Рішення № 85881416, 14.11.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/4569/18

(2/199/1196/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

14.11.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Гасанової М.Ю.,

представника позивача Ковальова М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначив, що 05.09.2007 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали кредитний договір №DNIVGA00000007.

Відповідачка належним чином не виконувала умови кредитного договору, порушивши графік погашення кредиту та відсотків, у зв`язку з чим станом на 03.05.2018 року прострочена заборгованість за кредитним договором становить 870196,02 доларів США, з яких:

149564,67 доларів США - заборгованість за кредитом ,

137434,55 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом,

59400,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом,

523796,80 доларів США - нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань.

Оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми кредиту, тому позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 05.09.2007 року №DNIVGA00000007 заборгованість у розмірі 4367,69 доларів США, що за курсом 26.15 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.05.2018 року складає 114 215,09 грн., що складається з наступного: 4367,69 доларів США – заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з 29.07.2016 року по 03.05.2018 року, а також судові витрати по справі у розмірі 1762 грн..

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав до суду відзив, у якому зазначив, що 23.03.2017 року Генічеським районним судом Херсонської області було ухвалено рішення по справі №653/277/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Генічеської РДА, про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за договором №DNIVGA00000007 від 05.09.2007 року розмірі 120 627,26 доларів США, що еквівалентно 2 999 999,95 грн., звернено на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнення на будинок загальною площею 411,30 кв.м., житловою площею 120,20 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки №DNIVGA00000007 від 05.09.2007 року. Вказане рішення набрало законної сили і таким чином позивач скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості. Після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні платежі, передбачені графіками сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки позичальник був зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної у вимозі дати, усі наступні щомісячні платежі за графіком після письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості не підлягали виконанню. На підставі вищевикладеного представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.11.2019 року представник позивача позов підтримав та додатково пояснив, що нарахування відсотків банком відбувалося навіть після закінчення договору, оскільки основна сума боргу іще була не повернута. Пояснити на якій стадії перебуває виконання рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23.03.2017 року не зміг та зазначив, що йому невідомо яка сума зарахована на погашення боргу по кредиту після звернення стягнення на майно. Також вказав, що у позасудовому порядку зі згоди відповідачки у власність банку в рахунок часткового погашення боргу за кредитним договором перейшла будівля за адресою АДРЕСА_2 , площею більше 100 кв.м, та доказів цьому не надав. Додатково пояснив, що між сторонами ведуться перемовини та проводяться періодичні платежі по погашенню кредиту, однак просив стягнути відсотки у тому розмірі, який зазначений у позовній заяві, оскільки банк на свій вибір зазначив суму, яка б не перевищувала розмір, з якого необхідно було сплатити мінімальний судовий збір.

Відповідачка та її представник у судове засідання 14.11.2019 року не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Вислухавши пояснення представника АТ КБ «ПриватБанк» та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.09.2007 року ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали кредитний договір №DNIVGA00000007. Строк дії договору до 05.09.2017 року (а.с.13-15)

Відповідачка належним чином не виконувала умови договору внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку, наданого представником позивача, станом на 03.05.2018 року прострочена заборгованість за кредитним договором №DNIVGA00000007 від 05.09.2007 року становить 870196,02 доларів США, з яких:

149564,67 доларів США - заборгованість за кредитом ,

137434,55 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом,

59400,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом,

523796,80 доларів США - нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань(а.с.7-11).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23.03.2017 року по справі №653/277/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Генічеської РДА, про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за договором №DNIVGA00000007 від 05.09.2007 року у розмірі 120627,26 доларів США, що еквівалентно 2999999,95 грн., звернено стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» на будинок загальною площею 411,30 кв.м, житловою площею 120,20 кв.м. та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки №DNIVGA00000007 від 05.09.2007 року. Вказане рішення набрало законної сили.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» скористався своїм правом дострокового погашенням заборгованості за договором та звернув стягнення на майно.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до абзацу 2 п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №5від 30.03.2012 року«Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. У даному випадку мова йдеться про нарахування сум, передбачених ст.625 ЦК України, однак не надає права на нарахування та отримання відсотків.

Таким чином, пред`явивши позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки банк змінив строк виконання зобов`язань за кредитним договором, тому усі наступні щомісячні платежі за графіком не підлягають виконанню. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 14.02.2018 року по справі №564/2199/15-ц.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.13 ЦПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.5,6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав повний розрахунок заборгованості, у тому числі по тілу кредиту, з якого суд міг би зробити висновок про наявність чи відсутність відсотків за кредитним договором.

Із розрахунку відсотків, вказаного у позові, вбачається, що вони нараховані за період із 29.07.2016 року по 03.05.2018 року, у той час як термін кредитного договору складає до 05.09.2017 року, однак згідно з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. В цій частині позов не обґрунтований та докази позивачем не надані.

Також представник позивача у судовому засіданні визнав, що відповідачка сплачує заборгованість по кредиту та передала у власність банку приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, існують підстави вважати, що заборгованість по кредитному договору ОСОБА_1 сплачує, добровільно передала у власність банку нерухоме майно, за рішенням Генічеського районного суду Херсонської області звернено стягнення на майно розташоване у м.Генічеськ, яке підлягає примусовому виконанню протягом 3-років, тобто виконавчий лист має бути пред`явлений до виконання до 2020 року (протягом 3-років з дня набранням рішенням законної сили).

Отже, з урахуванням усіх обставин справи та відсутності повного розрахунку по кредиту, суд позбавлений можливості з`ясувати дійсну заборгованість за відсотками.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у позові до ОСОБА_1 , відмовити.

Керуючись 12, 13, 19, 77, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст.ст. 572, 625, 1054 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у позові до ОСОБА_1 , - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25.11.2019 року.

Суддя: