
Справа № 204/5263/19
Провадження № 2-а/204/111/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
_____________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
У липні 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, який уточнила 8 серпня 2019 року, в якому остаточно просила: поновити їй строк на оскарження постанов про адміністративні правопорушення в.о. начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради Компанієць А.Л. про притягнення її до адміністративної відповідальності у зв`язку з поважністю пропуску встановленого строку; визнати незаконними та скасувати постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. № 16/А від 09.07.2019 року, № 17/А від 09.07.2019 року та № 18/А від 09.07.2019 року. В обґрунтування вимог позивачка зазначає, що позивачка ОСОБА_1 є власницею домоволодіння (садиби) за адресою: АДРЕСА_1 , та власницею земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:07:132:0167, площею 0,1000 га, а інша частина земельної ділянки знаходиться у користуванні. Постановою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №16/А від 09.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення позивачка притягнута до адміністративної відповідальності за те, що без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єкта будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту, збудовано фундаменти, стіни, покриття нежитлових одноповерхових капітальних будівель для утримання свиней та великої рогатої худоби розмірами у плані 13,94м X 6,55м, висотою 2,7м, розмірами у плані 9,0м X 4,12м., висотою 2,7м., розмірами у плані 11,84м. Х 8,8м, висотою 5,2м, чим порушила п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 п. 5 п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 96 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. Постановою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №17/А від 09.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення позивачка притягнута до адміністративної відповідальності за те, що нею побудовано нежитлові одноповерхові капітальні будівлі для утримання свиней та великої рогатої худоби розмірами у плані 13,94м X 6,55м, висотою 2,7м, розмірами у плані 9,0м X 4,12м., висотою 2,7м., і розмірами у плані 11,84м. Х 8,8м, висотою 5,2м, які експлуатуються без декларації про готовність до експлуатації об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що забороняється законодавством, чим порушила ч. 8 ст. 39, ч. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 , за що передбачена відповідальність за частиною 9 статті 96 КУпАП та на неї накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200грн. Постановою Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 18/А від 09.07.2019 року про накладення адміністративного стягнення позивачка притягнута до адміністративної відповідальності за те, що нею, як замовником, наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), по об`єкту будівництва «Реконструкція житлового будинку літ. Б-2 та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: не зазначена інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, так як реконструкція здійснювалась зі зміною зовнішніх геометричних даних їх фундаментів; відсутня проектна документація, затверджена замовником від 10.09.2018 року (хоча в постанові вказано 10.09.2019 року); відсутні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, так як реконструкція житлових та нежитлових приміщень здійснювалась зі зміною їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення; замовником не забезпечено технічний нагляд об`єкта будівництва; замовником не забезпечено авторський нагляд об`єкта будівництва, чим порушила ч. 4 п. 1, п. 2, п. 3, ч. 5 ст. 26, п. 1, п. 3 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 3, 4 Порядку розроблення проектної документації під час будівництва об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05. 2011 року № 45, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 96 КУпАП та на неї накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. Вважає, що зазначені постанови не відповідають чинному законодавству та постановлені з порушенням процедури, оскільки адміністративне стягнення накладене в її відсутність. Вказані постанови постановлені на підставі актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, протоколів про адміністративні правопорушення, приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Вказані документи отримані поштою, але не особисто позивачкою. Постанови про адміністративні правопорушення отримані позивачкою 18 липня 2019 року особисто поштовим повідомленням. Оскільки вона не була присутня при винесенні 9 липня 2019 року оскаржуваних постанов та дізналася про них лише отримавши рекомендовані листи 18 липня 2019року, тому нею не був вчасно поданий зазначений адміністративний позов. У зв`язку з цим вважає, що строк на оскарження постанов пропущений нею з поважних причин. Як вбачається з акту перевірки № 00000000042 від 21.05.2019 року в графі: «І. Загальна інформація про проведення заходу державного нагляду (контролю)» вказано: «посвідчення (направлення) від 11.05.2019 року №176», без зазначення прізвища. Зазначає, що ні посвідчень, ні направлень чи наказів інспектором не було надано позивачці, і навіть не повідомлено про проведення позапланової перевірки. Акти, протоколи та приписи отримані позивачкою в Управлінні Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, а не на місці скоєння правопорушення. Будь-які накази Державної архітектурно-будівельної інспекції України про проведення позапланової перевірки позивачці не надавалися для ознайомлення, направлення на проведення перевірки об`єкта будівництва їй не пред`являлося. Крім того, в порушення норм статті 36 КУпАП відповідачем не визначено розмір стягнення з позивачки в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених (за трьома постановами накладено стягнення – 10 200 грн., 10 200 грн. та 10 200 грн.). Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 36 КУпАП. Тому, позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.
27 вересня 2019 року від відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Підставою для проведення позапланової перевірки було звернення громадянки ОСОБА_2 від 17.04.2019 року. Про проведення позапланової перевірки було видано наказ Управління від 11 травня 2019 року за № 215п та виписано направлення від 11 травня 2015 року за № 176. Зазначає, що законодавством України не передбачено обов`язкового завчасного сповіщення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки в сфері містобудівної діяльності. Крім того, законодавством передбачено надання суб`єкту містобудування копії направлення на проведення перевірки та пред`явлення службових посвідчень, надання суб`єкту містобудування копії наказу про призначення позапланової перевірки не є обов`язковим. Таким чином, посадові особи управління діяли в рамках встановлених повноважень. За результатами перевірки щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності відносно позивачки ОСОБА_1 було складено акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 21.05.2019 року № 00000000042, де зазначені порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Звертає увагу, що ОСОБА_1 при отриманні під підпис копії вищезазначеного акту власноруч зробила примітку в примірнику акту, який залишився в архіві управління, наступного змісту: «Пояснення відсутні». Позивачка в адміністративному позові не заперечувала щодо встановлених порушень вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності. Таким чином, ОСОБА_1 визнала факт порушення норм діючого законодавства України в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також відповідність результатів перевірки встановленим фактичним даним. Позивачці було точно відомо про дату, час, місце розгляду адміністративних справ, за результатами якого було винесено постанови про адміністративні правопорушення. Будь-які підстави, які б заважали прийняти участь у розгляді справи про порушення в сфері містобудівної діяльності зі сторони управління були відсутні, вимоги законодавства щодо сповіщення позивачки про дату розгляду адміністративної справи виконані в повному обсязі. В управлінні були наявні підстави для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) по об`єкту будівництва: «Реконструкція приміщення № 55 під квартири по АДРЕСА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 5 ст. 96, ч. 9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідальністю за вищезазначені правопорушення є накладення штрафних санкцій у вигляді стягнення грошових коштів в розмірі 10 200 грн. 9 липня 2019 року за результатами розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності виконуючим обов`язки начальника управління було винесено: постанову № 16/А стосовно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, постанову № 17/А стосовно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 9 ст. 96 КУпАП, постанову № 18/А стосовно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП. Вказані постанови направлялись позивачці засобами поштового зв`язку. Законодавством передбачена відповідальність за кожне з порушень у вигляді адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 10200 грн. Таким чином, вирішити, яке з цих порушень є більш серйозним немає можливості, а тому вважає, що в діях відповідача відсутню порушення вимог ст. 36 КУпАП. Вважає також, що посилання позивачки на поважність причин пропуску строку оскарження постанов не можуть бути взяті судом до уваги. Зазначив, що дії управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради відповідають встановленим фактичним даним, а також вимогам норм чинного законодавства України. Враховуючи викладене, просить суд адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в загальному порядку, у судовому засіданні з викликом сторін, суд 29 жовтня 2019 року вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін судом не вбачається, а відповідачем у клопотанні таких підстав не наведено. При цьому, суд також вважає за необхідне звернути увагу, що всі доводи чи заперечення сторони мали право викласти письмово, а також мали право подати докази в підтвердження обставин, на яких вони ґрунтуються.
Вирішуючи заяву позивачки про поновлення позивачці строку на оскарження постанов по справі про адміністративне правопорушення № 16/А від 9 липня 2019 року, № 17/А від 9 липня 2019 року та № 18-А від 9 липня 2019 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Також, згідно положень ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані позивачкою постанови по справі про адміністративне правопорушення були винесені в.о. начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Компанець А.Л. 9 липня 2019 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскаржувані постанови були винесені без присутності позивачки. Оскаржувані постанови були направлені на адресу позивачки за допомогою засобів поштового зв`язку (номери відправлення: 4900074028174, 4900074028166, 4900074028158).
При цьому, позивачка отримала оскаржувані постанови 18 липня 2019 року, що підтверджується Довідкою Укрпошти, виданою начальником відділення Укрпошти 8 серпня 2019 року.
До Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з даним позовом позивачка звернулась 29 липня 2019 року (при цьому, суд враховує, що 28 липня 2019 року був вихідним днем - неділя).
