Ухвала суду № 85871648, 20.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"20" листопада 2019 р. Справа № 922/2328/19

Вх. номер 26458

Суддя господарського суду Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" (вх.№26458 від 04.11.2019) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОН" (04074, м. Київ, вул. Резервна, б. 29; код ЄДРПОУ: 32556556)

до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, б. 126; код ЄДРПОУ: 14310299)

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача – не з`явився;

відповідача – не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2019 року у справі № 922/2328/19 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОН" суму заборгованості у розмірі 303 944,22 грн., пеню у розмірі 83 298,38 грн., індекс інфляції у розмірі 38 699,55 грн., 3% річних у розмірі 14 180,91 грн. та судовий збір у розмірі 6 857,00 грн.

04 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" (вх.№26458 від 04.11.2019).

Заява мотивована тим, що заявлена до стягнення сума є досить великою і сплатити її одночасно та в повному обсязі Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" на даний час не має можливостей. Окрім того, це потягне негативні наслідки для господарської діяльності підприємства. Просить суд врахувати те, що позивачу, у зв`язку із порушенням строків виконання грошового зобов`язання, збитків не завдано. Також зазначив, що Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. Наразі підприємство приймає участь в посиленні обороноздатності України шляхом здійснення розробок військово-гусеничних машин, виготовлення та поставки новітньої військової техніки, в тому числі для Міністерства оборони України та Національної Гвардії України для проведення операції об`єднаних сил на сході країни.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2019 року заяву (вх. № 26458 від 04 листопада 2019 року) Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" про відстрочення виконання судового рішення залишено без руху. Надано Державному підприємству "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" строк, який становить 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме: надання до суду оригіналу розрахункового документу, виданого поштовим відділенням щодо отримання послуг зв`язку, на підтвердження надіслання на адресу позивача копії заяви та усіх доданих до неї документів.

08 листопада 2019 року видано відповідний наказ на примусове виконання рішення від 09 жовтня 2019 року по справі № 922/2328/19.

12 листопада 2019 року на виконання ухвали суду через канцелярію господарського суду Харківської області Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" надало заяву про усунення недоліків (вх. №27330 від 12 листопада 2019 року) з додатками, а саме: оригінал розрахункового документу, виданого поштовим відділенням щодо отримання послуг зв`язку, на підтвердження надіслання на адресу позивача копії заяви та усіх доданих до неї документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 листопада 2019 року розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 20 листопада 2019 року о 11:30.

Позивач в судове засідання 20 листопада 2019 року не з`явився, проте 18 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області надав заперечення на заяву про відстрочення (вх. №27855 від 18 листопада 2019 року), в якому просив суд в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовити в повному обсязі. Зазначив, що зазначений відповідачем перелік обставин не свідчить про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для відстрочення виконання судового рішення. Разом з тим, позивач, у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань по оплаті, був вимушений два роки використовувати кредитні кошти, щоб здійснювати виплату заробітної плати працівникам та всі встановлені податки і збори, а це є прямі витрати на відсотки і банківське обслуговування.

Відповідач в судове засідання 20 листопада 2019 року не з`явився, про причини своєї неявки не попередив. Про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" (вх.№26458 від 04.11.2019), суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 331 ГПК України визначено, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до пункту 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку про те, що підставою відстрочення виконання рішення є наявність підстав, які унеможливлюють виконання рішення господарського суду, як то, стихійне лихо, загроза банкрутства чи то відсутність у боржника майна чи грошових коштів, на яке може бути звернуто стягнення.

Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб`єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об`єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

В частині 1 статті 74 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, відповідач зазначає, що станом на 29.10.2019 обсяг кредиторської заборгованості по розрахункам з постачальниками та підрядниками складає загалом 200 535 925,85 грн., по розрахункам за авансами отриманими - 882 892 832,20 грн., по розрахункам за виплатами працівникам - 30 378 422,76 грн., по розрахункам з бюджетом за відрахуваннями з поточної та простроченої заробітної плати - 14 733 069,01 грн. Розмір дебіторської заборгованості становить 381 771 716,78 грн., з них розрахунки з покупцями та замовниками 182 158 846,42 грн. При цьому залишок грошових коштів на рахунках Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" становить тільки 1 543,85 грн. Разом з тим, на теперішній час на підприємстві виникла заборгованість по виплатам працівникам, середньооблікова чисельність яких становить 867 осіб. Так, станом на 29.10.2019 загальний розмір кредиторської заборгованості по заробітній платі становить 30 378 422,76 грн. При цьому, погашення заборгованості по заробітній платі відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України та ст.15 Закону України «Про оплату праці» здійснюються в першочерговому порядку. Окрім того, наразі результатом фінансової діяльності підприємства є збитки в розмірі 67 604 000,00 грн. Таким чином, існуючий фінансовий стан підприємства наразі робить неможливим виконати судове рішення щодо стягнення з Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОН" 440 123,06 грн. Також підприємство здійснює заходи щодо пошуку та укладання нових договорів з замовниками. На теперішній час підписано та діє 8 договорів, за якими очікується надходження грошових коштів на загальну суму 795 881 888,78 грн.

На підтвердження скрутного фінансового стану відповідач надає бухгалтерську довідку від 29.10.2019, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2019 року, витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження від 29.10.2019 та довідку щодо обсягу очікуваних надходжень до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" коштів за договорами (а.с.29-30,45-47,т.1).

В свою чергу позивач стверджує, що у зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань по оплаті, позивач був вимушений два роки використовувати кредитні кошти, щоб здійснювати виплату заробітної плати працівникам та всі встановлені податки і збори, а це є прямі витрати на відсотки і банківське обслуговування.

На підтвердження вищезазначеного позивач надав копії кредитного договору № 18-1KV0004 від 18.06.2018, кредитного договору №161115К6 від 20.08.2015 та банківські виписки на підтвердження користування кредитом протягом 2018 - 2019 років.

Суд зазначає, що для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Складне фінансове становище Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).

Відповідач також посилається на те, що останній є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, що утворено та діє на базі відокремленої частини державної власності, то порушення балансу майнових інтересів може призвести до порушень інтересів держави.

Так, відповідно до пункту 3.6. Статуту Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" затвердженого Наказом Державного концерну "Укроборонпром" від 29.01.2018 № 28 підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всіма належними йому коштами та іншим майном, на яке згідно із чинним законодавством України може бути звернене стягнення.

Підприємство має самостійний баланс (п.3.5.Статуту).

Держава та концерн не несуть відповідальність за зобов`язаннями підприємства, крім випадків, передбаченим Господарським кодексом України та іншими законами України(п.3.7.Статуту).

Таким чином, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі, а лише відображають поточну господарську діяльність заявника, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" у заяві, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим. При цьому, фінансове становище Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки на погашення заборгованості за договором поставки № 3694-ХКБМ від 16.06.2017, оскільки був обізнаний про строк настання її погашення.

Разом з цим, відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо).

Також, при наданні відстрочення виконання рішення строком на 6 місяців, стягувач - Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛТОН" не матиме можливості користуватися своїми грошовими коштами без отримання будь-якої компенсації, оскільки невиконання грошового зобов`язання за наявності судового рішення про задоволення вимог позивача з відстроченням не призводить до наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України за період такого відстрочення та останній понесе збитки від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в економіці країни.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що боржником не доведено суду належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду.

При цьому, при вирішенні питання про надання відстрочення виконання рішення суду необхідно врахувати, що спір у цій справі виник саме з вини Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 3694-ХКБМ від 16.06.2017.

Враховуючи вищевикладене та те, що обставини, на які посилається боржник, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливість перекладення комерційних ризиків відповідача на позивача, суд вважає, що заява Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" про відстрочення виконання судового рішення (вх.№26458 від 04.11.2019) задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 42, 73, 74, 76, 77, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро по машинобудуванню ім. Морозова" (вх.№26458 від 04.11.2019) – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п. п.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25 листопада 2019 року.

Суддя Пономаренко Т.О.