Рішення № 85882847, 02.09.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3519/15

№ 2/183/45/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

10.06.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просили стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 21.03.2008 р. № DNN0А800001755 у розмірі 32842,62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08 травня 2015 року складає 680498,99 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 3654 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 21 березня 2008 року відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем АТ КБ «ПриватБанк» Кредитний договір № DNN0А800001755, відповідно до якого позивач надав відповідачеві грошові кошти у розмірі 7841,59 доларів США, строком до 20 березня 2013 року. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати відповідачем ОСОБА_1 для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно кредитного договору.

Банк взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, однак відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів солідарно за кредитом, яка складає 32842,62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08 травня 2015 року складає 680498,99 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 3654 грн.

10 червня 2015 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Березюк В.В.

Ухвалою від 08 липня 2015 року у цивільній справі відкрите провадження.

21 вересня 2015 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонова Д.О.

05 листопада 2015 року ц справі ухвалене заочне рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

14 грудня 2015 року відповідач ОСОБА_2 звернулася з заявою про перегляд заочного рішення.

12 січня 2016 року ухвалою суду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення від 05 листопада 2015 року - скасоване.

Ухвалою від 22 вересня 2015 року прийнято до провадження судді Парфьонова Д.О. та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2016 року у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 була призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання: 1. Яку суму складає заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 21 березня 2008 року по 08 травня 2015 року включно з урахуванням умов кредитно-заставного договору від 21.03.2008 р. № DNN0А800001755, здійснених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 платежів, в тому числі з урахуванням вартості реалізованого ПАТ КБ «ПриватБанк» заставного майна? 2. Чи є вірним розрахунок та сума заборгованості виконані ПАТ КБ «ПриватБанк» та пред`явлені відповідачам до стягнення станом на 08 травня 2015 року з урахуваннямумов кредитно-заставного договору від 21.03.2008 р. № DNN0А800001755 та курсу НБУ на відповідні дати? Провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.

Ухвалою суду від 21 квітня 2017 року після повернення справи з експертної установи з вимогою про наданням додаткових документів: від позивача витребувані наступні документи: 1. Інструкцію про проведення розрахунково-касових операцій з фізичними та юридичними особами ПАТ КБ «ПриватБанк»; 2. Положення ПАТ КБ «ПриватБанк» про кредитування фізичних та юридичних осіб; 3. Положення про кредитний комітет банку. Протоколи засідань кредитного комітету (комісії) по наданому кредиту; 4. Кредитний договір № DNN0А800001755 від 21.03.2008р., із змінами та доповненнями; 5. Кредитну справу ОСОБА_1 по кредиту (заява на отримання кредиту, технічко-економічне обґрунтування щодо необхідності отримання кредиту, розрахунок окупності кредитного проекту, висновок про можливість видачі кредиту, розрахунок терміну використання та погашення кредиту, сплати процентів, розпорядження бухгалтерії за підписом керуючого банку і начальника кредитного відділу про видачу кредиту); 6. Виписки банку по руху грошових коштів та відсоткам по рахункам згідно з наданим кредитом; 7. Документи, що підтверджують видачу та оплату за кредитом (меморіальні ордери, платіжні доручення і т.д.); 8. Розпорядження відділу бухгалтерського обліку щодо перерахування грошових коштів; 9. Розрахунок заборгованості за наданим кредитом; а від відповідача ОСОБА_1 витребувані документи, що підтверджують видачу та погашення кредиту (договір, виписка банку, платіжні доручення і т.д.)

Ухвалою суду від 12 вересня 2017 року у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 була призначена судова економічна експертиза на вирішення якої були поставлені наступні питання: 1. Яку суму складає заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 21 березня 2008 року по 08 травня 2015 року включно з урахуванням умов кредитно-заставного договору від 21.03.2008 р. № DNN0А800001755, здійснених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 платежів, в тому числі з урахуванням вартості реалізованого ПАТ КБ «ПриватБанк» заставного майна? 2. Чи є вірним розрахунок та сума заборгованості виконані ПАТ КБ «ПриватБанк» та пред`явлені відповідачам до стягнення станом на 08 травня 2015 року з урахуванням умов кредитно-заставного договору від 21.03.2008 р. № DNN0А800001755 та курсу НБУ на відповідні дати? Провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.

