Ухвала суду № 85882936, 25.11.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18

Провадження № 1-кп/185/780/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Головіна В.О., Бондаренко В.М.,

секретаря Шемет Ю.І.

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369, ч.3 ст.357, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311, ч.4 ст.369 КК України,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

за участю:

прокурора – Мазітова Т.Г.

захисників обвинувачених – Кушніра В.В., Кобринчук О.М., Палька О.М., Мелешка І.В., Залізко С.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає 14 грудня 2019 року, судовий розгляд ще не розпочато, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати:

- ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачуються у скоєнні злочинів, що відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років,

-після відкриття усіх зібраних доказів, анкетних даних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення встановлення обставин кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений може вплинути на свідків, які ще судом не допитані, про що свідчать результати НСРД;

-під загрозою можливого покарання обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду;

-обвинувачений ОСОБА_2 схильний до продовження злочинної діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_2 безробітний, не має постійного джерела доходу, здійснював вплив та підкуп працівників правоохоронних органів. Будучи працівником поліції, який був відповідальний за боротьбу з незаконним обігом наркотиків, порушив присягу. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів та сприянні злочинній організації, діяльність якої була пов`язана з незаконним обігом наркотиків. Інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченому, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.

Підстав для задоволення письмового клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт на даний момент немає, викладені ОСОБА_2 обставини в клопотанні не можуть бути досліджені судом на стадії підготовчого судового засідання, питання винуватості обвинувачених або закриття кримінального провадження вирішуються судом під час перебування суду у нарадчій кімнаті за результатами розгляду кримінального провадження, ухвали про повернення обвинувальних актів були скасовані судом апеляційної інстанції, яка визначила відповідність обвинувального акту вимогам КПК України. Щодо підстави визнання незаконності проведення досудового розслідування за постановою заступника прокурора Південного регіону України, то зазначає, що дослідження вказаного процесуального документа відбувається на стадії судового розгляду і є предметом оцінки належності та допустимості доказу. Тому вказане питання не може бути вирішено судом на даній стадії судового провадження. Викладені обставини обвинуваченим щодо звернення до різних правоохоронних органів з відповідними скаргами на дії слідчих, прокурорів, суду, він особисто розцінює як спосіб тиску на вказані органи при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням зокрема ОСОБА_6 А.О.

Захисник Кобринчук О.М. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, оскільки прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, жодного доказу незаконного впливу на свідків провадження, можливого приховування обвинуваченого у разі зміни запобіжного заходу прокурором не доведено. Заявлене клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому обґрунтовано лише тяжкістю можливого покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів. Щодо письмового клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, - адвокат вважає необхідним його задовольнити, оскільки клопотання є обґрунтованим.

Інші захисники вважають клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 необгрутованим та таким, що не підлягає задоволенню, а клопотання ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт таким, що підлягає задоволенню. Захисник Мелешко І.О. просить вирішити вказані клопотання на розсуду суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останнім було подано письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на інший більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_2 зазначив, що 20 місяців тримається під вартою, обвинувальний акт стосовно нього тричі повертався прокурору для усунення недоліків. Інкриміновані йому злочини жодним доказом не підтвердженні, військова прокуратура не вповноважена була проводити слідство та здійснювати процесуальне керівництво. Він впевнений у своїй невинуватості та майбутньому виправданні, заявлені прокурором ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу та його продовженні, жодним доказом не доведені та не знаходять свого підтвердження. Будь-якої мети ухилитись від правосуддя, у разі зміни запобіжного заходу, в нього немає, навпаки він зацікавлений у судовому розгляді кримінального провадження та встановленні його невинуватості. Заявлені свідки сторони обвинувачення – це працівники правоохоронних органів, тому будь-якого впливу на вказаних осіб він не зможе здійснити та знешкодити чи зіпсувати будь-яких доказ за кримінальним провадженням, перешкоджати кримінальному провадженню, перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом. В нього міцні соціальні зв`язки, після отримання вищої освіти працював в органах внутрішніх справ, займав керівні посади з 2016 року, ніколи не виїжджав закордон, родичів в інших областях чи країнах не має. Визначений розмір застави для нього та його сім`ї занадто великий, в десять разів перевищує його річних дохід. Для запобігання вказаним ризикам вважає необхідним змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою його фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інші обвинувачені вважають, що заявлене клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт підлягає задоволенню.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.10.2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 грудня 2019 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням проведено підготовче судове засідання, обвинувальний акт призначено до судового розгляду.

Стаття 315 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора надійшло письмове клопотання про продовження обраного раніше обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Від обвинуваченого ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні надійшло письмове клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Колегія суддів зазначає, що ст.176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_2 інкриміновані злочини, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, злочинів середньої тяжкості, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На думку колегії суддів це є підтвердженням наявності ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням ще не розпочато, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинувачених на свідків, які ще судом не були допитані, тобто існування на даній стадії розгляду вказаного кримінального провадження ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України: знищення, схов або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даній стадії розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – не перестав бути актуальним, після відкриття стороною обвинувачення доказів вказаний ризик продовжує існувати.

Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності.

Клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в своїй більшій частині містить оцінку доказів обвинувачення, кваліфікації інкримінованих злочинів обвинуваченому, незгоду з раніше постановленою ухвалою про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів щодо заявленого обвинуваченим необґрунтованого та тривалого його утримання під вартою зазначає, що розумність строків тримання під вартою необхідно розглядати не тільки в контексті календарних днів та часу, а із врахуванням всіх обставин, зокрема складності кримінального провадження, кількості обвинувачених та інших учасників судового розгляду, кількості епізодів пред`явленого обвинувачення, особливої процесуальної поведінки кожного з учасників кримінального провадження (клопотань, заперечень, реплік). Крім того, доцільним є зазначити, що даний склад суду відповідно до вимог ст.314 КПК України та отримання 15.10.2019 року з апеляційної інстанції після скасування ухвали суду про повернення обвинувального акту прокурору вказаного обвинувального акту розпочав підготовче судове засідання спочатку, під час проведення підготовчого судового провадження до суду надійшло більше 15 клопотань, заяв та скарг від учасників кримінального провадження, що потребувало певного часу для їх розгляду.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На даній стадії судового розгляду та тяжкості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_2 у разі доведеності вини та визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів за рішенням суду, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень ЄС з прав людини «Прокопенко проти України» та «Лабітта проти Італії», колегія суддів приходить до висновку про наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Тяжкість злочинів не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність.

Тому, на думку колегії суддів, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 315 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів - задовольнити.

В задоволенні письмового клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 23 січня 2020 року, включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків.

Строк дії ухвали - до 23 січня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_2 , захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді В.О. Головін

В.М. Бондаренко