Вирок № 85883353, 25.11.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2462/19

Провадження № 1-кп/191/222/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Твердохліб А.В.,

за участю секретаря Яришевої Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040390000842 від 04 червня 2019 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з середньо - спеціальною освітою, працюючого різноробочим в ТОВ Науково - виробнича агро корпорація «Степова», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

за участю сторони обвинувачення- прокурора Нікіфорова Ю.Ю.,

захисника - Білоусова Г.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 299 КК України

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2019 року приблизно о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на території адміністративної будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на жорстоке поводження з безпритульною твариною, яка відноситься до хребетних, а саме кошенята породи «метіс», з метою каліцтва кошеня, з хуліганських мотивів, вчинене активним способом, усвідомлюючи, що за його діями спостерігають громадяни, схопив кошеня за загривок та ігноруючи загальноприйняті принципи моральності у сфері поводження з тваринами та у порушення п.6 ч.2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, котрі суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, діючи умисно, активно, з хуліганських мотивів та бажаючи завдання істотного болю та каліцтва тварині, за допомогою власної фізичної сили, тримаючи кошеня в правій руці кинув її на асфальтовану поверхню, внаслідок чого спричинив їй тілесні ушкодження, а саме: черепно - мозкову травму, травму правого ока з пошкодженням усіх структурних одиниць очного яблука, що не дає можливості зберегти око як орган. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень була проведена енуклеація (видалення) правого очного яблука, що призвело до каліцтва кошеня.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.3 ст.299 КК України, як жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва, вчинене з хуліганських мотивів та вчинене активним способом.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю та своїми показаннями підтвердив обставини вчиненого ним злочину, при цьому пояснив, що 08 травня 2019 року приблизно о 8.00 години, на території току, там де він працює по вул. Токовая, 2, біля сміттєвих баків та побутовому приміщення було брудно, він розлютився бо вступив у лайно, а тут з`явилося це кошеня на виході з побутового приміщення, він взяв його та жбурнув об асфальтне покриття та поїхав. У скоєному щиро розкаюється.

Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю на підставі досліджених судом доказів.

Обставин, які відповідно до ст. 87 КПК України могли свідчити про недопустимість досліджених судом доказів, судом встановлено не було.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку і прийшов до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні.

Так вина обвинуваченого підтверджується дослідженими судом письмовими доказами:

-витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12019040390000842 від 04.06.2019 року згідно якого надійшло повідомлення, що підтверджує факт вчинення злочину 08.05.2019 року за ч.3 ст. 299 КК України (т.2 а.с.1);

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та інші події від 08.05.2019 року (т.2 а.с. 10);

-протоколом огляду предмету від 06 червня 2019 року, що предметом огляду являється вміст цифрового флеш носію DVD - R диску «Nanotex». При поміщенні вищезазначеного DVD - R диску до оптичного приводу відтворення записів цифрових носіїв та перегляді його змісту на персональному комп`ютері IN 156810 монітор LG LED 19 М35 , було встановлено, що на ньому міститься 1(один) відеофайл, який підписаний: «Кот 08.05.2019(1)», переглядом якого було встановлено, що на ньому міститься відеозапис з камер відео спостереження, які розташовані на території підприємства ТОВ «Промаркетинг» за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Веселе, вул. Токова, 2-а за 08.05.2019 року згідно якого, ОСОБА_1 діючи умисно, активно, за допомогою власної фізичної сили, тримаючи кошеня в правій руці кинув її на асфальтовану поверхню. ( т.2 а.с.18);

Згідно довідки ветеринарної клініки «Доктор VET» підтверджено, що 23.05.2019 року під час огляду кішки після побиття людиною встановлено ознаки черепно-мозкової травми, а також травма ока з пошкодженням усіх структурних одиниць очного яблука, що не дає можливості зберегти око як орган. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень була проведена енуклеація (видалення) правого очного яблука, що призвело до каліцтва кошеня.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, в рішенні «Коробов проти України» ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів суд як правило застосує критерій доведеності вини поза розумним сумнівом, та така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Суд вважає, що таке доведення випливає із сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою та відповідає критерію доведеності вини «поза розумним сумнівом». Вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушень в судовому засіданні доведена повністю. Він діяв з прямим умислом що призвело до каліцтва, вчинене з хуліганських мотивів та вчинене активним способом, перебував в стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений є суб`єктом цього злочину, оскільки є осудним та досяг відповідного віку. Кваліфікуючою ознакою ч.3 ст. 299 КК України є саме вчинене активним способом.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено - щире каяття.

Обставини, які обтяжають покарання підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`янінні.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого обвинуваченому діяння і учасниками не оспорюються, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 , за ч. 3 ст.299 КК України, а саме: жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва, вчинене з хуліганських мотивів та вчинене активним способом.

Докази вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 299 КК України, є допустимими, достатніми, об`єктивними та такими, що не суперечать один одному.

Призначаючи покарання суд, відповідно до положень ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи вищевикладене, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання, його ставлення до скоєного, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо без ізоляції від суспільства та необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 299 КК України із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.

Потерпілий по даному кримінальному провадженні відсутній.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а питання щодо процесуальних витрат - відповідно до вимог ст. 124 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.299 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 299 КК України у виді позбавлення волі строком на 5(п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речовий доказ - диск DVD - R в відеозаписом з камер спостереження - зберігати при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: А. В. Твердохліб