Рішення № 85880784, 14.11.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1680/19

14 листопада 2019 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Олійник П.В.

з участю секретаря Рубельського О.С.

представника позивача Остапенко В.С.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області, в якому просить встановити факт укладення, 28 лютого 1974 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будинку, посвідченого Мирненською сільською радою Костопільського району по реєстру №2, згідно якого ОСОБА_3 купила будинок з надвірними будівлями у с. Мирне Костопільського району Рівненської області, який належав ОСОБА_2 та визнати за нею право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що 28 лютого 1974 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу будинку за умовами якого ОСОБА_2 продає, а ОСОБА_3 купує житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться у с. Мирне Костопільського району Рівненської області. Договір нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Мирненської сільської Ради депутатів трудящих Костопільського району Рівненської області 28 лютого 1974 року. Однак, у договорі купівлі-продажу помилково зазначено ім`я покупця ОСОБА_3 замість правильного " ОСОБА_3 ". Крім того, у вищезазначеному договорі купівлі продажу житлового будинку, відсутня державна реєстрація права власності. За життя, 25 липня 2001 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого, на випадок її смерті, житловий будинок, який знаходиться у с. Мирне, який належить їй на праві особистої власності заповіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. У встановлений законом строк ОСОБА_1 подала відповідні документи до приватного нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. постановою від 02.07.2016 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки у договорі купівлі-продажу відсутня державна реєстрація права власності та є невідповідності імені спадкодавця: померла " ОСОБА_3 ", покупець по вищевказаному договору " ОСОБА_3 ", крім того, згідно виписки з погосподарської книги від 23 листопада 2015 року за №1540, виданої Мирненською сільською радою Костопільського району зазначено, що "... згідно погосподарської книги №6 особовий рахунок № НОМЕР_1 , 1/2 будинку АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_3 ".

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просять позов задовольнити.

Представник Малолюбашанської сільської риди звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 28.02.1974 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , остання кипила житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться у с. Мирне, Костопільського району Рівненської області та належить на праві особистої власності ОСОБА_2 . Житловий будинок з надвірними будівлями знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, у договорі купівлі-продажу помилково зазначено ім`я покупця - " ОСОБА_3 ", замість правильного " ОСОБА_3” .

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданого Березнівським райвідділом ЗАГС 14 березня 1974 року, вказано ім`я спадкодавиці - ОСОБА_3 .

За життя 25 липня 2001 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого, на випадок її смерті, житловий будинок , який знаходиться у с. Мирне, який належить їй на праві особистої власності заповіла ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області Федоровською В.В.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом по смерть серії НОМЕР_3 виданим 5 жовтня 2015 року виконавчим комітетом Мирненської сільської ради Костопільського району Рівненської області.

Згідно виписки з по господарської книги від 23 листопада 2015 року за №1540, виданої Мирненською сільською радою Костопільського району - згідно по господарської книги №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , 1/2 (одна друга) будинку АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 2 липня 2016 року №338/02-31 по спадковій справі №83/2015, відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки у договорі купівлі-продажу житлового будинку, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутня державна реєстрація права власності; у договорі є невідповідності імені спадкодавця: померла " ОСОБА_3 ", покупець по вищевказаному договору " ОСОБА_3 "; згідно виписки з погосподарської книги від 23 листопада 2015 року за №1540 - згідно по господарської книги №6 особовий рахунок № НОМЕР_1 , 1/2 (одна друга) будинку АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , будучи допитаною в якості свідка в судовому засіданні пояснила, що доглядала за ОСОБА_3 разом з сім`єю, поховали її. Після смерті виявилось, що по документах 1/2 частина будинку їй не належала. Однак, за життя ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого заповіла їй весь будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, підтвердила, що згідно паспорту спадкодавець - ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_14 , батько позивача, в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 за життя заповіла її дочці цілий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак згідно довідки з по господарської книги зазначено, що ОСОБА_3 належала 1/2 частини будинку.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Задовольняючи заяву про встановлення факту укладення 28 лютого 1974 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будинку, посвідченого Мирненською сільською радою Костопільського району по реєстру 32, згідно якого ОСОБА_3 купила будинок з надвірними будівлями у с. Мирне Костопільського району Рівненської області, який належав ОСОБА_2 , суд бере до уваги те, що розбіжності у написані імені спадкодавця, позбавляють можливості заявника реалізувати свої спадкові права. Крім того, матеріалами справи, а сама зповітом від 25.07.2001 року, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 , виданого 04.10.2015 року виконавчим комітетом Мирненської сільської ради Костопільського району, Рівненської області, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Березнівським райвідділом ЗАГС 14 березня 1974 року, підтверджується, що покупцем нерухомого майна за вищезазначеним договором купівлі-продажу є - ОСОБА_3 . Метою встановлення даного факту є необхідність реалізації майнового права, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п.11 ч.1 ст. 346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Статтею 328 ЦК передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 3 ст. 3 Закону України "про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнають дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

