Рішення № 85879928, 26.11.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2167/19

Провадження № 2/553/1124/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.11.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого-судді Новака Ю.Д.,

при секретарі Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Полтавський комбінат хлібопродуктів” про стягнення заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства “Полтавський комбінат хлібопродуктів” про стягнення заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди.

Просить стягнути з ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 35 634,65 грн., компенсацію втрати частини доходів (заробітної плати) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 758,67 грн. та моральну шкоду в розмірі 7 000,00 грн.

Представник позивача – адвокат Коваленко С.І. подав до суду заяву, в якій він зазначив, що позов підтримує, просить його задовольнити та просив проводити розгляд справи без позивача та його представника.

Представник відповідача Державного підприємства “Полтавський комбінат хлібопродуктів” Бакулей М.П. подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, наданий відзив на позовну заяву підтримувала в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зіст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що у період з 14 січня 1995 року позивач ОСОБА_2 працював у ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», що підтверджується записами у трудовій книжці від 29 серпня 1966 року.

За період з лютого 2019 року по липень 2019 року включно ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів`має заборгованість по виплаті заробітної плати позивача, а також є залишки невиплачених коштів за лютий-квітень 2018 р. в сумі 7 866,56 грн. Всього станом на 07.08.2019 р. заборгованість становить 35 634,65 грн., що підтверджуєтьсякопією довідки за №99 від 07.08.2019року (а.с.10).

Відповідач – ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечував щодо стягнення заробітної плати у розмірі 35634,65 грн., компенсації за невчасно виплачену заробітну плату у розмірі 758,67 грн. та визнав вказані суми. Разом з тим, в частині вимог щодо стягнення моральної шкоди в сумі 7000 грн. просив відмовити.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду відповідь на відзив, в якому свої вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється.Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 115 КЗпП Українипередбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП Українивстановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159, сума компенсації, що належить позивачу, за несвоєчасно виплачену заробітну плату склала 758,67 грн, що підтверджується розрахунком (а.с.4).

На підставі викладеного, та з урахуванням того, що відповідач визнав позовні вимоги в частині заборгованості по заробітній платі у сумі 35634,65 грн, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату у розмірі 758,67 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 240-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особінезаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Крім того, відповідно до п. 13 вказаної Постанови Верховного Суду України, судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Незаконними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що відсутність виплат по заробітній платі привели до погіршення стану здоров`я, моральних та психічних страждань, спричинених переживаннямипов`язаними зі зверненнями до суду за захистом свого порушеного права, порушенні його звичного укладу життя.

При визначенні розміру моральної шкоди судом було враховано, що протиправні дії відповідача мали тривалий характер, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 500 гривень виходячи із засад розумності та співмірності.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у розмірі 35634,65 грн, компенсація за невчасно виплачену заробітну плату у розмірі 758,67 грн. та моральна шкода у сумі 500 грн.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а отже судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 1921 грн.

Керуючись ст. ст. 10,12,13,81, 141, 259, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства “Полтавський комбінат хлібопродуктів” про стягнення заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену заробітну плату та відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Полтавський комбінат хлібопродуктів», код ЄДРПОУ 00952166, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 35634,65 грн., компенсацію втрати частини доходів (заробітної плати) у зв`язку з порушенням строків їх виплати в сумі 758,67 грн. та моральну шкоду в розмірі 500 грн., а всього 36893, 32 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Полтавський комбінат хлібопродуктів» на користь держави судовий збір у розмірі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиЮ. Д. Новак