Ухвала суду № 85886536, 26.11.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

26.11.2019

Справа № 642/7909/19

Провадження № 2/642/1963/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 .

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « ОСОБА_3 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Дослідивши позовну заяву з додатками, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Положення п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, передбачає необхідність вказання позивачем ціни позову.

Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Позивач зазначив ціну позову – 76840,00 грн., при цьому таку ціну позову не обгрунтовано належними доказами та не надано дійсних документів станом на день подачі позову до суду на підтвердження вартості спірного майна, про право власності на яке ним заявлено позовну вимогу, а тому ціна позову визначена безпідставно.

Так, згідно пп. 1,2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2014р. № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» установлено, що оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав; інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до Єдиної бази даних звітів про оцінку. Зазначена інформація складається за встановленою Фондом державного майна формою та є додатком до звіту. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Проте позивачем не надано до суду звіту про оцінку спірного майна, що позбавляє можливості встановити вірну ціну позову, відтак, суму судового збору, яка підлягає до сплати.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору у сумі 768,40 грн., виходячи з ціни позову 76840 грн, дійсність якої станом на день подачі позову до суду не підтверджена належними документами, а саме дійсним звітом про оцінку майна, тому відсутні підстави вважати про правильність сплати позивачем судового збору.

П.16 постанови пленуму ВС України № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що «Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування … визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки … такий обов`язок покладається на позивача».

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду звіт про оцінку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із зазначенням дійсної його вартості на час подання позову до суду, а також вірно зазначити ціну позову та доплатити, за необхідності, судовий збір, надавши до суду оригінал квитанції, виходячи з дійсної ціни позову, визначеної на підставі звіту про оцінку спірної квартири.

Також, всупереч ч.5 ст. 175 ЦПК України, позивачем не надано документів, які би підтвердили родинний зв`язок між ним та померлою ОСОБА_2 , як сином та матір`ю.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. Практика, у тому числі у справах проти інших держав, має застосовуватись органами державної влади, зокрема судами. Згідно з рекомендацією Комітету міністрів Ради Європи від 14.05.81 №R (81)7 щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, та сталої практики ЄСПЛ вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя, а попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами та ставками закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.

При цьому, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху та надати позивачу 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала підлягає оскарженню лише в частині сплати судового збору до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя