Рішення № 85878653, 26.11.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7365/19

2-др/357/35/19

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Сінчук О. С.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків,-

В С Т А Н О В И В :

12.11.2019 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду в задоволенні позову ТОВ «Авіон+» було відмовлено. В судовому засіданні, після дослідження наданих суду доказів, представник за довіреністю відповідача по справі ОСОБА_2 , просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, та зробив заяву про надання протягом 5 днів після закінчення розгляду справи, заяви з додатковим розрахунком судових витрат.

Відповідач ОСОБА_1 18.11.2019 року направив суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, та посилаючись на положення ст. ст. 133,138,141, 246 ЦПК України, зазначила, що в зв`язку з розглядом даної справи вона понесла судові витрати за договором від 03.09.2019 р. № 01/0309/2019 на загальну суму 9636 грн., а також, ОСОБА_1 просить суд компенсувати коштом позивача їй втрачений заробіток в зв`язку з розглядом даної справи на суму 285 грн.31коп.

Суд вирішує заяву ОСОБА_1 щодо ухвалення додаткового рішення без виклику сторін в судове засідання.

Відповідно до ч.І,2,3,8 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.2,3 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.3,4,5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Суд прийшов до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Відповідач ОСОБА_1 просить суд стягнути з позивача ТОВ «Авіон+» витрати, які вона понесла в зв`язку з наданням їй правничої допомоги. Однак, суд не вбачає підстав для покладення цих витрат на позивача, оскільки суду не надано жодного доказу, що представник відповідача є суб`єктом, який надає професійну правничу допомогу.

Так, правова? (правнича) допомо?га - це професійна діяльність юристів, спрямована на сприяння громадянам та юридичним особам у вирішенні питань, пов`язаних із реалізацією норм права, що виявляється у наданні правових (юридичних) послуг.

Згідно ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (стаття 59 Конституції України). Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (стаття 1312).

Конституційний Суд України у справі про право вільного вибору захисника ( Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 КУпАП, від 16.11.2000 № 13-рп/2000. Справа N 1-17/2000) - роз`яснив, що поряд із адвокатурою і визначеними процесуальним законом особами правову допомогу можуть надавати також суб`єкти підприємницької діяльності у порядку, визначеному законодавством України; об`єднання громадян для здійснення і захисту своїх прав і свобод; «інші фахівці у галузі права» які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

В даному випадку, відповідач ОСОБА_1 просить суд стягнути з позивача, кошти, що були витрачені нею за Договором від 03.09.2019 року № 01/0309/2019 «Про надання правничої (правової) допомоги», однак відсутні докази, що виконавець за цим договором є адвокатом, чи суб`єктом підприємницької діяльності, чи фахівцем в галузі права. Також, оплату коштів своєму представнику, ОСОБА_1 підтвердила квитанціями до прибуткового касового ордеру, які складені особисто її представником, як фізичною особою.

Згідно п. 32 Постанови НБУ від 12.2017 року за №148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи.

Відповідач, як замовник, уклала з фізичною особою ОСОБА_4 , як виконавцем, договір про надання правничої допомоги по справі № 357/7365/19.

Згідно ч.1ст.627 ЦК України, та ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Однак, законодавцем чітко визначено, хто має надавати професійну правничу допомогу, яка віднесена до судових витрат (ст. 133,137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі. З наданих суду доказів не вбачається, що представник відповідача є адвокатом, чи суб`єктом підприємницької діяльності, чи фахівцем в галузі права, що має юридичну освіту.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо компенсації стороні суми коштів за втрачений нею заробіток в зв`язку з прибуттям до суду, то в даному випадку, суд вважає, що відповідачем доведено її право на отримання даної компенсації, оскільки у відповідності до ст.138 ЦПК України, та до постанови КМ України від 27.04.2006 року за № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» стороні на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові передбачена компенсація за втрачений заробіток, який обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100; загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час, виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідач надала докази її перебування в трудових відносинах з ДП «Хумана піпл ту піпл Україна», підтвердила розмір свого доходу (довідка про доходи від 15.11.2019р.) та надала розрахунок компенсації за втрачений заробіток, обрахований відповідно до умов вказаної постанови КМУ № 590 від 27.04.2006р., а тому витрати, що зазнала ОСОБА_1 , відповідно до п. 4 ч.3 ст. 133, ч.2 ст.138 ЦПК України, слід віднести до судових витрат сторони, пов`язаних з прибуттям (явкою) до суду. Відповідач ОСОБА_1 в робочі години перебувала в трьох судових засіданнях по розгляду даної справи (18.09.2019р., 15.10.2019р., 12.11.2019р.), на які, з урахуванням часу прибуття до приміщення суду, було витрачено нею близько по 1,5 години, а тому підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 285 грн. 31 коп. - компенсація за втрачений заробіток ОСОБА_1 в зв`язку із судовим розглядом позову ТОВ «Авіон+».

Керуючись ст.ст.133,137, 138,141, 270 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

Постановити додаткове рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 285 грн.31 коп.

В задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.

Додаткове рішення складено та підписано 26.11.2019року.

СуддяО. Я. Ярмола