Ухвала суду № 85882454, 26.11.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1809/17

Провадження № 1-кп/0203/69/2019

У Х В А Л А

26.11.2019 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,

при секретарі - Сердягіній О.Ю.

за участю прокурора - Денисенка В.В.

захисника - Обозного А.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270010001839 від 08.03.2017 року, клопотання обвинуваченого за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187 КК України ОСОБА_1 щодо визнання доказів неналежними та недопустимими

в с т а н о в и в:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває на розгляді вищевказаний обвинувальний акт.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , посилаючись на судову практику, заявлене клопотання, в якому він просить визнати неналежними та недопустимими доказами, а також виключити з числа доказів по даному кримінальному провадженню:

1)постанови від 24.03.2017 року про об`єднання матеріалів кримінального провадження, складеної прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Лопацькою К.В.(т.1 а.с.63), оскільки остання в порушення вимог ст.110 КПК України, не підписана прокурором та з підстав того, що постанова про визначення групи прокурорів від 17.12.2016, в склад якою включена ОСОБА_2 , не містить підпису особи, яка її складала, тобто заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Грицька А.С., у зв`язку із чим визнана судом недопустимим доказом;

2)висновку експерта № 27/4.6-410 від 18.04.2017 за результатами судової дактилоскопічної експертизи (т.1 а.с.141-149) та висновку експерта № 35/5.2-164 від 05.05.2017 за результатами вибухово-технічної експертизи(т.1 а.с.122-126), посилаючись на те, що постанови слідчого про призначення дактилоскопічної експертизи має виправлення у даті її призначення та, в порушення вимог ст.110 КПК України, не підписана слідчим, а постанова про призначення вибухово-технічної експертизи має виправлення коректором в даті складання. Окрім того, зазначив, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які рішення керівника слідчого відділу Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, що відображені у відповідних процесуальних документах, про визначення слідчого Романюка Я.П. слідчим, який уповноважений на здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень № 12017270010001839, № 12017040030000691 та № 12017040030000707. Відсутні також рішення про створення слідчої групи в рамках зазначених кримінальних проваджень, до складу якої був би включений слідчий Романюк Я.П.. Також посилається на порушення його прав, викладених в п.7 ч.1 ст.17 та ст.42 КПК України, щодо не повідомлення про призначення експертиз та роз`яснення прав, порушення права на відвід, в тому числі експерта, та на те, що, в порушення вимог ст.241 КПК України, будь-яка постанова прокурора про відібрання у нього відбитків пальців рук, а також протокол проведення даної слідчої дії йому, при виконанні вимог ст.290 КПК України не відкривались. Дані процесуальні рішення також не відображені у реєстрі матеріалів досудового розслідування. При виконанні ст..290 КПК України слідчим висновки експертів не відкривалися. Окрім того, ОСОБА_1 посилається на протокол огляду від 27.03.2017 року, складений слідчим Романюком Я.П., за яким оглянуто корпус гранати, вилучений 23.03.2017, однак, в даному протоколі не зазначається, що граната доставалася з будь-якого пакету чи упаковки та була опечатана, що суперечить зазначеному у протоколі огляду місця події від 23.03.2017(т.1 а.с.49-50). Також, в порушення вимог Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду(далі Інструкція) не зазначено жодних індивідуальних ознак(номерів та цифр), що знаходилися на неї, не визначено з якої частини гранати вилучені сліди, лише зазначено, що два фрагменти слідів пальців рук були відкопійовані на дві липкі стрічки та опечатані. В протоколі не зазначено про упаковку, спосіб упакування ліпких стрічок після їх огляду, що ставить під сумнів, що надані на дослідження експерту сліди пальців рук є тими ж самими слідами, вилученими 27.03.2017 під час огляду гранати. Протокол огляду місця події від 23.03.2017 було складено слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Проценком В.О., який не був уповноваженим слідчим на здійснення слідчих дій в межах даного кримінального провадження, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які рішення керівника слідчого органу про його призначення. Окрім того, слідчий Проценко В.О. не зазначив в протоколі дані про упаковку та спосіб упакування речових доказів. Граната та запал не були визнані речовими доказами по справі. Окрім того, послався на ч.2 ст.69 КПК України та зазначив, що експертиза проведена НДЕКЦ МВС України, тобто як експерт так і слідчий є співробітниками одного міністерства, тому мали зацікавленість у розкритті злочину «у будь-який спосіб». Також послався на те, що експерта не попереджали про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

