Рішення № 85881175, 14.11.2019, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/660/19

Провадження № 2/698/250/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 р. смт. Катеринопіль

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

секретаря Триліс Я.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі 2000 гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, кожного місяця з дня подачі заяви до суду і до повноліття старшої дитини. В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідач є батьком дітей, що стверджується свідоцтвами про народження. Також, зазначила що відповідач постійної добровільної допомоги на утримання дітей не надає, що і змусило її звернутися з позовом до суду.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву від 14.11.2019 року, в якій останній визнає позовні вимоги частково, однак жодним чином не мотивує свої доводи.

Дану заяву відповідача ОСОБА_2 суд не може розцінювати як відзив на позов, оскільки вона не відповідає встановленим ст. 178 ЦПК України вимогам.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

Неповнолітні діти проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є здоровою та працездатною особою молодого віку, періодично працює за кордоном, інших неповнолітніх дітей, на утриманні - не має.

Дані обставини не оспорювались сторонами і підтверджуються дослідженими письмовими матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей у судовому порядку.

Приписами ст.182 Сімейного кодексу України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31)наявність рухомого та нерухомого майна,грошових коштів; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Нормами ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Як вбачається з позовної заяви, на теперішній час відповідач матеріального утримання на неповнолітніх дітей не надає.

Згідно до ст.184 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачем.

При визначенні величини аліментного платежу суд, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст.180 СК України про те, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері так і батька.

Відповідач перебуває в працездатному віці, відомостей про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не надав, являючись батьком неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов`язаний утримувати їх до повноліття. Також, приймаючи до уваги матеріальне положення дітей, які потребують матеріальної допомоги, обставини, що мають істотне значення, вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання дітей на користь позивача у твердій грошовій сумі, а саме у розмірі 2000,00 грн. на кожну дитину.

Суд вважає, що такий розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дітей є достатнім та не буде порушувати майнові права дітей.

За таких обставин, суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на утримання його неповнолітніх дітей, до досягнення ними повноліття у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, стягуючи аліменти на користь матері дітей, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову, а саме з 09.09.2019 року.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Частиною 2 ст.184 СК України, визначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Оскільки, спеціального закону про індексацію аліментів не прийнято, а в Україні діє Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», то розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі на підставі ч.2 ст.184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно ч.9 ст.10 ЦПК України в порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Таким чином, обов`язок проведення індексації розміру аліментів, який визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст.184 СК України, що зобов`язує державного виконавця проводити таку індексацію автоматично, тобто без додаткового судового рішення.

Відповідно до ст.141ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі ст.ст. 180-184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі 2000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 09.09.2019 року і до повноліття старшої дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 на користь Управління Державної казначейської служби України у Катеринопільському районі Черкаської області (код ЄДРПОУ 36776810, рахунок № UA348999980000031211206023214 в ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір в розмірі 768,40 гривень від сплати якого позивача було звільнено на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О.І. Баранов