Ухвала суду № 85888577, 22.11.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

УХВАЛА

241/2359/19

2/241/474/2019

22.11.2019 року суддя Першотравневого районного суду Донецької області Чудопалова С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), треті особи – Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку» (місцезнаходження: вул. В`ячеслава Чорновола, б. 25 в м. Києві, 01135), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про припинення договору застави рухомого майна (поруки), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про припинення договору застави рухомого майна (поруки) та просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів».

Згідно отриманої судом інформації з Мангушської селищної ради Мангушського р-ну Донецької області , яка надійшла до суду 21.11.2019, відповідач по справі ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху по наступним підставам.

Відповідно до ч.2 ст.79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Проте позивачами судовий збір не сплачено з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно із ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов`язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності дост. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Так, позивачами судовий збір не сплачено з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про обставини які передували укладенню договору, а з приводу його виконання.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У зв`язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

У даному випадку позивач просить припинити договір застави рухомого майна, однак після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.

Як вбачається зі змісту ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що у грошовому еквіваленті складає 768,40 гривень.

Крім того, із позовної заяви вбачається, що позивач ставить у своїй позовні заяві дві вимоги, а саме: припинити дію договору застави рухомого майна (поруки) та зняти обтяження з автомобіля ОСОБА_4 , р/н НОМЕР_1 .

Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за заявлені вимоги немайнового характеру у розмірі 1536,8 грн (768,40 грн х 2) (за реквізитами: UA818999980000031210206005330, отримувач: Мангушське УК/Мангушський р-н, код класифікації доходів бюджету 22030101, код за ЄДРПОУ 37870942, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

За вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку про залишення вказаної позовної заяви без руху для усунення позивачем виявлених недоліків і відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України надає позивачу строк для їх усунення протягом десяти днів з дня вручення їм копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи – Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку», ОСОБА_3 про припинення договору застави рухомого майна (поруки) - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто заявнику.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Чудопалова