По об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку, що складається БТІ.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, яка втратила чинність 13 грудня 1995 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене Міністерством юстиції України 07.02.2002 року №7/5, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу, реєстрація будинків проводили органи БТІ виконкомів місцевих рад. Об`єктами реєстрації були будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером в межах міст та сіл, що належали, в тому числі громадянам на праві особистої власності. Інструкція втратила чинність 13 грудня 1995 року.

В свою чергу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі №24-753/04/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», коли перші власники належним чином не оформили належне їм право власності та не зареєстрували його в органах БТІ, спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, його право має бути визнане в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене ,суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 , за життя, на законних підставах набула право власності на нерухоме майно, а тому до позивача, який позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права, відповідно до ст.1216 ЦК України, перейшло таке ж право власності, у повному обсязі, яке набув спадкодавець.

З приводу виписки з погосподарської книги від 23 листопада 2015 року за №1540, виданої Мирненською сільською радою Костопільського району у якій зазначено: «... згідно погосподарської книги №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , 1/2 будинку АДРЕСА_1 рахується за померлою ОСОБА_3 » слід зазначити наступне.

Основним документом, яким підтверджується право власності особи на майно, в даному конкретному випадку, є договір купівлі-продажу будинку, оригінал якого судом було оглянуто в судовому засіданні.

Укладеним договором купівлі-продажу будинку, посвідченим Мирненською сільською радою Костопільського району 28 лютого 1974 року по реєстру №2, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується про придбання цілого житлового будинку з надвірними будівлями, а не його частини.

Враховуючи, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , нотаріусом відмовлено в отриманні свідоцтва про право на спадщину, суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право на спадкове майно в судовому порядку.

Щодо клопотання про відшкодування понесених позивачем судових витрат, то суд відмовляє в його задоволенні з наступних підстав.

Спадкодавець ОСОБА_3 за життя не звернулась до відповідного органу, щоб зареєструвати право власності на придбаний нею будинок, хоч повинна була це зробити, що дало б змогу виправити допущені при ухладенні договору описки.

Крім того, представник позивачем не надано доказів, що відповідач Малолюбашанської сільська рада Костопільського району Рівненської області є правонаступником Мирненської сільської Ради депутатів трудящих.

На підставі викладеного та керуючись ст. 346, 328, 1217, 1261, 1297 ЦК України, ст.10, 60, 212, 213, 293, 315, 319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малолюбашанської сільської ради Костопільського району Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності на нерухоме майно, в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Встановити факт укладення 28 лютого 1974 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будинку, посвідченого Мирненською сільською радою депутатів трудящих Костопільського району по реєстру № 2, згідно якого ОСОБА_3 купила будинок з надвірними будівлями в с. Мирне Костопільського району, який належав ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_4 .

Відповідач: Малолюбашанська сільська рада Костопільського району Рівненської області, вул. Соборна, 10, с. Мала Любаша, Костопільський район, Рівненська область; ЄДРПОУ 043866226.

Повний текст рішення виготовлено 25 листопада 2019 року.

СуддяП. В. Олійник