Рішення № 85890039, 20.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Справа № 160/6949/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кучми К.С.

при секретарі судового засідання – Чорній М.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Леонова В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Військова частина А1126 про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 18 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01 березня 2019 року № 28, про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності з 08 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням йому третьої групи інвалідності з 08 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено третю групу інвалідності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу у 25 окремій повітрянодесантній бригаді, начальник бронетанкової служби, з 2014 року перебуває на передовій на сході України, бере участь у бойових діях по захисту територіальної цілісності та суверенітету України. У червні 2014 року під час бойових дій він отримав поранення, внаслідок якого 16 січня 2015 року під час огляду органами МСЕК встановлено 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, що сталася 26 червня 2014 року, що підтверджується довідкою МСЕК серія АГ № 0001016 від 16 січня 2015 року. У зв`язку із встановленням йому 25% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, він отримав одноразову грошову допомогу в сумі 21 315 грн.

Позивач зазначає, що 09 січня 2019 року під час первинного огляду органами МСЕК його визначено особою з інвалідністю ІІІ-ї групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12 ААБ № 205266 від 09 січня 2019 року). Позивачем було подано всі необхідні документи для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з первинним встановленням ІІІ-ї групи інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до Міністерства оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги, однак відповідачем протиправно відмовлено у такій виплаті. Позивачу 28.03.2019 р. було повідомлено про рішення № 28 від 01.03.2019 року, складеного комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, а саме пункт 18, де йому відмовлено в нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з первинним встановленням ІІІ-ї групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, та такою, що порушує його права та законні інтереси, в зв`язку з чим він звернувся до суду для вирішення спору, щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з первинним встановленням ІІІ-ї групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, після усунення позивачем недоліків своєї позовної заяви.

До суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Так, позивачу 16.01.2015 року первино встановлено 25% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, що сталося 26 червня 2014 року, що підтверджується довідкою МСЕК серія АГ №0001016 від 16.01.2015 року. А після проведення чергового огляду МСЕК визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серія 12 ААБ №205266 від 09 січня 2019 року. Отже в зв`язку з тим, що між первинною втратою працездатності та черговим оглядом МСЕК, яким позивачу встановлено III групу інвалідності, пройшло більше двох років підстав для прийняття комісією позитивного рішення щодо виплати йому одноразової грошової допомоги немає, а тому відмова у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги в даному випадку є правомірною. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала внаслідок поранення, отриманого під час виконання обов`язків військової служби, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в цьому випадку, саме з встановлення інвалідності після первинного огляду. Зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності після первинного встановлення позивачу інвалідності не відбулось. Дворічний термін, на який спирається відповідач у пункті 18 протоколу від 01.03.2019 р. №28 в якості обґрунтування відсутності підстав для призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, розпочинається саме від дня встановлення інвалідності при первинному огляді, тобто з 08 січня 2019 року. Аналогічних висновків дійшов також Дніпропетровський окружний адміністративний суд у своїх рішеннях від 09.07.2019 року у справі №160/4958/19, яке в свою чергу було залишено без змін, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019 року. Таким чином, вважає, що доводи відповідача, зазначені у п.18 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 01.03.2019 р. №28, про відсутність правових підстав для виплати йому одноразової грошової допомоги, оскільки закінчився дворічний строк після первинного встановлення втрати працездатності, є помилковими.

У судове засідання прибув позивач, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

Представник відповідача пред`явлені позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволені позову відмовити.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про день та час його проведення повідомлялася належним чином. Але раніше в підготовчому засіданні представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України у 25 окремій повітрянодесантній бригаді на посаді начальника бронетанкової служби у Військовій частині А1126.

З довідки Військової частини А1126 від 19 квітня 2014 р. №1834 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), позивач одержав поранення черевної порожнини з повним розірванням поперечного відділу товстої кишки, множинні ураження тонкої кишки, гострої масивної крововтрати, травматичного шоку 2 ступеня під час виконання обов`язків військової служби в районі проведення АТО, внаслідок артилерійського обстрілу з боку незаконних збройних формувань, перебуваючи в тверезому стані.

16 січня 2015 року за результатами огляду МСЕК позивачу встановлено 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби (довідка МСЕК серії АГ 12 № 0001016 від 16.01.2015 р.). У зв`язку з цим позивачу нарахована та виплачена одноразова грошова допомога по втраті працездатності в сумі 21 315 грн.

09 січня 2019 року під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено ІІІ групу з 08.01.2019 року – травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка №105 до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №205266 від 09.01.2019 р.).

Згідно з довідкою №105 до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №205266 від 09.01.2019 р., огляд інваліда – первинний, дата чергового переогляду – 08.01.2020 року.

Відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в п.18 протоколу № 28 від 01 березня 2019 року, позивачу (ВЧ А1126) відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги посилаючись на те, що пунктом 4 статті 16-3 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. №975, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулась протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. Заявнику групу інвалідності встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності. Допомога у зв`язку із встановленням 25% втрати працездатності виплачена в сумі 21 315 грн.

Позивач пов`язує порушення своїх прав з діями відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із первинним встановленням йому третьої групи інвалідності з 08 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено третю групу інвалідності.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

В силу статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

…4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;…

Відповідно до ч.1 ст.16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: б) …250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (п.п.4 п.2 ст.16 цього Закону).

Згідно з ст.16-3 Закону № 2011-XII встановлено, що у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

3. Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

4. Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Крім того, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 встановлено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

Судом встановлено, що 16 січня 2015 року медико-соціальною комісією встановлено позивачу 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання обов`язків військової служби (довідка МСЕК серії АГ №0001016).

09 січня 2019 року МСЕК здійснено первинний огляд позивача та встановило ІІІ групу інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з захистом Батьківщини тобто понад дворічний термін після встановлення 25% втрати працездатності без встановлення інвалідності.

Втім, суд акцентує увагу на тому, що з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії №12 ААБ №205266 позивачу встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, з 08 січня 2019 року та вперше, при первинному огляді, а тому обмеження передбачене п.8 Порядку №975 не застосовується.

Суд зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання обов`язків військової служби, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в цьому випадку, саме з встановлення інвалідності після первинного огляду.

Зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності після первинного встановлення позивачу інвалідності не відбулось.

Дворічний термін, на який спирається відповідач у пункті 18 протоколу №28 від 01.03.2019 р. в якості обґрунтування відсутності підстав для призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги, розпочинається для позивача саме від дня встановлення йому інвалідності при первинному огляді тобто з 08 січня 2019 року.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (див. рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).

Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача, зазначені у п.18 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України від 01.03.2019 р. №28, про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки закінчився дворічний строк після первинного встановлення втрати працездатності, є помилковими.

Інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в п.18 рішення Комісії, оформленого протоколом №28 від 01.03.2019 р., не наведено.

Суд зазначає, що встановлення ІІІ групи інвалідності у зв`язку із травмою, що пов`язана із захистом Батьківщини, є підставою для признання і виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі, передбаченому частиною першої статті 16-2 Закону №2011-XII, а саме: в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Таким чином, суд вважає за можливе визнати протиправним та скасувати пункт 18 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01 березня 2019 року № 28, про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності з 08 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає за можливе також зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням йому третьої групи інвалідності з 08 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено третю групу інвалідності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 18 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 01 березня 2019 року № 28, про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності з 08 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням йому третьої групи інвалідності з 08 січня 2019 року внаслідок отриманої травми, пов`язаної із захистом Батьківщини в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено третю групу інвалідності.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26.11.2019 року.

Суддя К.С. Кучма