Ухвала суду № 85875003, 21.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/18882/19

Провадження №1-кп/127/545/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Бедрак М.М.,

за участю:

прокурора Ужвака О.С.,

захисника Гуменюка В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12019020030000080, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 30 січня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Вінницького міського суду Вінницької області Каленяка Р.А. надійшли матеріали кримінального провадження №12019020030000080 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 листопада 2019 року було оголошено в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 надано дозвіл на його затримання для доставки його в судове засідання під вартою для вирішення клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу. До розшуку ОСОБА_1 судове провадження кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України - зупинено.

20 листопада 2019 року о 09.30 год. співробітниками поліції на виконання ухвали суду затримано ОСОБА_1 та 21 листопада 2019 року о 16.00 год. останнього доставлено до суду для вирішення клопотання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор Ужвак О.С. заявив клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що відносно нього Вінницьким міським судом Вінницької області розглядається кримінальне провадження, ухиляється від явки до суду, чим порушує розумні строки судового розгляду. Обвинувачений на призначені судові засідання не з`являвся, повістки за місцем проживання поверталися без вручення, привід не виконаний, оскільки відповідно до рапорту про день, час і місце судового засідання ОСОБА_1 був повідомлений по телефону і дав усне зобов`язання з`явитись на судове засідання самостійно. Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений ухиляється від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_1 немає постійного місця роботи та будь-яких інших соціально стримуючих факторів, обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості, є достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. На думку прокурора, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, буде переховуватися від суду або вчинить інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, пояснив, що він один раз з`явився в судове засідання, однак не було його адвоката і він попросив відкласти судове засідання. В подальшому не з`являвся, оскільки пошкодив ногу і в той день коли було судове засідання звернувся до медичного закладу, в подальшому буде з`являтися в судові засіданні, на запитання суду про наявність місця проживання, пояснив, що має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , проживає з батьками, дружиною та дитиною.

Захисник Гуменюк В.А. в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу заперечив, оскільки обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, має дружину, сина, які будуть в подальшому стримувати його від порушення обов`язків, визначених судом в разі застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Повідомив що обвинувачений дійсно 06.11.2019 пошкодив ногу, в зв`язку з чим не зміг з`явитися на судове засідання, що підтверджується відповідною довідкою. Також звернув увагу суду на той факт, що в клопотанні прокурора зазначено, що обвинувачений неодноразово судимий, однак кримінальне провадження відносно обвинуваченого не закінчено, перебуває в суді на розгляді, тому на сьогоднішній день обвинувачений є не судимим, просив обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від суду, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Суд враховує що ОСОБА_1 раніше не судимий, однак в суді на розгляді перебуває інше кримінальне провадження, обвинувачується у скоєнні злочину середньої тяжкості.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотанні обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_1 судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі судді. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави ((абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

Згідно п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, визначається в межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Ужвака О.С. про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 15.00 год. 20 листопада 2019 року по 15.00 год. 18 січня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 40 140 (сорок тисяч сто сорок) гривень.

У разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 застави на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області на обвинуваченого покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту за місцем своєї реєстрації або проживання без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Виконання ухвали суду доручити прокурору Ужваку О.С. та начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань( №1)».

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 7 діб з дня її проголошення.

Оскарження ухвалив частині обрання запобіжного заходу не зупиняє її виконання.

Суддя: