Ухвала суду № 85876502, 26.11.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/18082/19

Провадження №2/523/5359/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Мурманова І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691, місце знаходження: м. Одеса, Думська площа, 1) про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частку в спільній сумісній власності у порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частку в спільній сумісній власності у порядку спадкування. В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 23.03.1985 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. На підставі Розпорядження органу приватизації від 24.09.2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали у рівних частках квартиру АДРЕСА_2 та відповідно до витягу квартиру було зареєстровано за сторонами по Ѕ частці за кожним. У 2005 році шлюб між сторонами було розірвано та позивач зазначає що, сторони продовжили проживати однією родиною та вести спільне господарство. В 2015 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, після його смерті, позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з необхідністю встановлення факту проживання однією сім`ю. У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 , звернулась до суду з даним позовом.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов до наступного.

Згідно з ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 гривня.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайного характеру.

Тобто, до позовної заяви позивач мала надати докази сплати судового збору за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайного характеру.

Разом з цим, позовна заява не містить доказів щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що в позовній заяві позивачем наведено розрахунок та зазначено оцінку майна щодо якого позивач просить визнати право власності. Таким чином, позивачу з урахуванням вищевикладеного необхідно здійснити оплату судового збору та надати відповідні квитанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону, за позовну вимогу майнового характеру має бути сплачено - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що згідно розрахунку позивача складає 768 гривень, 40 копійок; та відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону, за позовну вимогу немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб або 768 гривень, 40 копійок, за платіжними реквізитами, які відповідно зазначені на офіційному веб-сайті Суворовського районного суду м. Одеси (веб-сайт: https://sv.od.court.gov.ua).

Таким чином, вищевикладене не дає підставу суду зробити висновок про неналежне оформлення позовної заяви у відповідності до ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 8, 175, 177, 185, 273,353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 5, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на частку в спільній сумісній власності у порядку спадкування - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: