Рішення № 85891292, 25.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5355/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за позовом фермерського господарства «БОР» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «БОР» до Головного управління ДФС в Одеській області та Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення №1183951/32817470 від 06.06.2019 р. комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 23.04.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 23.04.2019 р., подану ФГ «БОР» за датою її подання.

16 вересня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву фермерського господарства «БОР», відкрито провадження у даній адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 квітня 2019 року між ФГ «БОР» та ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» (покупець) було укладено договір поставки № Р18-085, на виконання якого позивач поставив ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» товар. 23 квітня 2019 року ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» згідно платіжного доручення № 407 перерахувало позивачу грошові кошти в розмірі 615000,00 грн. Позивач направив на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 1 від 23.04.2019 року. Квитанцією від 15.05.2019 року реєстрацію податкової накладної № 1 від 23.04.2019 року позивача було зупинено. Зі змісту квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної №1 від 23.04.2019 року вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На момент зупинення реєстрації податкової накладної №1 від 23.04.2019 року був відсутній будь-який належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Лист ДФС не може вважатися таким, оскільки не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, у квитанції від 15.05.2019 року про зупинення реєстрації ПН №1 від 23.04.2019 р. не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. Зміст квитанції свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень не дотримано вимоги пункту 13 Порядку №117 та не вказано чіткого критерію(їв) ризиковості платника податку та конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Таким чином, зупинення податкової накладної №1 від 23.04.2019 р. не відповідає умовам критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в квитанції міститься лише загальне посилання на критерії ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких можна віднести обсяг постачання до переліку ризикових. Позивач направив відповідачу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкової накладної. Однак, не дивлячись на наданні позивачем пояснення та первинні бухгалтерські документи, комісією Головного управління ДФС в м. Києві було прийнято рішення № 1183951/32817470 від 06.06.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 23.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав не надання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). Рішення № 1183951/32817470 від 06.06.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 23.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав не надання платником податку копій документів, в порушення Постанови КМУ від 21 лютого 2018 р. № 117 не містить зазначення конкретних документів копії яких не надано, шляхом підкреслення відповідної назви документу в наведеному в цій підставі переліку. Крім цього, всі первинні бухгалтерські документи які стосуються цієї операції надавались позивачем Відповідачу разом з повідомленням №2 від 30 травня 2019 року. Таким чином, оскаржуване рішення № 1183951/32817470 від 06.06.2019 р. не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, а лише містить загальний перелік документів що міститься в підставі відмови в реєстрації ПН в зв`язку з не наданням платником податку копій документів.

01 жовтня 2019 року за вх.№35621/19 від представника відповідачів надійшов відзив на позов (а.с.57-59), у якому зазначено, що ФГ «БОР» направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну №1 від 23.04.2019 року. За отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, за рішенням комісій ДФС України №1183951/32817470 від 06.06.2019 р. про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для відмови стало не надання платником податку копій документів, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Посилаючись на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 року № 2245-VIII, Податковий кодекс України, Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», наказ Державної фіскальної служби України від 16.03.2018 року № 137 «Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», наказ ДФС України №543 від 28.07.2015 року «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа розглядається судом за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.262 КАС України.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ст.258 КАС України, враховуючи перебування судді Вовченко О.А. у відпустці з 01.11.2019 року по 15.11.2019 року та на навчанні з 18.11.2019 року по 23.11.2019 року, останнім днем для вирішення даної справи є 25.11.2019 року.

Дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Фермерське господарство «БОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 32817470) зареєстровано як юридична особа 03.02.2004 року та з 05.02.2004 року взято на податковий облік.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами економічної діяльності фермерського господарства «БОР» за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.29 Вирощування інших багаторічних культур; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ «БОР» (продавець) уклало 18 квітня 2019 року з ТОВ «РИСОІЛ УКРАНА» (покупець) договір поставки №Р18-085 (а.с.15-17) та додаток №1 до договору поставки (а.с.18), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити пшеницю фуражну, надалі іменована «товар», (зерно насипом українського походження, врожаю 2018 року) на умовах франко-перевізник (FCA) склад продавця - Одеська обл., Біляївський р-н., с. Дачне згідно з Інкотермс 2010.

На підтвердження реальності умов даного договору позивач надав суду:

- видаткові накладні № Б-00000010, № Б-00000011 та № Б-00000012 від 24.04.2019 р., № Б-00000013, № Б-00000014, № Б-00000015 та № Б-00000016 від 25.04.2019 р. (а.с.19-25);

- платіжне доручення №407 від 23.04.2019 року (а.с.26) про перерахування ТОВ «РИСОІЛ УКРАНА» на рахунок ФГ «БОР» 615000,00 грн., призначення платежу: оплата за пшеницю згідно рахунку №28 від 19.04.2019 року, в т.ч. ПДВ 20% 102500,00 грн.;

- довіреність №0418-1 від 18.04.2019 року на отримання від ФГ «БОР» цінностей за договором №Р18-085 від 18 квітня 2019 року (а.с.27).

23 квітня 2019 року позивачем на адресу ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» виписана податкова накладна №1 (а.с.28) та направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 13 травня 2019 року отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.29), у якій підприємству було повідомлено, що реєстрація податкової накладної №1 зупинена: «ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

30 травня 2019 року позивачем направлено до ДФС повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.30), а саме щодо податкової накладної №1 від 23.04.2019 року. До вказаного повідомлення додано пояснення, договір поставки (а.с.32-35), додаток до договору (а.с.35), видаткові накладні (а.с.36-42), платіжне доручення №407 від 23.04.2019 року (а.с.43), довіреність (а.с.44), квитанцію до податкової накладної (а.с.46-47).

Комісією Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 06 червня 2019 року прийнято рішення №1183951/32817470 (а.с.49-50) про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 1 від 23.04.2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів: договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погодившись з вищевказаним рішенням комісії Головного управління ДФС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної ФГ «БОР» в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 1 від 23.04.2019 року та надіслано її до ЄРПН, проте, реєстрація цієї податкової накладної була зупинена.

Відповідно до п.1 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (тут і далі – у редакції, чинній на момент направлення на реєстрацію податкової накладної), затвердженого 21.02.2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів. Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.2 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Пунктом 3 «Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» передбачено, що комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності 22.03.2018 року також затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (тут і далі – у редакції, чинній на момент направлення на реєстрацію податкової накладної), критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Суд зазначає, що в листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року «Критерії ризиковості платника податку» (станом на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, зазначено: 1. Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином у вказаному пункті 1.6 Критерів ризиковості платника податку міститься сім абзаців, кожен з яких містить окремий критерій ризиковості, однак у вищевказаній квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних такий критерій не конкретизовано.

Також суд зазначає, що станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття спірного рішення, Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податків».

Суд враховує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18 та від 23 серпня 2019 року по справі №540/2602/18.

Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації податкової накладної) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Як вбачається з рішення №1183951/32817470 від 06 червня 2019 року, підставою його прийняття є зокрема ненадання позивачем копій документів:

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Згідно п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд вважає неправомірним посилання комісією Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на ненадання позивачем договорів та первинних документів, оскільки ФГ «БОР» до комісії разом з поясненнями від 30.05.2019 року було подано копії договору поставки №Р18-085 від 18 квітня 2019 року, видаткових накладних № Б-00000010, № Б-00000011 та № Б-00000012 від 24.04.2019 р., № Б-00000013, № Б-00000014, № Б-00000015 та № Б-00000016 від 25.04.2019 р., платіжного доручення №407 від 23.04.2019 року та довіреності №0418-1 від 18.04.2019 року.

Окрім цього суд зазначає, що в шаблоні рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у графі «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні» міститься приписка у скобках «документи, які не надано підкреслити», однак комісією Головного управління ДФС в Одеській області цього не зроблено.

З рішення №1183951/32817470 від 06 червня 2019 року вбачається, що у розділі «Прийнято рішення про» після пункту «Ненадання платником податку копій документів» міститься також графа «додаткова інформація», яка у цьому рішенні не заповнена.

Отже, оскаржуване рішення не містить конкретної інформації про причини та підстави для його прийняття, а саме інформації про те, яких саме первинних документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної.

Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо аналізу господарських операцій між ФГ «БОР» та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, оскаржуване рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області є необґрунтованим, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що первісна вимога позивача про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги ФГ «БОР» про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 1 від 23.04.2019 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на висновок суду щодо протиправності рішення комісії Головного управління ДФС в Одеській області №1183951/32817470 від 06 червня 2019 року, а також те, що вказаними рішеннями порушено право позивача на отримання податкового кредиту, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 23.04.2019 року.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ФГ «БОР» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. згідно платіжного доручення №2064 від 14 серпня 2019 року (а.с.5).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та похідну до неї вимогу, судовий збір за яку не сплачується, суд дійшов висновку про стягнення солідарно з Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області на користь фермерського господарства «БОР» судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №2064 від 14 серпня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов фермерського господарства «БОР» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №1183951/32817470 від 06.06.2019 року комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 23.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 23.04.2019 року датою її подання.

Стягнути солідарно з Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області на користь фермерського господарства «БОР» судовий збір у розмірі 1921,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №2064 від 14 серпня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - фермерське господарство «БОР» (вул.Уютна, буд.17, с.Дачне, Біляївський район, Одеська обл., 67624, код ЄДРПОУ 32817470).

Відповідачі:

- Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 45044, код ЄДРПОУ 39398646);

- Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197.

Суддя О.А. Вовченко

.