Рішення № 85890994, 13.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004103

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Козак О.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гавриляка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Фізична особи-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, вул.Стрийська, 35, м.Львів, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

- скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №31655/51.13-19 від 25.06.2019;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області включити ФОП ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно сплачену пеню у розмірі 3700,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення ГУ ДФС у Львівській області №31655/51.13-19 від 25.06.2019 про виключення його з реєстру платника єдиного податку, оскільки на момент його прийняття у позивача не було податкового боргу, відтак відсутні передбачені пунктом 299.10 статті 299 ПК України підстави для виключення його з реєстру платників єдиного податку. Позивач вказує, що своєчасно та в повному обсязі сплачував податкові зобов`язання з єдиного податку до місцевого бюджету. ФОП ОСОБА_1 зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Однак, акт про порушення позивачем вимог чинного законодавства, на підставі якого прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, не складався. Окрім цього, позивач зазначає, що податкова вимога йому також не надсилалась. Підсумовуючи наведене вважає, що відповідачем не дотримано передбаченої процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 14.08.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 16.08.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 08.10.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що рішенням ГУ ДФС у Львівській області №31655/51.13-19 від 25.06.2019 виключено з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , оскільки встановлено, що у фізичної особи-підприємця наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку (п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями). Представник відповідача вказує на те, що сума податкової заборгованості по податках та платежах у фізичної особи-підприємця станом на 01.06.2019 становить - 1258,77 грн., в тому числі 1258,77 грн. по єдиному податку, що підтверджено інтегрованою карткою платника податку. З огляду на наведене, керуючись п.299.10 ст.299 ПК України, вважає, що є підстава для виключення позивача з реєстру платника єдиного податку з 30.06.2019. Окрім цього, вважає безпідставними посилання позивача на відсутність акта перевірки, оскільки такий має констатуючий, а не владно - зобов`язуючий характер, позаяк не містить обов`язкових приписів, розпоряджень, що породжують юридичні наслідки для платника. З цих підстав, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог порядку реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку, встановлених ст.299 ПК України та є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 04.11.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач - ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 15.12.2009, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.08.2019, РНОКПП: НОМЕР_1 .

Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку 2-ої групи за ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

25.06.2019 ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення №31655/51.13-19 про виключення з реєстру платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .

Підставою для прийняття такого рішення слугувала наявність у фізичної особи-підприємця податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями). Сума податкової заборгованості по податках та платежах станом на 01.06.2019 становить - 1258,77 грн., в тому числі 1258,77 грн. по єдиному податку.

Документом, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку є інтегрована картка платника податку.

За даними інтегрованої картки платника позивачем 14.06.2019 сплачено до бюджету 1259 грн. єдиного податку та 3700 грн. пені. Вказане підтверджується також долученими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Станом на 30.06.2019 у позивача наявна переплата по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 3700 грн.

Позивач вважаючи, що у відповідача відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За положеннями п.п.16.1.2 п. 16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 295.2. статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз викладених правових норм дає підстави суду для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Відповідачем не проводилась перевірка позивача, відповідний акт не складався.

Як слідує з оскаржуваного рішення, станом на 01.06.2019 за позивачем обліковувалася податкова заборгованість протягом двох послідовних кварталів зі сплати єдиного податку у сумі 1258,77 грн.

Відповідачем, на підтвердження вказаних обставин подано до суду інтегровану картку платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

На підтвердження сплати єдиного податку позивачем до матеріалів справи надано: дублікат квитанції №0.0.643449883.1 від 31.10.2016 про сплату ЄП за грудень 2016 року в сумі 275,60 грн., дублікат квитанції №0.0.691400975.1 від 20.01.2017 про сплату ЄП за грудень 2016 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.710730343.1 від 20.02.2017 про сплату ЄП за лютий 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.730248478.1 від 20.03.2017 про сплату ЄП за березень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.730248673.1 від 20.03.2017 про сплату ЄП за квітень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.767485701.1 від 17.05.2017 про сплату ЄП за травень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.790241715.1 від 20.06.2017 про сплату ЄП за червень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.818459294.1 від 31.07.2017 про сплату ЄП за липень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.818462528.1 від 31.07.2017 про сплату ЄП за серпень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.854258771.1 від 20.09.2017 про сплату ЄП за вересень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.876090938.1 від 20.10.2017 про сплату ЄП за жовтень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.876095478.1 від 20.10.2017 про сплату ЄП за листопад 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.929601913.1 від 29.12.2017 про сплату ЄП за грудень 2017 року в сумі 640,00 грн., дублікат квитанції №0.0.943882611.1 від 19.01.2018 про сплату ЄП за січень 2018 року в сумі 745,00 грн., платіжне доручення №Р24А374429276А33817 від 20.02.2018 про сплату ЄП за лютий 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994060753.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за березень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994062834.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за квітень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994073091 від 21.03.2018 про сплату ЄП за травень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994073711.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за червень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994079393.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за липень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994080365.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за серпень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994086286.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за вересень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994099350 від 21.03.2018 про сплату ЄП за жовтень 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994100502.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за листопад 2018 року в сумі 745,00 грн., дублікат квитанції №0.0.994101743.1 від 21.03.2018 про сплату ЄП за грудень 2018 року в сумі 745,00 грн., платіжне доручення №62 від 17.01.2019 про сплату ЄП за січень 2019 року в сумі 834,60 грн., платіжне доручення №71 від 18.02.2019 про сплату ЄП за лютий 2019 року в сумі 834,60 грн., платіжне доручення №73 від 21.02.2019 про сплату ЄП за березень 2019 року в сумі 834,60 грн., платіжне доручення №87 від 17.04.2019 про сплату ЄП за квітень 2019 року в сумі 834,60 грн., платіжне доручення №101 від 16.05.2019 про сплату ЄП за травень 2019 року в сумі 834,60 грн., платіжне доручення №113 від 18.06.2019 про сплату ЄП за червень 2019 року в сумі 834,60 грн., платіжне доручення №106 від 14.06.2019 про сплату штрафної санкції в сумі 1259,00 грн., платіжне доручення №107 від 14.06.2019 про сплату пені в сумі 3700,00 грн.

Суд, дослідивши зазначені платіжні доручення, зазначає, що реквізити в них відповідають фактичним, тобто є вірними для сплати єдиного податку.

Як стверджує позивач, відповідно до платіжного доручення №0.0.691400975.1 від 20.01.2017 він сплатив єдиний податок за січень 2017 року, однак кошти було зараховано на єдиний казначейський рахунок лише 23.01.2017. У зв`язку з наведеним у позивача виник податковий борг. Про дану обставину йому не було відомо, податкової вимоги про сплату боргу позивач не отримував.

Судом також встановлено, що відповідно до платіжного доручення №106 від 14.06.2019 в сумі 1259,00 грн. та платіжного доручення №107 від 14.06.2019 в сумі 3700,00 грн., позивач сплатив штраф та пеню за несвоєчасну сплату єдиного податку.

З аналізу платіжних доручень слідує, що сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов`язаннями по єдиному податку здійснена позивачем у повному обсязі. Вказане не заперечується відповідачем та підтверджується даними інтегрованої картки платника.

Таким чином, станом на дату виключення позивача з реєстру єдиного податку 30.06.2019 у ФОП ОСОБА_1 податковий борг був відсутній.

Отже, враховуючи те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, а також відсутність у позивача заборгованості на дату прийняття оскаржуваного рішення та виключення його з реєстру платників єдиного податку, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про виключення позивача з реєстру платника єдиного податку.

Окрім цього, суд зазначає, що в силу положень пункту 59.1 статті 59 ПК України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу у спосіб, визначений ПК України, чого зроблено ним не було.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №813/1465/17 (адміністративне провадження №К/9901/5215/17).

З огляду на встановлені судом обставини, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про те, що дії ГУ ДФС у Львівській області щодо виключення позивача з реєстру платника єдиного податку слід визнати протиправними, а тому наявні підстави для скасування рішення відповідача №31655/51.13-19 від 25.06.2019.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язати відповідача включити ФОП ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно сплаченої пені у розмірі 3700,00 грн. суд зазначає таке.

Згідно з п.43.1 ст.43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4).

Згідно з п.43.5 вказаної статті контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що умовою повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів є воля самого платника, яка виражається у подачі заяви про таке повернення.

Позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували подання ним відповідачу заяви про повернення безпідставно сплаченої пені у розмірі 3700,00 грн.

Таким чином, у задоволенні вказаної вимоги необхідно відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2305,20 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Львівській області щодо виключення ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області №31655/51.13-19 від 25.06.2019.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області включити ФОП ОСОБА_1 до реєстру платників єдиного податку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (код ЄДРПОУ 39462700, місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 25.11.2019.

Суддя Р.І. Кузан