Ухвалою суду від 16 лютого 2018 року у справі за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 була призначена судова економічна експертиза, яка не була проведена з причин її несплати, на вирішення якої були поставлені наступні питання: 1. Яку суму складає заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за період з 21 березня 2008 року по 08 травня 2015 року включно з урахуванням умов кредитно-заставного договору від 21.03.2008 р. № DNN0А800001755, здійснених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 платежів, в тому числі з урахуванням вартості реалізованого ПАТ КБ «ПриватБанк» заставного майна? 2. Чи є вірним розрахунок та сума заборгованості виконані ПАТ КБ «ПриватБанк» та пред`явлені відповідачам до стягнення станом на 08 травня 2015 року з урахуванням умов кредитно-заставного договору від 21.03.2008 р. № DNN0А800001755 та курсу НБУ на відповідні дати? Провадження у справі на час проведення експертизи зупинене.

19 червня 2018 року, у зв`язку із закінченням повноважень судді Парфьонова Д.О. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороку О.В.

Після повернення справи з експертної установи 22 січня 2019 року справа неодноразово призначалася до розгляду, відповідачі та/або їх представник в судові засідання не з`явилися, письмовий відзив на позов не надали.

Представником відповідачів подана заява про застосування строків позовної давності, оскільки подачею позову до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська про звернення стягнення на заставне майно, банком був змінений строк договору. В задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі з причин пропуску строку позовної давності.

Справа, у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Суд, дослідивши надані позивачем докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 21 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № DNN0А800001755, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 7841,59 доларів США для придбання автомобіля, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 10,08% з кінцевим терміном повернення ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким вона зобов`язалася відповідати перед кредитором за порушення зобов`язання боржником - ОСОБА_1 солідарно.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором від 21 березня 2008 року виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 15 червня 2009 року виникла заборгованість у загальному розмірі 7401,9 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 56554,25 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 6725,13 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 178,91 доларів США, заборгованості за комісією за користування кредитом у розмірі 94,1 доларів США, пені у розмірі 20,13 доларів США, штрафних санкцій в розмірі 383,63 доларів США. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі № 2-3110/2011 від 27 вересня 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DNN0А800001755 від 21 березня 2008 року станом на 15 червня 2009 року в розмірі 7401,9 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 56554,25 грн. - звернуто стягнення на предмет застави. Предмет застави - автомобіль, переданий ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк».

За наданим банком розрахунком заборгованості за кредитно-заставним договором № DNN0А800001755 від 21 березня 2008 року станом на 08.05.2015 у відповідача утворилася заборгованість в розмірі складає 32842,62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08 травня 2015 року складає 680498,99 грн., а також судові витрати по справі у розмірі 3654 грн., яка складається заборгованості за кредитом; заборгованості за відсотками за користування кредитом;заборгованість по комісії за користування кредитом;пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором; а також штрафів.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. А ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) висловлено правову позицію, зміст якої зводиться до того, що за наявності судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник не виконав (виконав не у повному обсязі), відсутня підстава для нарахування процентів за кредитним договором, оскільки строк дії договору змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, а права та інтереси кредитодавця у цих правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі № 2-3110/2011 від 27 вересня 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DNN0А800001755 від 21 березня 2008 року задоволено позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави на суму в розмірі 7401,9 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 56554,25 грн., до якої, зокрема, включено заборгованість за кредитом та заборгованість по процентам за користування кредитом.

Отже, банк скористався правом дострокового повернення кредитних коштів, внаслідок чого змінив строк виконання основного зобов`язання, отримав судове рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення всієї суми кредиту та нарахованих відсотків та в рахунок погашення заборгованості боржником було передано банку транспортний засіб (предмет застави).

В судовому засіданні представником позивача зазначено, що предмет застави не реалізований з невідомих йому причин. Отже, вимоги банку, що визнані рішенням суду у справі № 2-3110/2011 від 27 вересня 2011 року, за рахунок предмету застави не були задоволені, проте банк позбавлений права на нарахування процентів та пені за кредитним договором після закінчення строку кредитування, однак не позбавлений права на стягнення на його користь сум, нарахованих станом на момент закінчення строку кредитування.

Положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.

Також наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився. У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

У такому випадку кредитор має право на стягнення з позичальника коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, однак позивач таких вимог не заявляв.

Оскільки АТ КБ «ПриватБанк» змінив строк виконання основного зобов`язання, пред`явивши до позичальника вимогу про стягнення кредитної заборгованості у червні 2009 році, про що свідчить рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровськау справі № 2-3110/2011 від 27 вересня 2011 року, тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитом, процентами за користування ним, комісії та пені за порушення зобов`язань за договором.

Вимоги до ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України - є похідними від вимог до ОСОБА_1 .

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 128, 141, 223, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ЄДРПОУ 14360570) у задоволенні позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.