Рішення № 85889988, 12.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Справа № 160/6052/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Лозицької І.О., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради до Східного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку моніторингу, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Відділ освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради з позовом до Східного офісу Державної аудиторської служби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок моніторингу (ID: UA-M-2019-06-03-000004) Східного офісу Державної аудиторської служби про результати закупівлі ID: UA-2018-11-10-000084-с від 10.11.2018 року.

Адміністративний позов Відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради не відповідав вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 03.07.2019 року був залишений без руху та наданий позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків.

09.07.2019 року у встановлений судом строк на виконання ухвали суду від 03.07.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 10.07.2019 року було відкрито провадження у справі, відповідно до положень ст. 262 КАС України, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновком моніторингу (ID: UA-M-2019-06-03-000004) Східного офісу Державної аудиторської служби про результати закупівлі ID: UA-2018-11-10-000084-с від 10.11.2018 року, бо вважає, що ним не було порушено норму закону щодо дотримання строків підписання договору публічних закупівель. Так, за поясненнями позивача, двадцятиденний строк встановлений для укладення договору припав на 23.12.2018 року, який був вихідним днем (неділя). Проте, керуючись нормами Цивільного кодексу України, позивач рахував, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Тому, позивач вважає, що договір публічної закупівлі природного газу був укладений з переможцем конкурсу (Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр газ ресурс», далі – ТОВ «Укр газ ресурс») на 20 календарний день з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, тобто 26.12.2018 року (наступний після 23.12.2018 року робочий день). Натомість, як зазначив позивач, відповідач на противагу нормам Цивільного кодексу України, вважає, що позивачем був укладений договір закупівлі з порушенням термінів, визначених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі», що свідчить про нікчемність такого договору.

За поясненнями позивача, аналогічною є ситуація і щодо висновку відповідача про порушення позивачем строку про оприлюднення додаткової угоди від 17.01.2019 року № 1 до договору про закупівлі, бо така була укладена 17.01.2019 року, а оприлюднена на третій календарний день, з урахуванням вихідних днів. Адже, як зазначив позивач, третій день встановлений законом для оприлюднення додаткової угоди до договору припадав на вихідний день (20.01.2019 року). Тому, керуючись ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, додаткова угода була оприлюднена 21.01.2019 року на перший робочий день після вихідного дня. Крім того, позивач посилається на положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року.

Не погодившись з таким висновком відповідача, Відділ освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання висновку відповідача протиправним та його скасування.

У встановлений судом строк, відповідач заперечуючи проти позову, надав відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що аналізом інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, ним було встановлено, що повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовником на веб-порталі Уповноваженого органу з учасником, який визнаний переможцем торгів – ТОВ «Укр газ ресурс», був опублікований 03.12.2018 року, а договір на постачання природного газу за № 115/18 був укладений між сторонами 26.12.2018 року, тобто, на 23-й день, чим порушено терміни укладання договору, визначені ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі». Також, як зазначив відповідач, враховуючи чітко визначений законом часовий проміжок для укладення договору, замовник повинен був укласти зазначений договір до останнього дня строку, врахувавши наявність в цьому проміжку неробочих (святкових) днів, та, посилаючись на ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач стверджує, що такий договір є нікчемним.

При цьому, відповідач зазначає, що аналізом інформації, розміщеної в електронній системі закупівель Prozorro встановлено, що додаткова угода № 1 від 17.01.2019 року до договору № 115/18 від 26.12.2018 року опублікована 21.01.2019 року о 14:50 годин, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі». В ході проведеного моніторингу відповідач зробив висновок, що з урахуванням положень ст. 253 Цивільного кодексу України, додаткова угода до договору про закупівлі була опублікована з пропущенням встановленого законом строку для її опублікування. Тобто, додаткова угода № 1 була укладена 17.01.2019 року, тому мала бути опублікована у триденний строк, а саме: з 18.01.2019 року по 20.01.2019 року.

Відповідач підсумував, що враховуючи чітко визначений законом часовий проміжок для оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору, замовник повинен був оприлюднити додаткову угоду до договору до останнього дня строку, врахувавши наявність в цьому проміжку неробочих (святкових) днів. Крім того, відповідач наголосив на тому, що у ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» мова йде про календарні дні, а не робочі, тому, якщо строки публікації припадають на вихідні або святкові дні, то вони не переносяться на наступний робочий день.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що оскаржуваний висновок є правомірно складеним та відповідає вимогам чинного законодавства, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач так само, як і в позові, посилається на норми Цивільного кодексу України щодо визначення обрахунку строків укладення договору поряд з нормами Закону України «Про публічні закупівлі». Позивач вважає, що останнім днем для укладення договору закупівлі є наступний після вихідного (святкового) дня робочий день, тобто 26.12.2018 року, як аналогічно і додаткової угоди – наступний після вихідного (святкового) дня робочий день – 21.01.2019 року.

З урахуванням викладеного, позивач вважає відзив відповідача таким, що протирічить чинному законодавству, тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, враховуючи положення ст. 257, ст. 261, ст. 262 КАС України, розглянув адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.12.2018 року між ТОВ «Укр газ ресурс» (постачальник) та позивачем (споживач) був укладений договір на постачання природного газу № 115/18. За умовами вказаного договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

17.01.2019 року до вказаного вище договору була укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої уточнювались відомості про місцезнаходження та банківські реквізити сторін.

За поясненнями позивача, укладенню вказаного вище договору на постачання природного газу передувала процедура закупівлі природного газу. Так, 26.11.2018 року Відділом освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради було проведено процедуру закупівлі природного газу (UA-2018-11-10-000084-с). За результатом відкритих торгів по закупівлі природного газу 03.12.2018 року, позивачем було прийнято рішення про визнання ТОВ «Укр газ ресурс» (учасника торгів) переможцем, у зв`язку із запропонованою ним найвигіднішою пропозицією щодо закупівлі природнього газу, та прийнято рішення про намір укласти відповідний договір.

Крім того, у своїх поясненнях від 07.06.2019 року, що наявні в матеріалах справи, позивач зазначив, що 26.12.2018 року Уповноваженою особою Відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради було винесено рішення про підписання договору про постачання природного газу, відповідно до якого ним визначалось, що 23, 24 та 25 грудня в Україні були офіційними вихідними днями і підписати договір у ці дні позивач не мав можливості. Тому, позивачем було прийнято рішення про укладення договору про закупівлю природного газу з ТОВ «Укр газ ресурс» саме 26.12.2018 року, тобто у перший робочий день після офіційних вихідних.

03.06.2019 року відповідачем було опубліковане рішення про початок проведення моніторингу закупівель з підстав виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель в частинні несвоєчасного оприлюднення інформації на веб-порталі Уповноваженого органу.

14.06.2019 року відповідачем був опублікований висновок № 221 «Про результати моніторингу закупівлі» про порушення позивачем законодавства в частині дотримання строків укладення договору на закупівлю та оприлюднення інформації на веб-порталі Уповноваженого органу щодо додаткової угоди до договору про закупівлі.

За відомостями зі вказаного вище висновку вбачається, що за результатами моніторингу відповідачем встановлені наступні порушення вимог законодавства:

- укладення договору з порушенням термінів, визначених п. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», що відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» призвело до його нікчемності;

- розміщення в електронній системі закупівель Prozorro додаткової угоди до цього ж договору з порушенням вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- під час аналізу річного плану закупівель UA-P-2018-11-09-005439-c, оголошення про проведення процедури, тендерної документації, затвердженої рішенням Уповноваженої особи Відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради від 09.11.2018 року, порушень не встановлено.

Не погодившись з висновком моніторингу відповідача від 14.06.2019 року № 221 в частині встановлених порушень законодавства щодо строків укладення договору про закупівлі з порушенням термінів та щодо розміщення в електронній системі закупівель Prozorro додаткової угоди до договору, позивач виніс рішення від 01.07.2019 року про оскарження в суді висновку моніторингу закупівлі природного газу, проведеного у період з 03 по 14 червня 2019 року.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності висновку моніторингу від 14.06.2019 року № 221 (ID: UA-M-2019-06-03-000004) Східного офісу Державної аудиторської служби про результати закупівлі ID: UA-2018-11-10-000084-с від 10.11.2018 року.

Суд, надаючи оцінку встановленим обставинам справи, наявним в матеріалах справи письмовим доказам у їх сукупності, вирішуючи спір по суті, зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник самостійно та безоплатно, через авторизовані електронні майданчики, оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом інформацію про закупівлю, зокрема, повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін.

Аналіз зазначених вище норм та обставин справи вказує, що спір між сторонами базується на застосуванні норм Закону України «Про публічні закупівлі» в частини, що стосується строків укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів та строків оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом інформацію про закупівлю, зокрема, повідомлення про внесення змін до договору - протягом трьох днів з дня внесення змін, крізь призму норм Цивільного кодексу України щодо застосування положень про строки вчинення тих чи інших дій, з урахуванням вихідних та святкових днів.

Так, відповідно до ст. 252, ст. 253, ст. 254 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому, відлік кварталів ведеться з початку року.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п`ятнадцяти дням.

Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Також, суд бере до уваги посилання позивача на положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року, та зазначає, що відповідно до статті 2, частини першої статті 3, статті 5 Європейської конвенції про обчислення строків, термін «dies a quo» означає день, з якого починається відліку строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі «dies a quo» і спливають опівночі «dies ad quern».

При обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо «dies ad quem» строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Так, судом було встановлено, що при обчисленні строку укладення договору закупівлі та оприлюднення додаткової угоди до нього, позивач керувався положеннями Цивільного кодексу України щодо перенесення вихідного чи святкового календарного дня на наступний після нього робочий день, що відповідає суті договірних правовідносин (майнових цивільних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Аналіз норм Цивільного кодексу України та Бюджетного кодексу України вказує, що правовідносини між сторонами під час укладення договору чи додаткової угоди є цивільно-правовими (договірними), тому положення, зокрема, ст. 252, ст. 253, ст. 254 Цивільного кодексу України, поширюються на спірні правовідносини, в тому числі в частині, що стосується визначення строку укладення договору та оприлюднення повідомлення про внесення змін до цього договору.

Крім того, Цивільний кодекс України закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку. Таким чином, за загальним правилом, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. А Закон України «Про публічні закупівлі» не визначає спеціальних правил обчислення строків, зокрема щодо строку укладення договору про закупівлі та строку опублікування повідомлення про зміни, внесені до нього. Тому, норми Цивільного кодексу України були правомірно застосовані позивачем у спірних правовідносинах.

Так, у спірних правовідносинах неробочими (святковими та вихідними) днями були: 23 грудня – вихідний день (неділя); 24 грудня – вихідний день (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 1 -р «Про перенесення робочих днів у 2018 році»); 25 грудня – Різдво Христове, (відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України).

На підтвердження своїх тверджень про визначені святкові дні та перенесення робочих днів, у зв`язку з цими святковими днями, позивач надав суду розпорядження сільського голови «Про перенесення робочих днів у 2018 році» та наказ Відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради «Про перенесення робочих днів у 2018 році» від 05.02.2018 року № 11, відповідно до яких робочий день з понеділка 24.12.2018 року був перенесений на 22.12.2018 року.

Тобто, враховуючи, що двадцятиденний строк для укладання договору про закупівлі припав на 23 грудня 2018 року (вихідний день – неділя), а 24 та 25 грудня 2018 року, у свою чергу, були неробочими календарними днями (вихідним та святковим, відповідно), то вищевказаний договір був підписаний на наступний за 23 грудня 2018 року перший робочий день – 26 грудня 2018 року (понеділок), що не протирічить нормам законодавства, чинного на момент вчинення дій щодо укладення та підписання договору на закупівлю.

Тому, твердження відповідача, покладені в основу оскаржуваного висновку в частині щодо порушення позивачем строку укладення договору про закупівлі, зокрема, щодо того, що замовник повинен був укласти договір до останнього дня, врахувавши наявність в цьому проміжку неробочих (святкових) днів, є безпідставними та не беруться судом до уваги. Тим самим спростовуються і твердження відповідача про те, що у ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» мова йде про календарні дні, а не робочі, з урахуванням чого відповідач вважає, що строки публікації припадають на вихідні або святкові дні, то вони не переносяться на наступний робочий день. Адже, вищевказані норми Цивільного кодексу України визначають загальний порядок обліку строку, визначеного у календарних днях, з урахуванням святкових та вихідних днів. При цьому, Закон України «Про публічні закупівлі» не визначає іншого правила в обрахунку строку укладення договору про закупівлі та оприлюднення відомостей про внесені до нього зміни.

Те ж саме стосується і висновків відповідача про оприлюднення додаткової угоди № 1 від 17 січня 2019 року до договору про закупівлі тільки 21 січня 2019 року, а не у період з 18 січня 2019 року по 20 січня 2019 року.

У ході моніторингу відповідач дійшов висновку, що позивач пропустив строк, в тому числі і для оприлюднення у період з 18 січня 2019 року по 20 січня 2019 року додаткової угоди до договору про закупівлі.

Так, додаткова угода № 1 до договору була укладена 17 січня 2019 року, початок обліку строку для її оприлюднення розпочинався з 18 січня 2019 року та становив три календарні дні з 18 січня 2019 року – п`ятниця, 19 січня 2019 року – субота, 20 січня 2019 року – неділя. Тому, за поясненнями позивача, з урахуванням пункту 5 статті 254 Цивільного кодексу України, ця додаткова угода була оприлюднена ним 21 січня 2019 року, тобто на перший робочий день після вихідних.

Тобто, враховуючи, що триденний строк для укладання договору про закупівлі припав на 23 грудня 2018 року (вихідний день (неділя), а 19 та 20 січня 2019 року, у свою чергу, були неробочими (вихідними днями), то вищевказана додаткова угода № 1 до договору про закупівлі була опублікована на наступний за 20 січня 2019 року першим робочим день – 21 січня 2019 року (понеділок), що не протирічить нормам законодавства, чинного на момент вчинення дій щодо опублікування в електронній системі закупівель Prozorro додаткової угоди № 1 до договору про закупівлю.

Тому, твердження відповідача, покладені в основу оскаржуваного висновку в частині щодо порушення позивачем строку опублікування в електронній системі закупівель Prozorro додаткової угоди № 1 до договору про закупівлю, зокрема, щодо того, що замовник повинен був укласти договір до останнього дня, врахувавши наявність в цьому проміжку неробочих (святкових) днів, є безпідставними та не беруться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та є обґрунтованими.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням чого, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу від 14.06.2019 року № 221 (ID: UA-M-2019-06-03-000004) Східного офісу Державної аудиторської служби про результати закупівлі ID: UA-2018-11-10-000084-с від 10.11.2018 року.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ст. 139 КАС України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Державної аудиторської служби підлягають судові витрати у вигляду судового збору у розмірі 1921,00 грн. (квитанція № ПН 993247 від 01.07.2019 року, наявна в матеріалах справи).

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради до Східного офісу Державної аудиторської служби про визнання протиправним та скасування висновку моніторингу – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок моніторингу від 14.06.2019 року № 221 (ID: UA-M-2019-06-03-000004) Східного офісу Державної аудиторської служби про результати закупівлі ID: UA-2018-11-10-000084-с від 10.11.2018 року.

Стягнути на користь Відділу освіти виконавчого комітету Зайцівської сільської ради (вул. Центральна, буд. 10, с. Зайцеве, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52514, код ЄДРПОУ 41826166) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Державної аудиторської служби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 40477689) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст рішення у повному обсязі складений 12.09.2019 року.

Суддя І.О. Лозицька