Рішення № 85890029, 25.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Справа № 160/8849/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – ДФС, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-276528-55.

Позов мотивовано тим, що вимога прийнята всупереч норм чинного законодавства та поза межами повноважень відповідача, оскільки позивач не є підприємцем, ніколи не одержував доходи, як підприємець, завжди був найманим працівником, що підтверджується відомостями про доходи та утримувані роботодавцем податки, доступ до яких має відповідач.

Вищевикладені доводи свідчать про те, що вимога є не законною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги – залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8849/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

31 жовтня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) є законною, мотивуючи свої доводи наступним.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа-підприємець. На дату оформлення оскаржуваної вимоги не перебував у стані припинення підприємницької діяльності. Податкова звітність позивачем не подавалась, доходів, не отримував, як наслідок, повинен був сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Загальна сума недоїмки станом на 09.08.2019 складає 23 785, 08 грн.

Відповідно до статті 25 Закону № 2464, на виконання пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у зв`язку з наявністю заборгованості у ОСОБА_1 було сформовано вимогу про сплату боргу з ЄСВ та направлено за адресою державної реєстрації платника податку.

Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та державних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.06.2010 року. Дата зняття з обліку – 03.09.2019.

За даними інтегрованої картки ОСОБА_1 , наданої відповідачем до відзиву, станом на 31.07.2019 року позивачу було нараховано єдиний соціальний внесок у сумі 23 785,08 грн.

На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів ГУ ДФС у Дніпропетровській області 09 серпня 2019 сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-276528-55.

Вважаючи таку вимогу протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». (Закон № 2464)

Приписами частин 1 статті 4 Закону №2464 визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з вимогами частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З аналізу вищевикладених норм Закону № 2464, суд дійшов висновку, що фізичні особи-підприємці платники єдиного внеску зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, позивач як фізична особа-підприємець повинен був сплачувати єдиний внесок у розмірі, не меншому, ніж розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, приписами частини 3 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. (частина 4 статті 25 Закону № 2462)

Недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. (частина 1 статті 1 Закону № 2464)

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів. (Інструкція № 449).

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Інструкції вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску контролюючий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Однак, згідно з матеріалами справи, вимогу про сплату боргу (недоїмки) сформовано на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДФС у Дніпропетровській області 09.08.2019 року за періоди 2017 - 2019 років, з обрахунку розміру мінімального страхового внеску, тобто з порушенням законодавчо встановлених строків для прийняття відповідних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-276528-55 сформована з порушенням вимог Закону № 2462 та строків, встановлених Інструкцією № 499, тобто з порушенням порядку нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, є протиправною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому судові витрати зі сплати судового збору ним понесені не були, а, отже, підстави для розподілу цих судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання незаконною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) винесену Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 09.08.2019 року № Ф-276528-55.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна