Рішення № 85889888, 19.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року Справа № 160/9229/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., при секретарі судового засідання Дубовику Г.Е., за участю представника позивача – Коваленко О.В., представника відповідача – Кекуатової Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТ Трейд» (далі – ТОВ «АМТ Трейд», позивач) з позовними вимогами до Дніпропетровської митниці ДФС (далі – Митниця, відповідач) та просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 29.07.2019 №UA110000/2019/800185/2.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості та за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2019.

В судове засідання 10.10.2019 сторони не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 22.10.2019.

До суду 17.10.2019 надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, встановлено, що документи, які підтверджують числове значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: не надано електронної копії декларації країни відправлення; не надано документального підтвердження щодо зазначення виробника товару; у відомостях щодо транспортного обслуговування відсутнє посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, а тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати; умовами контракту не передбачено надання гарантійного листа, як зобов`язання сплатити рахунок за транспортно-експедиційні послуги; не надано сертифікату походження товару. У зв`язку з викладеними обставинами, відповідач вважає, що підстави для скасування рішення відсутні.

В судове засідання 22.10.2019 сторони з`явились. Розгляд справи відкладено на 19.11.2019 для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом на позов.

Від позивача до суду 28.10.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що надані для митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган, на думку позивача, безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржуване Рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом. Позивач зазначає, що посилання відповідача на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена чи підлягала сплаті за ці товари, є необґрунтованими.

До суду 05.11.2019 надійшли заперечення проти відповіді на відзив в обґрунтування яких відповідач наводить доводи аналогічні тим, що викладено у відзиві на позов.

В судове засідання 19.11.2019 сторони з`явились. На обговорення сторін поставлено питання про закриття підготовчого засідання. Сторони не заперечували про що надали свою письмову згоду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в той самий день. Представники сторін надали свої пояснення. Позивач просив позовні вимоги задовольнити. Відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов наступних висновків.

Між ТОВ «АМТ ТРЕЙД» та QINGDAO GIANT INDUSTRY AND TRADING CO., LTD, було укладено зовнішньоекономічний контракт від 19.10.2017 №MSN-1-2017 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

Позивачем 25.07.2019 задекларовано до митного поста “Аеропорт” Дніпропетровської митниці товар - тачки ручні, несамохідні, садові, для легких будівельних та садово-городних потреб, що надійшли в Україну згідно зазначеного контракту на підставі специфікації від 13.05.2019 №14, комерційних та товаросупровідних документів – інвойсу від 20.05.2019 №WB19-09, коносаменту від 29.05.2019 №МRFВ19052443А.

Електронна митна декларація зареєстрована за №UA110030/2019/008955.

Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту згідно вимог п.1 ч.1 ст.57 Митного кодексу України (далі – МК України) за основним методом, зазначеним у ст.58 МК України на підставі наданих документів.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості , а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджують митну вартість товарів.

За результатами здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України митницею були додатково витребувані наступні документи: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за наявності; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документи що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (у тому числі витрати на організацію перевезення та винагорода експедитору); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Позивачем додатково надано митниці свої пояснення щодо розбіжностей, роздруківку сторінки сайту компанії-виробника, ліцензію на заняття підприємницької діяльності з перекладом та прайс-лист виробника та зазначено про відмову у наданні інших додаткових документів.

Проте, митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA110000/2019/800185/2, яким було скориговано митну вартість на товари у зв`язку з тим, що :

- декларація країни відправлення на момент митного оформлення не надавалася, що не дало можливості перевірити, кількість, вартість, найменування відправленого товару;

- не надано документального підтвердження щодо виробника товару;

- у відомостях щодо транспортно-експедиційного обслуговування у заявці від 15.05.2019 №9/1, яка є невід`ємною частиною договору про надання транспортно-експедиційного обслуговування від 15.11.2018 №1511-1/912/2018 зазначено найменування товару «тачки» загальною вагою 72 825 кг. у кількості 4 750 шт., які переміщуються у чотирьох 40 футових контейнерах та у частині одного 40 футового контейнера, тобто у п`ятьох контейнерах (не має посилання на коносамент, номери контейнерів, інвойс, тощо) який прийнятий до перевезення та не може кореспондетуватись з наданим інвойсом на оплату наданих послуг від 12.07.2019 №L21628 також, а тому не можуть бути об`єктивними та такими, що підтверджують транспортні витрати, що мають включатися до митної вартості товару.

