Рішення № 85891059, 22.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.004792

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним рішення (лист № 23813/13-01-50.41-01/від 06.05.2019 року) Галицької державної податкової інспекції Галицького управління ДФС у Львівській області про відмову фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ІПН – НОМЕР_1 ) у застосуванні спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН – НОМЕР_1 ) від 26 квітня 2016 року та застосувати спрощену систему оподаткування з 01 травня 2019 року;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 березня 2018 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 24140000000015180. У зв`язку із реєстрацією новоствореного суб`єкта господарювання позивачем з 01 квітня 2018 року обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на якій він перебував до 31 березня 2019 року. 25 квітня 2019 року проведено державну реєстрацію припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 24140060002015180. Також 25 квітня 2019 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 24150000000099419.

Позивач зазначає, що 26 квітня 2019 року у зв`язку із його реєстрацією як новоствореного суб`єкта господарювання – фізичної особи-підприємця звернувся із заявою до Галицької державної податкової інспекції Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області про застосування (обрання) спрощеної системи оподаткування (друга група) з 01 травня 2019 року, однак отримав відмову, оформлену листом № 23813/13-01-50.41-01/ від 06 травня 2019 року. Вказана відмова мотивована тим, що відповідно до пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України фізична особа-підприємець може здійснювати перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом року.

Таку відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року позивач вважає протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки відповідно до пп.298.1.2 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Таким чином, позивач зазначає, що ним дотримано строків та порядку подання заяви про застосування (обрання) спрощеної системи оподаткування відповідно до положень чинного законодавства.

Також позивач звертає увагу на те, що він є новоствореним суб`єктом господарювання, відтак не здійснював переходу на спрощену систему оподаткування, а обрав таку систему оподаткування саме у зв`язку із реєстрацією суб`єкта господарювання – фізичної особи-підприємця.

Вказує, що положення пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України регулює виключно процедуру переходу на спрощену систему оподаткування і не застосовується до новостворених суб`єктів господарювання, відтак посилання відповідача на зазначену норму права, як на підставу для відмови у застосуванні спрощеної системи оподаткування є помилковим.

Також позивач зауважує, що Галицькою державною податковою інспекцією Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області зазначено, що ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець перебував до 31.03.2019 року на спрощеній системі оподаткування, відтак неможливо застосувати до такого суб`єкта господарювання спрощену систему оподаткування з 01.05.2019 року. Однак, з цього приводу позивач зазначає, що у 2019 році він перебував на спрощеній системі оподаткування з моменту внесення відомостей до Реєстру платників єдиного податку з 01 квітня 2018 року. Таким чином, 26 квітня 2019 року ним подано вперше у 2019 календарному році заяву про застосування (обрання) спрощеної системи оподаткування і в цьому ж році не здійснювалось ні обрання, ні перехід на таку систему оподаткування. Також позивач вказує, що відповідач безпідставно ототожнює поняття переходу на спрощену систему оподаткування та обрання спрощеної системи оподаткування, що, на його думку, є помилковим. Тому, зважаючи на вищенаведене, відмова відповідача у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності є протиправною.

У зв`язку з вищенаведеним адміністративний позов просить задоволити в повному обсязі.

Щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи позивач зазначає, що при поданні даного адміністративного позову ним було сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн. відповідно до квитанції № 0.0.146194640.1 від 12.09.2019 року.

Також вказує про наявність витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка полягала у наданні усних консультацій, підготовці адвокатських запитів та позову відповідно до умов договору про надання правничої допомоги №33/18 від 16 травня 2018 року із Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і партнери». Орієнтовна вартість таких витрат становить 15000 грн.

У поданій 28.10.2019 року через канцелярію суду заяві про стягнення судових витрат представник позивача – адвокат Марусяк Володимир Ярославович просить стягнути за наслідками розгляду справи з ГУ ДФС у Львівській області 15000 грн. витрат на правничу допомогу у справі № 1.380.2019.004792 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії. Зазначає, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено із Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і партнери» договір про надання професійної правничої допомоги №33/18 від 16 травня 2018 року. Орієнтовний розмір судових витрат згідно умов вказаного договору становитиме 15000 грн.

Вказує, що відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, докази, що підтверджують понесені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до пп. 298.1.1 – 298.1.4 п.298.1 ст. 298 Податкового кодексу України. Зазначає, що відповідно до положень зазначених пунктів суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу на пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. При цьому, такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

У зв`язку із вищенаведеним, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних документів, які підтверджують вартість правничої допомоги адвоката, не подано договору про надання правничої допомоги, а тому Головне управління ДФС у Львівській області просить відмовити у задоволенні відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. повністю.

Згідно з пунктом третім частини третьої статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 23 вересня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10 жовтня 2019 року.

Судове засідання, яке відбулося 10 жовтня 2019 року відкладено на 29 жовтня 2019 року за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні, яке відбулося 29 жовтня 2019 року суд заслухав усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Також суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 11 листопада 2019 року клопотання представника відповідача про заміну сторони відповідача задоволено. Замінено сторону відповідача – Головне управління ДФС у Львівській області на правонаступника – Головне управління ДПС у Львівській області.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до даних інформаційної системи ІС «Податковий блок» щодо позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був зареєстрований в якості платника єдиного податку (друга група, ставка 20) з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.04.2019 року здійснено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , номер запису 24150000000099419, основний вид економічної діяльності 4.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

26.04.2019 року позивач звернувся із заявою до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року (друга група, ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати).

Листом від 06.05.2019 року № 23813/13-01-50.41-01/ «Про надання відповіді» позивачу відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування та повідомлено, що «згідно з п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Недотримання вимог п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ є однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку. Оскільки, згідно ІС «Податковий блок» Ви були зареєстровані в якості фізичної особи-підприємця, який перебував на спрощеній системі оподаткування, а дата кінця застосування ставки та групи, становить 31.03.2019 року Галицька ДПІ Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області надає Вам відмову у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року».

Не погоджуючись із вказаною відмовою, вважаючи її протиправною та такою, що порушує вимоги чинного податкового законодавства, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду із вказаним адміністративним позовом.

Предметом спору у даній справі є оцінка правомірності відмови відповідача у застосуванні до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року, оскільки позивач вважає, що в даному випадку мало місце саме обрання ним спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у зв`язку із його реєстрацією як новоствореного суб`єкта господарювання – фізичної особи-підприємця.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 291.2, 291.3 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 Податкового Кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до підпункту 291.1.1 пункту 291.1 статті 291 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Як слідує з матеріалів справи 26.04.2019 року позивач звернувся із заявою до Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року, у якій зазначив другу групу платника єдиного внеску та обрав ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, а також вказав про відсутність податкового боргу.

Листом Галицької ДПІ Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області від 06.05.2019 року № 23813/13-01-50.41-01/ «Про надання відповіді» позивачу відмовлено у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Підставою для відмови у застосуванні спрощеної системи оподаткування контролюючим органом зазначено недотримання позивачем вимог п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, оскільки останній згідно ІС «Податковий блок» був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, який перебував на спрощеній системі оподаткування, а дата кінця застосування ставки та групи становить 31.03.2019 року.

Оцінюючи підстави для відмови у застосуванні до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, які зазначені у листі від 06.05.2019 року №23813/13-01-50.41-01/ суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб`єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб`єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб`єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Аналіз наведеної норми права вказує, що зазначеною нормою врегульовано саме порядок переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України та прийняв відповідне рішення. При цьому, зазначені у цій нормі умови для такого переходу (подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, можливість здійснення переходу на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року, дотримання вимог, які встановлені в пункті 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) стосуються саме такого суб`єкта господарювання, який вже є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України.

Однак, як слідує з матеріалів справи та підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію позивача здійснено 25.04.2019 року, номер запису 24150000000099419.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Відтак, набувши 25.04.2019 року статус новоствореного суб`єкта господарювання – фізичної особи-підприємця, позивач 26.04.2019 року подав до контролюючого органу заяву про обрання спрощеної системи оподаткування (друга група, ставка єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати) з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, тобто з 01 травня 2019 року, що узгоджується з вимогами абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

На переконання суду, контролюючий орган помилково застосував до спірних правовідносин за участю позивача підпункт 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, оскільки, як вже було зазначено вище, вказаною нормою врегульовано саме порядок переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України та прийняв відповідне рішення.

Проте, з цього приводу суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин позивач не здійснював переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки не був платником інших податків і зборів згідно норм Податкового кодексу України, однак саме у зв`язку із реєстрацією його як новоствореного суб`єкта господарювання – фізичної особи-підприємця звернувся із заявою до контролюючого органу про обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у відповідності до приписів абзацу першого підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України.

Інших підстав для відмови у застосуванні спрощеної системи оподаткування, окрім як недотримання позивачем вимог підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України контролюючим органом не зазначено.

За таких обставин відмова Галицької державної податкової інспекції Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області, оформлена листом від 06.05.2019 року №23813/13-01-50.41-01/ у застосуванні до позивача спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року є протиправною, а позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДФС у Львівській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН – НОМЕР_1 ) від 26 квітня 2016 року та застосувати спрощену систему оподаткування з 01 травня 2019 року суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, ключовим завданням якого, є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже, вищевказана позовна вимога, а саме в частині зобов`язання Головного управління ДФС у Львівській області застосувати спрощену систему оподаткування є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відтак, відповідно до вимог частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні із частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26 квітня 2019 року про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Щодо заяви про стягнення з відповідача 15000 грн. витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. Однак, суд враховує, що 28.10.2019 року представник позивача подав через канцелярію суду заяву від 25.10.2019 року про стягнення судових витрат, у якій зазначив, що докази, які підтверджують понесені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у цій справі.

Таким чином, питання стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу відповідно до заяви представника позивача від 25.10.2019 року буде розглянуто судом у випадку надходження в межах строку, передбаченого абзацом другим частини сьомої статті 139 КАС України відповідних підтверджуючих розмір зазначених витрат доказів.

Відповідно до правил статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Згідно квитанції № 0.0.1461946640.1 від 12.09.2019 року при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід стягнути 2881,50 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії – задоволити частково.

Визнати протиправною відмову Галицької державної податкової інспекції Галицького управління Головного управління ДФС у Львівській області, оформлену листом від 06.05.2019 року №23813/13-01-50.41-01/ у застосуванні до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з 01.05.2019 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 26 квітня 2019 року про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 травня 2019 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2881,50 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 26.11.2019 року.

Суддя Клименко О.М.