3)постанову слідчого Романюка Я.П. про визнання речовими доказами від 24.03.2017(т.1 а.с.61-62), посилаючись на те, що даною постановою визнані речовими доказами речи, які були вилучені під час огляду місця події від 23.03.2017, вилучені під час обшуку ОСОБА_1 при затриманні в порядку ст..208 КПК України(т.1 а.с.43-45) та вилучені під час обшуку в приміщенні готелю «Південний». Однак, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які рішення керівника слідчого відділу Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, що відображені у відповідних процесуальних документах, про визначення слідчого Романюка Я.П. слідчим, який уповноважений на здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень № 12017270010001839, № 12017040030000691 та № 12017040030000707. Відсутні також рішення про створення слідчої групи в рамках зазначених кримінальних проваджень, до складу якої був би включений слідчий Романюк Я.П.. Те ж саме стосується і слідчого Проценка В.О., який здійснював огляд місця події від 23.03.2017. Окрім того зазначив, що в порушення вимог ст..106 КПК України, в протоколі його затримання не зазначено, яким чином речі, які були вилучені під час його обшуку, були упаковані, дані про упаковку та спосіб пакування речових доказів відсутні. Слідчий лише перерахував вилучені речи. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні: клопотання слідчого про проведення обшуку в приміщенні готелю «Південний», ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання, а також сам протокол обшуку від 24.03.2017, на яке посилається слідчий в постанові про визнання речовими доказами. ОСОБА_1 також зазначив, що при виконанні ст.290 КПК України слідчим не було надано доступу до речових доказів по справі. Про це також свідчить протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд, відповідно до вимог п.12 ст.290 КПК України, не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

4) протокол огляду місця події від 23.03.2017, посилаючись на те, що його було складено слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Проценком В.О., який не був уповноваженим слідчим на здійснення слідчих дій в межах даного кримінального провадження, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які рішення керівника слідчого відділу про призначення ОСОБА_3 слідчим по даному кримінальному провадженням № 12017270010001839, № 12017040030000691 та № 12017040030000707. Окрім того зазначив, що протокол огляду місця події від 23.03.2017 не містить жодних ідентифікуючих ознак виявлених та вилучених речей, відсутній їх детальний опис, а також відсутні дані про упаковку та спосіб пакування речових доказів. Зазначено лише те, що речі вилучені та опечатані. Також протокол не містить даних про те, що особи, які приймали участь у слідчий дії, були повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики цих засобів відсутні. Фототаблиці до протоколу не підписані і не оформлені як додатки до протоколу.

5)протокол огляду речей від 24.03.2017, посилаючись на те, що даний протокол не пронумеровано, (т.1 між аркушами 23 та 24), дата на ньому виправлена та це виправлення не засвідчено слідчим, що спотворило зміст даного документу. Крім того, в цьому протоколі не визначено номер кримінального провадження по якому проводилася процесуальна дія, адреси понятих. Слідчий Романюк Я.П., у зв`язку із відсутністю рішення керівника слідчого відділу Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про визначення його слідчим по даному кримінальному провадженню, не є уповноваженою особою на проведення по ньому слідчих дій. Окрім того, даний процесуальний документ не відкривався йому при виконання вимог ст.290 КПК України, оскільки не має нумерації, а також даній документ не зазначено в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Захисник обвинуваченого підтримав клопотання.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання.

Вислухавши учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановлюється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Відповідно до ч.2 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно ч.3 ст. 358 КПК України якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів в тому числі є і документи.

Згідно ст. 104 КПК України у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Відповідно до ч.3 та ч.6 ст.110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови, яка виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Під час дослідження в судовому засіданні постанови від 24.03.2017 року про об`єднання матеріалів кримінального провадження № 12017040030000691 від 22.03.2017 та № 12017040030000707 від 24.03.2017, складеної прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Лопацькою К.В.(т.1 а.с.63), встановлено, що остання в порушення вимог ч.6 ст.110 КПК України, не підписана прокурором.

Окрім того, ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.07.2018 року визнано неналежним доказом постанову заступника прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Грицька А.С. від 17.12.2016 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017040030000691 від 22.03.2017. Даною постановою прокурор Лопацька К . В. була включена до групи прокурорів по вищезазначеному кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суду», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

В Постанові Верховного суду від 19.04.2018 № 754/7062/15-к зроблено висновок, що за відсутності підпису на постанові про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні особі висунуто обвинувачення без фактичного повідомлення про підозру, оскільки відсутні належні дані про повноваження прокурора у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що постанова про об`єднання кримінальних провадження, яка в порушення вимог ч.6 ст.110 КПК України не підписана уповноваженою особою, не може вважатися належним та допустимим доказом.

За матеріалами кримінального провадження слідчим Романюк Я.П. були призначені судова дактилоскопічна експертиза (т.1 а.с.141-149) та вибухово-технічна експертиза(т.1 а.с.122-126). На вирішення вибухово-технічної експертизи були надані корпус гранати РГД-5 та запал, які були вилучені протоколом огляду місця події від 23.03.2017. Зазначена слідча дія проведена слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Проценком В.О..

Окрім того, в матеріалах кримінального провадження є постанова слідчого Романюка Я.П. про визнання речовими доказами від 24.03.2017(т.1 а.с.61-62), якою визнані речовими доказами речи, які були вилучені під час огляду місця події від 23.03.2017, вилучені під час обшуку ОСОБА_1 при затриманні в порядку ст.208 КПК України(т.1 а.с.43-45) та вилучені під час обшуку в приміщенні готелю «Південний», а також протокол огляду речей від 24.03.2017.

Розглядаючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , щодо визнання вищезазначених доказів неналежними, недопустимими та виключення їх з переліку доказів, суд звертає увагу на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які рішення керівника слідчого відділу Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, що відображені у відповідних процесуальних документах, про визначення слідчого Романюка Я.П. та слідчого Проценка В.О. слідчими, які уповноважені на здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень № 12017270010001839, № 12017040030000691 та № 12017040030000707. Відсутні також рішення про створення слідчої групи в рамках зазначених кримінальних проваджень, до складу якої були би включені зазначені слідчі, а також доручення на проведення досудового розслідування.

Верховний Суд в Постанові № 428/2448/16 від 12.12.2018 зазначив, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що матеріалами справи не підтверджено наявність у слідчих повноважень проводити слідчі дії у кримінальному провадженні, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова керівника органу досудового розслідування про проведення досудового розслідування групою слідчих, як і немає доручення керівника органу досудового розслідування про проведення досудового розслідування слідчими, тому обґрунтовано дійшов до висновку, що суд першої інстанції постановив вирок на підставі неналежних доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.89 КПК у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. За ч.3 ст.89 КПК сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висловленої в п.66 Рішення у справі «Яременко проти України» від 30 квітня 2015 року, яке набуло статусу остаточного 30.07.2015 року та у справі «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, було застосоване поняття «плоди отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним судом США для опису доказів, здобутих за допомогою незаконно отриманих відомостей. Вона має на увазі, що якщо джерело доказів «дерево» є неналежним, то всі докази, отримані за його допомогою «плоди», будуть такими ж неналежними.

