Ухвала суду № 85883295, 26.11.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/6245/19

Провадження № 2/206/1516/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019 суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Маштак К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя сторона: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі сумісного часткового майна, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2019 позивач звернулася до суду із даною позовною заявою, яка ухвалою судді від 15.11.2019 була залишена без руху, як така, що не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, надано позивачу строк 3 дні з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

1) зазначити у позовній заяві вірне найменування суду першої інстанції до якого подана позовна заява про виділення в натурі сумісного часткового майна;

2) зазначити у позовній заяві місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) третьої особи ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та адресу електронної пошти сторін;

3) зазначити у позовній заяві ціну позову:

4) зазначити у позовній заяві відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі вживалися або зазначити, що такі не вживалися;

5) зазначити у позовній заяві відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися або зазначити, що такі не здійснювалися;

6) зазначити у позовній заяві докази, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини;

7) зазначити у позовній заяві інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

8) зазначити у позовній заяві попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

9) зазначити у позовній заяві підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

10) надати докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі;

11) додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості третіх осіб.

21.11.2019 позивачем на виконання ухвали від 15.11.2019 було подано позовну заяву про виділення в натурі сумісного часткового майна та у зв`язку з нововиявленими обставинами: усунення недоліків.

Між тим, дослідивши отриману позовну заяву на предмет усунення недоліків, визначених ухвалою судді, було встановлено таке.

Дослідивши зазначену вище позовну заяву, суддя дійшов висновку, що позивач усунула недоліки не в повному обсязі.

Так, позивачем не усунуто недоліки, визначені ухвалою судді від 15.11.2019, а саме не додано до позовної заяви (первісної та уточненої) їх копій та копії всіх документів для третьої особи ОСОБА_4 , а зазначення у позовній заяві позивачем, що ОСОБА_4 вона додала в перелік третьої особи, тому що це одна сім`я, а також в зв`язку з тим, що ОСОБА_3 хворіє на епілепсію, їй не бажано нервувати, тому її дочку ОСОБА_4 вона зазначила для підтримки своєї матері не звільняє позивача від обов`язку передбаченого ч. 1 ст. 177 ЦПК України - додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Також, зазначення позивачем, що вона додала до позовної заяви ті оригінали документів, що повинні подаватись в оригіналі, всі інші документи є у неї в наявності і вона може їх показати за вимогою особисто, не можна вважати виконанням вимог, визначених ухвалою судді від 15.11.2019, оскільки п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагає від позивача, щоб його позовна заява містила зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи саме оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

До того ж, позивач не усунув недоліки, визначені ухвалою судді від 15.11.2019 в частині зазначення у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, оскільки даний розрахунок має міститися у позовній заяві, а не додаватися до неї окремим документом із назвою позовна заява про виділення в натурі часткового майна.

До цього ж, позивач не усунув недоліки, визначені ухвалою судді від 15.11.2019 в частині зазначення у позовній заяві підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, адже підтвердження позивача має міститися саме у позовній заяві, а долучена до позовної заяви довідка з архіву Самарського районного суду м. Дніпропетровська свідчить лише про те, що згідно перевірки алфавітних покажчиків та актів прийому-передачі справ до архіву суду за період з 2006-2010 р.р., та перевірки даних автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Д-3» за період з 2011-2018 р.р., цивільна справа з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про виділення майна в натурі в суді не перебуває, отже дана довідка містить інформацію щодо перебування/неперебування справи з 2006 року по 2018 рік в Самарському районному суді м. Дніпропетровська, а положення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагають підтвердження іншої інформації, ніж зазначена у довідці.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Однак, позивач у своїй позовній заяві надала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 процесуальний статус третьої сторони, що не передбачено діючим ЦПК України.

Також, позивач не усунула недоліки визначені ухвалою судді від 15.11.2019 в частині зазначення у позовній заяві місця проживання або перебування третьої особи ОСОБА_4 , що є обов`язковим, адже не зазначення такої інформації унеможливлює належне повідомлення особи судом, що в свою чергу може привести до порушення її права та інтересів під час розгляду справи.

Крім того, позивач не усунула недоліки визначені ухвалою судді від 15.11.2019 в частині зазначення у позовній заяві доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини, так як докази, якими підтверджуються вказані у позовній заяві обставини мають бути зазначені у позовній заяві, а не в заяві про забезпечення доказів, адже заява про забезпечення доказів подається до суду з іншою метою - у разі якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Так, суддя, дослідивши позовну заяву про виділення в натурі сумісного часткового майна та у зв`язку з нововиявленими обставинами: усунення недоліків, приходить до висновку, що позивачем, станом на 25.11.2019 у передбачений строк не було усунуто всі недоліки, у зв`язку із чим, суддя вважає, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Згідно з частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини»).

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У них зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави. Якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 22.05.2019 року у справі № 705/5060/18.

Враховуючи, що позивачем було подано позовну заяву з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, у визначений суддею строк недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху, не усунуто, за таких обставин, така заява підлягаєповерненню, що відповідає ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 175, 177, 185, 264, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя сторона: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі сумісного часткового майна -повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що за змістом ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.С. Маштак