Рішення № 85880067, 15.11.2019, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/279/19

Провадження № 2/542/310/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2019 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Афанасьєвої Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання - Рибка Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нові Санжари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 05.11.2013 року відповідач отримав кредит у розмірі 9300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує. У зв`язку з чим станом 03.03.2019 року має заборгованість - 23390 грн. 45 коп., з яких 6721 грн. 86 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 6229 грн. 21 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3779 грн. 93 коп. - нараховано пені за прострочене зобов`язання, 8149 грн. 36 коп. - нараховано пені за прострочене зобов`язання, 700 грн. 00 коп. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 грн. штраф (фіксована частина), 1090 грн. 02 коп. - штраф (процентна складова). Тому просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 22 березня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у наданій суду письмовій заяві просив справу слухати за його відсутності (а.с. 34).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася.

Надала відзив на позовну заяву (а.с. 53-129) в якому просила відмовити в задоволенні позову.

При цьому посилалася на наступне.

ОСОБА_1 зазначила, що дійсно між нею та «ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ «КБ «Приватбанк» укладено договір, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі не 9300 грн. як зазначає позивач, а 8000 грн. А також зазначила, що визначений позивачем розмір пені у позовних вимогах перевищує основний розмір боргу (сума боргу складає 6721,86 грн., а нарахована пеня за прострочене зобов`язання - 8149,36 грн.) та вважає, що потрібно зменшити розмір пені. Вважає, що кредитор порушив її права та не повідомив про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка, а тому і нарахування процентів із 01.09.2014 року вважає встановлену із порушенням. Стверджує, що ПАТ КБ «Приватбанк» не роз`яснив їй як споживачу та не вказав інформацію про реальну процентну ставку та сукупну вартість, скористався її необізнаністю, оскільки вся інформація, що стосується умов та правил надання банківської послуг міститься лише на банківському сайті.

Представник позивача надав відповідь на відзив (а.с. 70-75) та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

При цьому посилався на наступне.

Відповідач підписанням анкети-заяви позичальника приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені всі істотні умови. У виписці з карткового рахунку зазначено, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувалася грошима, отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже і отримала кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Відповідач частково сплачувала заборгованість за договором. Погашаючи заборгованість по кредиту відповідач прийняв умови договору та погодився з ними. А також зазначає, що підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати, що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості. Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу були направленні 15.08.2014 року та 15.03.2015 року але заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до Банку не надходили. Зауважив, що відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом і це свідчить про обізнаність відповідача про умови кредитування.

Відповідач ОСОБА_1 до суду надала додатковий відзив на позовну заяву, де зазначила, що 17.10.2016 року та 17.12.2016 року позивачем з її картки були зняті грошові кошти на загальну суму 80,00 грн. з призначенням платежу: «за щомісячну страховку Захист на кожен день», чим збільшено тіло кредиту, що в подальшому призвело до збільшення заборгованості та відсотків за користування кредитом. При цьому, ці платежі мали місце тільки в жовтні та грудні 2016 року. Вважає, що неправомірно нараховані відсотки в подвійному розмірі.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

05.11.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого останній отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 10, 11).

У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с.11).

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» «Універсальна CONTRACT» «Універсальна GOLD» (а.с. 11) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 12-26), архів умов та правил надання банківських послуг розміщений сайті https://privatbank.ua/terms/.

З розрахунку заборгованості вбачається, що позивач нарахував відповідачу заборгованість станом на 03.03.2019 року - 23390 грн. 45 коп., з яких 6721 грн. 86 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 6229 грн. 21 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 8149 грн. 36 коп. - нараховано пені за прострочене зобов`язання, 700 грн. - нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., 500 грн. - штраф (фіксована частино), 1090 грн. 02 коп. - штраф (процентна складова).

Як на підставу позовних вимог, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що зобов`язання за кредитним договором відповідачка належним чином не виконує, тому наявні підстави для стягнення з неї заборгованості у розмірі 23390,45 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Матеріали справи свідчать про те, що у анкеті-заяві позичальника від 05.11.2013 року процентна ставка не зазначена (а.с. 10).

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05.11.2013 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови (а.с.12 - 26).

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

До спірних правовідносин не може бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Відповідачка ОСОБА_1 не заперечує факту укладення нею кредитного договору, однак заперечує розмір кредиту, який вона отримала, зазначаючи, що фактично вона отримала 8000 грн., а не 9300 грн., як зазначає позивач.

В анкеті-заяві позичальника від 05.11.2013 року розмір кредиту не вказаний, відсутня така сума й в наданій позивачем виписці по рахунку у відповідній графі за 05.11.2013 року (а.с. 80).

При цьому посилання відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.56) про не роз`яснення їй позивачем як споживачу інформації про реальну процентну ставку та сукупну вартість кредиту, й те, що вся інформація, що стосується умов та правил надання банківської послуг міститься лише на банківському сайті, на думку суду свідчать про заперечення факту укладення з Банком кредитної угоди на тих Умовах і правилах, які надані в справу.

Так, Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 05.11.2013 року шляхом підписання заяви-анкети.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, - суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» лише заборгованості за тілом кредитного договору від 05.11.2013 року у розмірі 6721,86 грн. При цьому відповідачкою належних, допустимих доказів та достатніх доказів на які б свідчили про відсутність заборгованості перед Банком (квитанції, платіжні доручення, чеки) у вказаному розмірі, надано не було.

Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню. З ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредитного договору від 05.11.2013 року у розмірі 6721,86 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь банку підлягає стягненню 552,10 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1921 грн. З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 13,90 % з розрахунку: 6721,86 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 23390,45 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 28,74% (відсоток задоволених позовних вимог). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 552,10 грн. з розрахунку: 1921 грн. (сума сплаченого судового збору) х 34,20 % (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.11.2013 року, що складається із суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000 грн. (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) частину понесених ними витрат на сплату судового збору в сумі 656 (шістсот п`ятдесят шість) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Апеляційного суду Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва