Рішення № 85891024, 26.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004854

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року зал судових засідань № 14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О. В.,

представника позивача Ікавого М. Р.,

представника відповідача Лавришин М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов, -

в с т а н о в и в:

23.09.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області код ЄДРПОУ 35009269, місцезнаходження: 79057, м.Львів, вул.Конотопська, 6/8 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лавришин Мар`яни Михайлівни про стягнення витрат виконавчого провадження від 30.08.2019 у виконавчому провадженні № 56236700;

- визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лавришин Мар`яни Михайлівни про стягнення виконавчого збору від 30.08.2019 у виконавчому провадженні № 56236700.

Ухвалою від 30.09.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 15.10.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач повинен був винести постанову про зупинення виконавчого провадження не пізніше 03.08.2019, а тому постанова про стягнення витрат виконавчого провадження від 30.08.2019 та постанова про стягнення виконавчого збору від 30.08.2019 є протиправними та підлягають скасуванню.

24.10.2019 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечила, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що до відповідача 09.07.2019 надійшла заява представника стягувача, в якій вказано, зокрема, що ухвалу Франківського районного суду м. Львова залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду. А тому державний виконавець, керуючись ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про поновлення виконавчих дій. Також державний виконавець відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 30.08.2019 та постанову про стягнення виконавчого збору від 30.08.2019. Вважає, що дії державного виконавця відповідають положенням закону, а позовні вимоги є необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.04.2018 відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №56236700 з примусового виконання виконавчого листа № 465/4953/17, виданого 19.02.2018 Франківським районним судом м. Львова, про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належному йому на праві приватної власності приміщення комори в підвалі розміром 6,0 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , шляхом звільнення приміщення.

10.04.2019 відповідач виніс постанову про зупинення виконавчого провадження №56236700 з підстав поновлення строків на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження ухвалою Львівського апеляційного суду № 465/4953/17 від 20.03.2019.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25.07.2019 поновлено строк ОСОБА_3 на апеляційне оскарження заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 28.11.2017 у справі № 465/4953/17 та відкрито апеляційне провадження.

22.08.2019 відповідач виніс постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені № 56236700 з підстав залишення без змін ухвали Франківського районного суду м. Львова від 07.02.2019 постановою Львівського апеляційного суду у справі № 465/4953/17.

22.08.2019 відповідач підготував повідомлення про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56236700 30.08.2019 об 11:00 год.

30.08.2019 відповідач склав акт, в якому зазначено, що державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 та встановлено що ОСОБА_1 самостійно рішення суду не виконано.

30.08.2019 відповідач виніс постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 56236700 та постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 56236700.

Вважаючи постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, суд виходив з наступного.

Частиною 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, вказаним Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вказаного Закону, а також рішеннями, які відповідно до вказаного Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Як встановив суд, ухвалою Львівського апеляційного суду від 25.07.2019 поновлено строк ОСОБА_3 на апеляційне оскарження заочного рішення Франківського районного суду м. Львова від 28.11.2017 у справі № 465/4953/17, за яким видано виконавчий лист № 465/4953/17 та відкрито апеляційне провадження.

Суд звертає увагу на те, що позивач заявою від 02.08.2019, яку отримав відповідач 05.08.2019, що підтверджується штампом, повідомив останнього про вказану ухвалу Львівського апеляційного суду та додав копію такої до заяви.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач повинен був відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про зупинення виконавчого провадження не пізніше 06.08.2019.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо зупинення виконавчого провадження та без належних правових підстав продовжив вчинення виконавчих дій.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30.08.2019 у виконавчому провадженні №56236700 та постанова про стягнення виконавчого збору від 30.08.2019 у виконавчому провадженні № 56236700 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1536,80 грн., сплачений згідно з квитанціями від 16.09.2019 №№ 134,135.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245, 287 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лавришин Мар`яни Михайлівни про стягнення витрат виконавчого провадження від 30.08.2019 у виконавчому провадженні № 56236700.

Визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Лавришин Мар`яни Михайлівни про стягнення виконавчого збору від 30.08.2019 у виконавчому провадженні № 56236700.

Стягнути з Франківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області код ЄДРПОУ 35009269, місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Конотопська, 6/8 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість)грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. Г. Гулик