Ухвала суду № 85890423, 26.11.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

26 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/1290/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання – Гулай М.В.,

сторони в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Великоберезнянський лісгосп" до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2019 року Державне підприємство "Великоберезнянський лісгосп" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати припис №314/06 від 19 серпня 2019 року Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

Ухвалою суду від 26 вересня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.

Розгляд вищевказаної справи призначено на 26.11.2019 року на 09:00 год. Про що повідомлено учасників справи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.а.с.47-50).

У судове засідання сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи чи заяв про розгляд справи у відсутності учасників справи до суду не подано.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 205 частини 5 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Вказана норма є імперативною.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 4 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання призначене на 26.11.2019 року представник позивача не з`явився без поважних причин та дана неявка є повторною.

Так, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача не з`явився у підготовче засідання 12 листопада 2019 року, хоча про дату, час та місце проведення такого повідомлявся належним чином та завчасно, зокрема про одержання повістки у матеріалах справи міститься розписка представника позивача (а.с.42).

Відповідно до частини 10 статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Клопотань про відкладення розгляду справи чи проведення судового засідання за його відсутності до суду не подано. Відтак, у підготовче засідання 12.11.2019 представник позивача не з`явилися без поважних причин.

Відповідно 26.11.2019 представник позивача не прибув у судове засідання без поважних причин повторно.

Суд констатує, що у даному випадку, неявка представника позивача у підготовче засідання 12.11.2019 та у судове засідання 26.11.2019 визнається неповажною, оскільки представником позивача не було подано відповідних клопотань та не надано жодних належних доказів в підтвердження обставин, які б вказувала на неможливість його участі у судовому засіданні.

Заяви представника позивача про розгляд справи за їх відсутності чи клопотань про відкладення судового засідання на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду – не надходило.

Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має місце неодноразові неявки у судові засідання без поважних причин позивача, без надання підтверджуючих доказів про причини неприбуття та без наявності заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, суд приймає до уваги, що неявка представника перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом. Суд зазначає, що розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у ній доказів є неможливим.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка представника позивача у підготовче засідання та судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка представника позивача у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

Згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого засідання суд, серед іншого, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Державного підприємства "Великоберезнянський лісгосп" до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування припису - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

СуддяЮ.Ю.Дору