Враховуючи викладене, оскільки оскаржувані постанови позивачка отримала лише 18 липня 2019 року, суд визнає поважною причину пропуску позивачкою строку звернення до суду та вважає можливим цей строк поновити.
Розглянувши 29 жовтня 2019 року клопотання відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском нею строку на звернення до суду з адміністративним позовом, яке надійшло до суду 27 вересня 2019 року, суд вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки як вже було зазначено вище, причини пропуску позивачкою строку звернення до суду є поважними та суд прийшов до висновку про необхідність поновити такий строк.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Судом встановлено, що 17 квітня 2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради за вх. М-10/1 надійшла заява ОСОБА_2 , в якій вона просила розглянути питання про будівництва, що здійснюється її сусідами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: господарські приміщення для утримання свиней, курей, собак та всіх будівель на вищевказаній земельній ділянці.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17 лютого 2011 року державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 2.4 Положення про управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради № 63/16 від 01.12.2016 року (на сайті Дніпровської міської ради розміщено за посиланням https://dniprorada.gov.ua/upload/editor/63-16.pdf) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах міста Дніпра.
Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
На підставі вищевказаного звернення ОСОБА_2 . Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради було вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку літ. Б-2 та господарських будівель та споруд», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт замовником будівництва – фізичною особою – ОСОБА_1 , у зв`язку з чим 11 травня 2019 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. було видано відповідний наказ № 215п.
Також, 11 травня 2019 року начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Ратич Н.М. було видано Направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 176, яким направлено головного спеціаліста-інспектора Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрого Ю.О. для здійснення позапланової перевірки на об`єкті будівництва «Реконструкція житлового будинку літ. Б-2 та господарських будівель та споруд», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Позивачці ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 14 листопада 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шевченко І.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 2105, праві приватної власності належить жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 1 682 кв.м.
Позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 , проводилась головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Ю.О. За результатами проведення позапланової перевірки головним спеціалістом-інспектором Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Ю.О. було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 травня 2019 року (а.с. 13).
У вищевказаному Акті перевірки від 21 травня 2019 року зазначено, що позапланова перевірка проводилась у присутності ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
21 травня 2019 року головним спеціалістом-інспектором Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Ю.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Реконструкція житлового будинку літ. Б-2 та господарських будівель та споруд», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені порушення: замовником ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), по об`єкту будівництва «Реконструкція житлового будинку літ. Б-2 та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_4 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: не зазначена інформація про документ, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, так як реконструкція здійснювалась зі зміною зовнішніх геометричних даних їх фундаментів; відсутня проектна документація, затверджена замовником від 10.09.2018 р.; відсутні містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, так як реконструкція житлових та нежитлових приміщень здійснювалась зі зміною їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення; замовником не забезпечено технічний нагляд об`єкта будівництва; замовником не забезпечено авторе»,кий нагляд об`єкта будівництва, що є порушенням ч. 4, п.1 п. 2 п. 3 ч. 5 ст. 26, п. 1 п. 3 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п. п. 3, 4 Порядку розроблення проектної документації під час будівництва об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 року № 45. Відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП (а.с. 24-25).
При цьому, частина 5 статті 96 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, щ о тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 21 травня 2019 року головним спеціалістом-інспектором Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Ю.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Реконструкція житлового будинку літ. Б-2 та господарських будівель та споруд», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені порушення: громадянкою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та без розробленого робочого проекту, збудовано фундаменти, стіни, покриття нежитлових одноповерхових капітальних будівель для утримання свиней та великої рогатої худоби розмірами у плані 13,94 м. х 6,55 м., висотою 2,7м.; розмірами у плані 9,0 м. х 4,12 м., висотою 2.7 м.; розмірами у плані 11,84 м. х 8,8 м., висотою 5,2 м., що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466. Відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 5 ст. 96 КУпАП (а.с. 26-27).
Також, 21 травня 2019 року головним спеціалістом-інспектором Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Ю.О. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті «Реконструкція житлового будинку літ. Б-2 та господарських будівель та споруд», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені порушення: громадянкою ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , побудовано нежитлові одноповерхові капітальні будівлі, для утримання свиней та великої рогатої худоби, розмірами у плані 13,94 АДРЕСА_5 . х 6,55 м., висотою 2,7м., розмірами у плані 9,0 м. х 4,12 м., висотою 2,7 м., розмірами у плані 11,84 м. х 8,8 м., висотою 5,2 м., які експлуатується без декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що забороняється законодавством, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідальність за встановлені порушення передбачена ч. 9 ст. 96 КУпАП (а.с. 28-29).
Частина 9 статті 96 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за експлуатацію об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, що тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В приписах від 21 травня 2019 року, які було видано головним спеціалістом-інспектором Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Ю.О. Харьковій Л.В. з метою усунення виявлених порушень вимагалось заборонити експлуатацію вищезазначених нежитлових будівель з 22 травня 2019 року; усунути вищезазначені порушення на об`єкті містобудування у строк до 22 червня 2019 року.
Вищевказані протоколи про адміністративне правопорушення від 21 травня 2019 року та приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 21 травня 2019 року були отримані позивачкою під підпис.
Відповідно до п. 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Згідно з п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
ОСОБА_1 неодноразово належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справ про адміністративне правопорушення, однак 31 травня 2019 року та 18 червня 2019 року надавала заяви про відкладення розгляду справ на іншу дату. Про розгляд справ про адміністративне правопорушення на 9 липня 2019 року о 10.30 год. позивачка була повідомлена телефонограмою від 1 липня 2019 року. Однак, 9 липня 2019 року у призначений час позивачка до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради не з`явилась.
За результатами розгляду справи про правопорушення 9 липня 2019 року в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Компанець А.Л. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 16/А, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. (а.с. 7-8). Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 порушила п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 2 п. 5, п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466.
Крім того, за результатами розгляду справи про правопорушення 9 липня 2019 року в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Компанець А.Л. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 17/А, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. (а.с. 9-10). Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 порушила ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
Також, за результатами розгляду справи про правопорушення 9 липня 2019 року в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Компанець А.Л. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 18/А, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. (а.с. 11-12). Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 порушила ч. 4, п.1 п. 2 п. 3 ч. 5 ст. 26, п. 1 п. 3 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 29, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п. п. 3, 4 Порядку розроблення проектної документації під час будівництва об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 року № 45.
Отже, судом встановлено, що 9 липня 2019 року відносно позивачки відповідачем було винесено три окремі постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме постанови № 16/А, № 17/А, № 18/А.
Разом з цим, судом встановлено, що матеріали справ про адміністративне правопорушення стосувались однієї і тієї ж особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, - ОСОБА_1 ; справи розглядаються одним і тим же органом - в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Компанець А.Л.; всі справи розглядались в один день – 9 липня 2019 року.
При цьому, у частині 2 статті 36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем при винесенні оскаржуваних постанов було порушено вимоги законодавства України, тобто вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, а саме позивачці стягнення призначено окремо за три правопорушення по 10 200 грн. за кожне правопорушення, та не застосовано положення частини 2 статті 36 КУпАП щодо накладення одного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
У зв`язку з цим заперечення відповідача в цій частині суд до уваги не приймає та відхиляє як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України. Дійсно, частиною 1 статті 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Тобто, відповідач мав розглянути справу про адміністративне правопорушення, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів за частинами 5 та 9 статті 96 КУпАП та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно призначити стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто штраф від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, оскільки відповідачем оскаржувані постанови винесені з порушенням вимог законодавства України, а саме з порушенням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Компанець А.Л. по справі про адміністративне правопорушення від 9 липня 2019 року № 16/А, 17/А, 18/А про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, слід скасувати, а отже позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При цьому, у частині 1 статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Як вбачається із протоколів про адміністративне правопорушення від 21 травня 2019 року, складених головним спеціалістом-інспектором Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Мокрим Ю.О. відносно ОСОБА_1 , правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 96 та ч. 9 ст. 96 КУпАП, були виявлені 21 травня 2019 року. Тобто, на момент розгляду справи судом, а саме станом на 29 жовтня 2019 року, спливли два місяці, протягом яких можливе накладення адміністративного стягнення, що передбачено ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Направлення справ про адміністративне правопорушення на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) суд вважає недоцільним, оскільки на теперішній час сплинув строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 .
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справах про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 та ч. 9 ст. 96 КУпАП слід закрити у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, ст.ст. 36, 38, 96, 247, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 72-74, 77, 121, 122, 242-246, 262, 286 КАС України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-А, ЄДРПОУ 40498190) про визнання незаконними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення – задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 16/А від 9 липня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. – скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 КУпАП – закрити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 17/А від 9 липня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. – скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 96 КУпАП – закрити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 18/А від 9 липня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. – скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 96 КУпАП – закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т. О. Дубіжанська
Судове рішення № 85882478, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 29.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 204/5263/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: