Ухвала суду № 85887342, 21.11.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17007/19

Провадження № 2/643/5197/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2019

21 листопада 2019 року місто Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Сугачова О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування вартості понесених витрат на лікування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 21.10.2018 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Однак, після відкриття провадження у справі, а саме 20.11.2019, з боку представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» – Білека Ю.І. до суду надійшло клопотання про залишення вищевказаної позовної заяви без руху у зв`язку з неналежним сплаченням позивачем судового збору.

Суд вивчивши матеріали справи, заявлене клопотання представника відповідача, прийшов до висновку, що дійсно існують обставини, що перешкоджають подальшому розгляду справи.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, як вбачається з позовної заяви, прохальна її частина має одночасно вимоги як немайнового так і майнового характеру, а саме: 1) визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» від 05.09.2019 в частині переміщення ОСОБА_2 ; 2) визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» від 16.09.2019 про звільнення ОСОБА_2 ; 3) поновити ОСОБА_2 на посаду продавця-консультанта філії 2 Департаменту з роздрібної торгівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»; 4) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17.09.2019 по час постановлення рішення; 5) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь ОСОБА_2 витрати на лікування у розмірі 6746,19 грн; 6) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» судові витрати.

Як зазначив позивач у позовній заяві, він від сплати судового збору звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, позивачем заявлено вимогу не лише про поновлення на роботі, а й ішні, вищезазначені вимоги, за які позивач має сплатити судовий збір.

Згідно до вимогч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, перша вимога прохальної частини позову – «визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» від 05.09.2019 в частині переміщення ОСОБА_2 » та друга вимога – «визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» від 16.09.2019 про звільнення ОСОБА_2 » є немайновими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768,40 грн.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за ці дві вимоги немайнового характеру у розмірі 768,40 грн за кожну.

Далі, за звернення до суду з позовною вимогою, яка зазначена третьою в позові – «поновити ОСОБА_2 на посаду продавця-консультанта філії 2 Департаменту з роздрібної торгівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»», позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Четверта вимога позову – «стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17.09.2019 по час постановлення рішення» є майновою вимогою.

Вказана вимога позивачем викладена неконкретизовано, а саме позивачем не зазначено конкретну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.09.2019, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Неконкретизованість позовних вимог може викликати в подальшому ускладнення виконання судового рішення. Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд роз`яснює позивачу, що в результаті надання суду з боку відповідача витребуваних доказів, а зокрема і довідки про середній заробіток позивача ОСОБА_2 , та яка міститься в матеріалах справи, останньому необхідно уточнити четверту вимогу позову, а в разі уточнення, сплатити судовий збір за вказану вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з відсутністю конкретної зазначеної суми середнього заробітку у п. 4 прохальної частини позову, суд позбавлений можливості самостійно розрахувати суму, яка підлягає сплаті позивачем за вказану вимогу.

Далі, п`ята вимога прохальної частини позову – «стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на користь ОСОБА_2 витрати на лікування у розмірі 6746,19 грн» є майновою.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вказану вимогу майнового характеру в сумі 768,40 грн.

Крім того, 29.10.2019 ОСОБА_3 подано до суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог та доповнення їх такими пунктами: 1) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» недорахованої заробітної плати за весь час роботи, яка складається із процентів від продажу та премії щомісячної; 2) зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» видати робочу форму, яка складається з футболки, джинсів та кросівок.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Перша вимога уточненої позовної заяви – «стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» недорахованої заробітної плати за весь час роботи, яка складається із процентів від продажу та премії щомісячної» є майновою.

Вказана вимога позивачем викладена неконкретизовано, а саме позивачем не зазначено конкретну суму недорахованої заробітної плати за весь час роботи, яка складається із процентів від продажу та премії щомісячної, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Неконкретизованість позовних вимог може викликати в подальшому ускладнення виконання судового рішення. Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд роз`яснює позивачу, що йому необхідно уточнити дану вимогу уточненої позовної заяви.

Друга вимога уточненої позовної заяви – «зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» видати робочу форму, яка складається з футболки, джинсів та кросівок» є немайновою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768,40 грн.

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за вказану вимогу немайнового характеру в розмірі 768,40 грн.

Судовий збір позивачу належить доплатити за такими реквізитами: отримувач коштів УК Московськ/мХар/Московски/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999607, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31216206020007, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: «судовий збір за розгляд позовної заяви у Московському районному суді м. Харкова».

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 187 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування вартості понесених витрат на лікування – залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків строком 5 днів з моменту отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Сугачова