І таким чином, ЄСПЛ визнавав порушення ст.6 Конвенції у випадках, коли суди брали як докази відомості, які були отримані з незаконно здобутих джерел доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що постанова від 24.03.2017 року про об`єднання матеріалів кримінального провадження № 12017040030000691 від 22.03.2017 та № 12017040030000707 від 24.03.2017, складена прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Лопацькою К.В., але в порушення вимог ч.6 ст.110 КПК України, не підписана прокурором, є очевидно недопустимим доказом.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова керівника органу досудового розслідування про проведення досудового розслідування слідчими Романюком Я. П. та Проценком В.О., як і немає доручення керівника органу досудового розслідування про проведення досудового розслідування зазначеними слідчими, суд вважає, що призначення слідчим Романюком Я.П., як не уповноваженою особою, судових експертиз, ухвалення постанови від 24.03.2017 про визнання речовими доказами та протоколу огляду від 24.03.2017, тягне за собою визнання висновків призначених експертиз, як і зазначених процесуальних документів недопустимими доказами по справі.

З тих же підставі суд вважає за необхідне визнати недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні протоколу огляду місця події від 23.03.2017, складеного слідчим СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Проценком В.О..

Окрім того, суд приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо порушення вимог КПК України при складанні слідчими Романюком Я.П. та Проценком В.О. процесуальних документів по даному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст. 89, 104, 110, 372 КПК України, суд

У х в а л и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо визнання недопустимим доказами - задовольнити.

Постанову від 24.03.2017 року про об`єднання матеріалів кримінального провадження № 12017040030000691 від 22.03.2017 та № 12017040030000707 від 24.03.2017, складену прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Лопацькою К.В., визнати недопустимим доказом у кримінальному провадженні № 12017270010001839 від 08.03.2017 року.

Висновок експерта № 27/4.6-410 від 18.04.2017 за результатами судової дактилоскопічної експертизи та висновок експерта № 35/5.2-164 від 05.05.2017 за результатами вибухово-технічної експертизи визнати неналежними та недопустимими доказами, а також виключити з числа доказів у кримінальному провадженні № 12017270010001839 від 08.03.2017 року.

Постанову про визнання речовими доказами від 24.03.2017 року, за якою визнано речовими доказами по справі грошові кошти в розмірі 67,50 грн., два ключа на скріпці, один з чорним наконечником «USK» та сірий ключ «YG», ключ з брилком з надписом 209, рукавицю чорного кольору з зеленими прорезиненим відбитком з одного боку та на зап`ястку червона полоска, квитанцію «Ломабард Благо» на ім`я ОСОБА_1 від 23.02.2017, білет «Лото 3», товарний чек № АА 01-39664 від 12.03.2017, куртку темно-синього кольору з надписом «Дукат» на внутрішній стороні, з гудзиками 5 шт на передній частині та по 3 гудзика на рукавах знизу та 3 гудзика ззаду знизу, мобільний телефон Нокіа IMEI 1 НОМЕР_1 IMEI 2 НОМЕР_2 з сім-картами мобільних операторів «МТС», «Лайф», пластикову картку «Лайф» з надписом номеру телефону НОМЕР_3 , ключи з чорним наконечником «IMPERIAL», пакет поліетиленовий синього кольору, чорні сонцезахісні окуляри, чохол тканевий білого кольору з надписом «лучшая сантехника», чорну перчатку, шапку чорного кольору визнати неналежними та недопустимими доказами, а також виключити з числа доказів у кримінальному провадженні № 12017270010001839 від 08.03.2017 року.

Протокол огляду місця події від 23.03.2017, яким огляду ділянку місцевості у дворі будинку по вул.Кірова, б.106, м.Дніпро, протокол огляду речей від 24.03.2017 визнати неналежними та недопустимими доказами, а також виключити з числа доказів у кримінальному провадженні № 12017270010001839 від 08.03.2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського районного

суду м. Дніпропетровська О.О.Смольняков