Ухвала суду № 85889899, 22.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 листопада 2019 р. Справа № 160/11558/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., перевіривши матеріали позовної заяви Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення витрат по договору,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, у якому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати по договору від 12.09.2017 року № 929 у сумі 22954,08 грн.

Згідно з пунктами 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовну заяву Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення витрат по договору, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на таке.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 уклав договір від 12.09.2017 року № 929 з Криворізьким міським відділом Управління поліції охорони в Дніпропетровській області про проходження позивачем первинної професійної підготовки за кошти поліції охорони у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 повинен був відпрацювати у Криворізькому міському відділі Управління поліції охорони в Дніпропетровській області не менше 2 років. У зв`язку з тим, що відповідач припинив службу в поліції до завершення обумовленого договором строку і у добровільному порядку не відшкодував понесені витрати на його навчання та утриманням у навчальному закладі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Згідно частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом п`ятим частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Суд зазначає, що згідно статті 72 Закону України «Про Національну поліцію» професійне навчання поліцейських складається з:

1) первинної професійної підготовки;

2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;

3) післядипломної освіти;

4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов`язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 3 статті 73 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки визначає Міністерство внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2016 року №105 затверджено Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції (далі - Положення №105).

Згідно з п. 1 розліду ІІ Положення №105 кадрові підрозділи органів (закладів, установ) поліції ведуть облік поліцейських, яким необхідно пройти професійну підготовку, та організовують їх направлення до закладів, що здійснюють професійну підготовку у строки, визначені рознарядкою.

Відповідно до п.11 та 14 розділу ІІ Положення №105 поліцейські, які прибули для проходження професійної підготовки у визначені рознарядкою строки, наказом керівника закладу, що здійснює професійну підготовку зараховуються слухачами. Звіт про зарахування поліцейських на первинну професійну підготовку (додаток 3) протягом трьох календарних днів надсилається до кадрового підрозділу апарату Національної поліції.

Отже, проходження первинної професійної підготовки поліцейськими, яких вперше прийнято на службу в поліції, здійснюється не на підставі договору, а на підставі направлення кадрового підрозділу відповідного органу поліції.

Суд зазначає, що стаття 72 Закону України «Про Національну поліцію» виокремлює первинну професійну підготовку та підготовку у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання як різні етапи професійного навчання поліцейських, які регулюються різними правовими нормами.

При цьому суд зазначає, що нормами Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено право органів поліції звертатись з позовом про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням поліцейським первинної професійної підготовки.

Таким чином, відповідно до встановлених обставин справи право суб`єкта владних повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням поліцейським первинної професійної підготовки, не передбачено законом, а спірні правовідносини не є публічними, а мають виключно договірний характер.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, не містять ознак публічності, оскільки носять договірний характер, захист яких, згідно частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, віднесений до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/11558/19 за позовом Криворізького міського відділу Управління поліції охорони в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення витрат по договору.

Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня її складення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Суддя С.І. Озерянська