- умовами контракту №1511-1/912/2018 не передбачено надання гарантійного листа як зобов`язання сплатити рахунок за транспортно-експедиційні послуги. Пунктом 3.5 контракту від 19.10.2017 обумовлено, що протягом 10 календарних днів з моменту оплати 70% кожної партії товару продавець надсилає покупцю оригінали документів: рахунок - фактуру, пакувальний лист, морський коносамент завірені печаткою та підписом продавця та оригінал сертифікату про походження товару (форма А) з підписом та печаткою продавця. Сертифікат походження на момент митного оформлення не надавався.

- у Довідці про транспортні витрати від 12.07.2019 №б/н свідче про наявність перевантажень та не включення до вартості товару складових, передбачених ч.10 ст.58 МК України.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 29.07.19 задекларовано зазначені товари, а митниця випустила товар у вільний обіг за МД №UА110030/2019/009034.

Різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної позивачем та скоригованої митницею склала 251 370,96 грн.

Для підтвердження вартості товару, позивачем надано митниці документи, передбачені ч.2, 3 ст.53 МК України, а саме: декларацію митної вартості; зовнішньоекономічний контракт від 19.10.2017 №МSН-1-2017; додаткову угоду від 02.04.2018 №2 та від 10.01.2019 №5; специфікацію від 13.05.2019 №14; інвойс від 20.05.2019 №WB19-09; пакувальний лист від 20.05.2019; комерційну пропозицію від підприємства - виробника від 08.05.2019; прайс - лист виробника від 23.04.19 та технічний опис товару.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України позивачем надано: договір від 15.11.2018 №1511-1/912/2018 перевезення вантажу морським транспортом (фрахту); заявку на поставлення вантажу від 15.05.2019 №9/1; коносамент від 29.05.2019 №МRFВ19052443А; рахунок на оплату морського фрахту від 12.07.2019 №L21628; довідку про транспортні витрати від 12.07.2019; акт виконаних робіт від 12.07.2019.

ТОВ «АМТ ТРЕЙД» платіжним дорученням №125 від 28.08.2019 сплатило компанії- перевізнику валютні кошти за послуги морського фрахту у сумі 7480 дол.США, у тому числі 4360 дол.США згідно рахунку від 12.07.2019 №L121628.

Ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатку (специфікації) від 13.05.2019 №14 до контракту підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) від 20.05.2019 №WB19-09 та відповідає ціні за товар, зазначеною підприємством-виробником у прайс -листі від 23.04.2019 та комерційній пропозиції від 08.05.2019.

Транспортні витрати підтверджуються наданими документами (договором перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) від 15.11.2018 №1511-1/912/2018, рахунком про оплату морського фрахту від 12.07.2019 №L21628, довідкою про транспортні витрати від 12/07/2019, актом виконаних робіт від 12.07.2019.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 – 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до п.4 ст.57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МК України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 та 60 МК України. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як вбачається з оскаржуваного Рішення, підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

З доказів, наявних в матеріалах справи вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини, якими мотивовані спірне Рішення митного органу про коригування митної вартості товарів не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої ТОВ «АМТ Трейд» митної вартості та носять формальний характер.

Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом ДФС вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність своїх дій при прийнятті оскаржуваного Рішення.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1921 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням від 10.09.2019 №3084 та які підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст.77, 90, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТ ТРЕЙД» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товару від 29.07.2019 №UA110000/2019/800185/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської митниці ДФС на користь ТОВ «АМТ ТРЕЙД» судовий збір у розмірі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 22.11.2019.

Суддя О.В. Маковська