Ухвала суду № 85876295, 19.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13995/17

Провадження № 6/522/1141/19

УХВАЛА

19 листопада 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря Полегенького В.С.

розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Одеської міської ради по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 22.08.2019 року звернувся приватний виконавець Притуляк В. М. з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право користування яким мають неповнолітні діти, обґрунтовуючи вимоги подання тим, що передача такого нерухомого майна на реалізацію можлива лише за наявності дозволу органу опіки та піклування чи на підставі рішення суду. В свою чергу іпотекодавець порушив права іпотекодержателя оскільки зареєстрував в предметі іпотеки малолітніх дітей. Разом з тим, приватним виконавцем встановлено, що ані боржник ОСОБА_1 ані малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за за місцем знаходження предмета іпотеки – квартири за адресою: АДРЕСА_1 – фактично не проживають, тож її права порушені не будуть.

Окрім цього, приватний виконавець зазначає, що характер обтяжень, що накладені на майно, а також природа звернення стягнення не вимагає обов`язкової згоди органу опіки та піклування, оскільки такий дозвіл надається лише на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, тоді як реалізація нерухомого майна боржника не є правочином, оскільки, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється в примусовому порядку як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Представник приватного виконавця Притуляка В. М. в судове засідання з`явився, вимоги подання підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Представник Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» у судовому засіданні, подання приватного виконавця підтримав та просив задовольнити.

Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали подання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М перебуває виконавчий лист № 522/13995/17, виданий Приморським районним судом міста Одеси 23.07.2018 року, про стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством „Державний ощадний банк України в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк за Договором про іпотечний кредит № 1539-н від 29.03.2008 року у розмірі 259 786,54 дол. США, та 12067, 73 грн.: з яких прострочений основний борг по кредиту – 93 519,52 дол США.; строкові проценти за користування кредитом - 827.88 дол. США.; прострочені проценти за користування кредитом - 92 569,08 дол. США; строкова комісійна винагорода за супроводження кредиту - 80.00 грн.: прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту - 8 960.00 грн.: 1 пеня за прострочений основний борг по кредиту 33 433,17 дол. США (891 016,38 грн.) пеня за прострочені, проценти за користування кредитом 31 020,13 дол. США (826 707,25 грн.); пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту 3 025,76 грн.;

3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту - 8 416,76 дол. США (224 312,29 грн.), звернути стягнення на двокімнатну квартиру, загальною площею 81,3 кв. м., житловою 4 площею 30,5 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 . яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Кот Д.Г., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області 26 квітня 2007 року за реєстровим № 801 та зареєстрованого в КП ОМБТІ та РОН у електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим № 16178813, номер запису 1570 в книзі 181доп-122, шляхом продажу ^ на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 1 198 628,00 гривень.

21.12.2018 року приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 57964620 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа, яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 26.12.2018 року за вих. № 3668.

Цього ж дня, винесена постанова про арешт майна боржника, якою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . Відомості про арешт рухомого та нерухомого майна боржника було внесено до відповідних державних реєстрів.

З відповіді Департаменту надання адміністративних послуг від 14.01.2019 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано неповнолітню особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації місця проживання за адресою іпотечного майна: 15.12.2015 року.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 6 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 Закону).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно вимог ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Порядок проведення електронних торгів встановлюється наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 "Про затвердження порядку реалізації арештованого майна". Відповідно до цього Порядку:

- реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно дост.57 Закону України "Про виконавче провадження"(Розділ ІІ, п.1);

- організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (Розділ ІІ п.2);

- заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі), зокрема у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду (Розділ ІІ п.3 абз.7);

Згідно з п. 28 розділу VІІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 4 квітня 2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої п.9 ч.1 ст.37 Закону.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, надається виключно при особистому звернені батьків дітей, опікунів або піклувальників.

З огляду на неможливість отримання приватним виконавцем відповідної заяви, а отже з огляду на неможливість отримання відповідного дозволу органу опіки та піклування в установленому законом порядку, приватний виконавець звернувся до суду з відповідним поданням.

Разом з тим, судом встановлено, що право реалізації арештованого майна випливає прямо з Закону України "Про виконавче провадження ", належить до повноважень виконавця та не потребує вирішення у судовому порядку.

Окрім цього, чинним ЦПК України не передбачено можливості звернення приватного виконавця до суду з поданням про надання дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що таке подання є необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням чинного ЦПК України, що є підставою для відмови в його задоволенні.

Керуючись ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 187-192, 446, ст. 440 ЦПК України, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерія Миколайовича щодо звернення стягнення на нерухоме майно боржника, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", ОСОБА_1 , Служба у справах дітей Одеської міської ради по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 25 листопада 2019 року.

Суддя А.В. Науменко