грн.

Підсумок пенсії позивача (з надбавками) визначено у розмірі 9053,32 грн.

Позивачем у позовній заяві не зазначено заперечень стосовно визначених у даному перерахунку сум по видам підвищення або надбавки до пенсії (які також зазначені у довідці), він лише посилається на незгоду із зменшенням йому з 01.01.2016 року основного розміру пенсії за вислугу років з 90 процентів на 70 процентів грошового забезпечення.

В свою чергу позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нездійснення йому перерахунку пенсії за вислугу років (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103) з 01.01.2016 року у розмірі 90 процентів грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 цього Закону загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри «80» замінено цифрами « 70» відповідно.

При цьому, судом встановлено, що з 26.12.2005 року пенсія позивачу була встановлена та виплачувалась у розмірі 90% грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зазначає, що ст.22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Тобто, при перерахунку пенсії пенсіонерам МВС має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 №3668 та від 27.03.2014 №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод у вигляді призначення йому пенсії виходячи із 90% розміру грошового забезпечення.

Крім того, внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Окрім цього, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Отже, зміна максимального розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення у ч.2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки.

Внесені вищевказаними Законами зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Відповідно до ч.3 ст.1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у зразковій справі №240/5401/18 у рішенні від 04.02.2019 року, яке залишено в силі постановою від 16.10.2019 року Великої Палати Верховного суду, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 10004, РНОКПП: НОМЕР_1) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Зокрема, у вказаній постанові зазначено, що «…внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

30. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню».

При цьому Верховний Суд визначив ознаки типової справи:

а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;

б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;

в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку, що відповідач при проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років з 90% на 70% грошового забезпечення, та відповідно бездіяльність відповідача щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року є неправомірною, а первісна вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 та провести виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії після її перерахунку у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, в тому числі донарахованих сум за минулий час проведеної сплати з 01 січня 2018 року, суд виходить з наступного.

Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимоги позивача щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області вчинити дії є похідними вимогами від вимоги про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області, вони також є обґрунтованими та підлягають задоволенню з урахуванням вимог ст.9 КАС України шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 90% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2016 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Решта доводів та заперечень відповідача у відзиві на позов висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., згідно квитанції №1Р2783 від 27.02.2019 року (а.с.5).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 768,40 грн., сплаченого згідно квитанції №1Р2783 від 27.02.2019 року.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 90% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2016 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплачений згідно квитанції №1Р2783 від 27.02.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя

ОСОБА_2 ОСОБА_3