Рішення № 85871715, 26.11.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" листопада 2019 р. Справа № 924/779/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", м.Шепетівка

про стягнення 469 970,98 грн., з яких 36 223,40 грн. - пеня, 86 356,02 грн. - 3% річних та 347 391,56 грн. - інфляційних втрат

Представники сторін:

Від позивача: Безпалюк О.Л. - за довіреністю № 14-198 від 17.05.2019 р.

Від відповідача: не з"явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", м.Шепетівка про стягнення 469 970,98 грн., з яких 36 223,40 грн. - пеня, 86 356,02 грн. - 3% річних та 347 391,56 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 26.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.09.2019р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/779/19 на тридцять днів.

Ухвалою суду від 01.10.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач несвоєчасно здійснив оплату за газ, переданий за договором постачання природного газу від 22.09.2016 р. №2319/1617-ТЕ-34. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 20, 173, 174, 175, 193, 216, 217, 230, 231, 264, 265 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 11.11.2018р. в судове засідання не з"явився, однак у поданому відзиві на позов не визнає нарахування позивачем 3 % річних, інфляційних втрат та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 90 (дев`яносто) %. Зазначив, що за Договором постачання природного газу № 2319/1617-ТЕ-34 від 22.09.2016 р. укладеного між позивачем та відповідачем природний газ, що постачався, використовувався споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Відповідно до Довідки ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", м.Шепетівка вих. № 1418 від 14.08.2019 р., у зв`язку із заборгованістю населення за спожиті послуги, у період з 01.01.2018 р. по 01.08.2019 р.. відповідач уклав 273 договори реструктуризації на загальну суму 1 663 122,93 грн..

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 279 від 25.10.2017 р. ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Цим наказом зазначено, що основна заборгованість позивача за спожитий природний газ становить 46 707 304, 56 грн. і вона підлягає до реструктуризації, а сума штрафних санкцій становить 17 194 058,10 грн., яка автоматично підлягає до списання після укладання з НАК «Нафтогаз України» договору реструктуризації.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

22.09.2016 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" (споживач) укладено договір постачання природного газу №2319/1617-ТЕ-34 (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).

У п. 2.1 договору зазначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 р. по 31.03.2017 р. (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 7830,0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (тис.куб.м.): жовтень 455,0 тис. куб. метрів, листопад 1120,0 тис. куб. метрів, грудень 1600,0 тис. куб. метрів, січень 1725,0 тис. куб. метрів, лютий 1560,0 тис. куб. метрів, березень 1370,0 тис. куб. метрів.

Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у пункті 1.2 цього договору. Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планових обсягів, зазначених в п. 2.1 цього договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному місяці, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на корегування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п`ять відсотків) від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінацій) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7 цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу (п. п. 2.2 - 2.4 договору).

Згідно з п. 3.1 договору, зокрема право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.4 договору).

Згідно з п. п. 5.1, 5.2 договору регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який, постачається за цим договором, визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. №758. Ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладання договору становить 4942,00 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних, рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, включаючи обов`язок споживача сплатити на користь постачальника неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, але не обмежуючись зазначеним обов`язком.

Нарахування пені не здійснюється на суми оплат, які були проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Відповідно до п. 6.4 договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.

Згідно з пп. 6 п. 7.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

У п. 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. №20.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років (п. 10.3 договору).

Відповідно до п. 12.1 договору він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 р. до 31.03.2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.

23.01.2018 р. сторонами до договору підписано та скріплено відтисками печаток додаткову угоду №1, якою доповнено розділ 1 «Предмет договору» після пункту 1.2, пунктом 1.3 в наступній редакції:

"1.3 Необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1 цього Договору, споживач визначає самостійно".

Вважати пункт 1.3 розділу 1 «Предмет договору» відповідно пунктом 1.4 цього Договору.

Викласти пункти 2.3, 2.4, та 2.5 розділу 2 "Кількість та фізико - хімічні показники газу" абзацом в наступній редакції:

"2.3. Перегляд та коригування планових обсягів природного газу, що планується передати за цим договором відповідно до п.2.1, може змінюватись за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного місяця постачання газу.

2.4. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі ± 5 відсотків (плюс/мінус п`ять відсотків) від підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін.

Підписаний сторонами акт приймання - передачі природного газу, відповідно до п.3.4. цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному, місяці постачання газу.

2.5. У разі коли протягом дії договору у споживача в окремих точках комерційного обліку з`являється інший постачальник/постачальники природного газу, споживач зобов`язаний не менше ніж за_15 днів письмово повідомити про це постачальника зазначивши в листі ЕІС - коди точок комерційного обліку споживача, по яких буде, здійснюватися постачання природного газу за цим договором.

Споживач також зобов`язаний надати додаткову угоду щодо зміни планованого обсягу за цим договором."

4. Замінити в пунші 3.3 розділу 3 «Порядок та умови передачі природного газу» слова «Приймання - передача» словом «Використання споживачем».

5. Доповнити пункт 7.1 розділу 7 «Права та обов`язки сторін» підпунктом 5 в наступній редакції:

"5) безоплатно отримувати інформацію визначену Законом України "Про особливості доступу до інформації у сферах посятачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання централізованого постачання гарячої води, централізованого питного постачання та водовідведення".

6. Викласти підпункти 3) 4) та 5) пункту 7.4 розділу 7 "Права та обов`язки сторін» в наступній редакції:

"3) публікувати та своєму офіційному всб-сайті інформацію, про загальні умови постачання (у тому числі ціи), права та обов`язки постачальника та споживача, наявні способи досудового розв`язання спорів з постачальником, контактні дані і режим роботи кожної контактної точки (телефони співробітників постачальника, відповідальних за укладання договору, підписання актів приймання - передачі природного газу, стану розрахунків за використаний природний газ із зазначенням їх електронних адрес, тощо);

4) повідомити споживача про намір внесення змін до договору-постачання природного газу не пізніше ніж за 30 днів до запланованого набрання чинності змін. Така інформація може бути надана споживачу в будь-який спосіб; розміщення на веб-сайті постачальника, відправлення електронного повідомлення на електронну пошту споживача, письмове повідомлення тощо;

5) забезпечити споживача прозорими та простими способами досудового вирішення спорів, розглянути скарги споживача і протягом одного місяця повідомити про результати їх розгляду».

7. Викласти підпункт 1) пункту 11.3 розділу 11 «Інші умови» в наступній редакції:

"1) усі зміни і доповнення до цього договору оформюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін; крім випадків, зазначених у абзаці першому пункту 2.5, пунктах 11.5 та 11.6 цього договору.

8. Додати до розділу 11 «Інші умови» пункт 11.9 в наступній редакції:

"11.9 При укладанні споживачем договору постачання природного газу з іншим постачальником (відмінним від постачальника із спеціальними/обов`язками) цей договір па період постачання газу новим постачальником не розривається, а може бути припинений в частині постачання природного газу на період поставки газу новим, постачальником за рішенням споживача, про що споживач письмово інформує постачальника.»

9. Решта умов цього Договору залишається незмінною і обов`язковою для виконання сторонами.

10. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному дня кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності і діє з дати її підписання сторонами.

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві позивачем долучено до матеріалів справи підписані сторонами та скріплені відтисками печаток акти приймання-передачі природного газу відповідно до договору від 22.09.2016 р. №2319/1617-ТЕ-34, а саме: від 31.10.2016 р. на суму 2 696 303,81 грн. (454,658 тис. куб. м.) та від 30.11.2016 р. на суму 6 614 287,80 грн. (1 115,319 тис. куб. м.).

Також надано в матеріали справи сформовану позивачем виписку по операціях за договором №2319/1617-ТЕ-34 за період 01.10.2016 р. – 30.06.2018 р., в якій відображено надходження від відповідача коштів за договором від 22.09.2016 р. №2319/1617-ТЕ-34, розрахунок суми позову (пені, 3% річних, інфляційних нарахувань) та спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу №1212 від 17.02.2017р. та №2035 від 24.03.2017р.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою вартості поставленого та отриманого природного газу у жовтні - листопаді 2016 р. за договором від 22.09.2016 р. №2319/1617-ТЕ-34 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 469 970,98 грн., з яких 36 223,40 грн. - пеня, 86 356,02 грн. - 3% річних та 347 391,56 грн. - інфляційних втрат.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір постачання природного газу від 22.09.2016 р. №2319/1617-ТЕ-34, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2016-2017 роках природний газ, а відповідач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних, рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, включаючи обов`язок споживача сплатити на користь постачальника неустойку (штраф, пеню), платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, але не обмежуючись зазначеним обов`язком.

Нарахування пені не здійснюється на суми оплат, які були проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками їхніх печаток актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2016 р. на суму 2 696 303,81 грн. (454,658 тис. куб. м.) та від 30.11.2016 р. на суму 6 614 287,80 грн. (1 115,319 тис. куб. м.).

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ.

Відповідачем здійснювались розрахунки за отриманий згідно з договором природний газ, що підтверджується випискою по операціях за договором №2319/1617-ТЕ-34 за період 01.10.2016 р. – 30.06.2018 р., в якій відображено надходження від відповідача коштів за договором від 22.09.2016 р. №2319/1617-ТЕ-34.

У зв`язку із несвоєчасним здійсненням розрахунків за поставлений у жовтні - листопаді 2016 року газ позивач просить стягнути з відповідача 86 356,02 грн. - 3% річних та 347 391,56 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає, що зазначені нарахування здійснені в можливих межах, а тому вимоги про стягнення 86 356,02 грн. 3% річних та 347 391,56 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 36 223,40 грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум пені, судом встановлено, що останні нараховані з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені обґрунтовано.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, позовні вимоги про стягнення 86 356,02 грн. 3% річних, 347 391,56 грн. інфляційних втрат та 36 223,40 грн. пені.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест", Хмельницька область, м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 95 (код 37587657) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6 (код 20077720) 36 223,40 грн. (тридцять шість тисяч двісті двадцять три гривні 40 коп.) пені, 86 356,02 грн. (вісімдесят шість тисяч триста п"ятдесят шість гривень 02 коп.) 3% річних, 347 391,56 грн. (триста сорок сім тисяч триста дев"яносто одну гривню 56 коп.) інфляційних втрат та 7 049,57 гр. (сім тисяч сорок дев"ять гривень 57 коп.) витрат зі сплати судового забору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 26.11.2019 р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим. (реком. з повід):

1- до справи;

2- позивачу - 01601, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, 6;

3 - відповідачу - 30400, м.Шепетівка, вул.Героїв Небесної сотні, буд.95.