Рішення № 85871638, 13.11.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 913/843/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос" ( м. Київ) 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ до ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", м. Лисичанськ про стягнення 287052541,58 грн. за участю представників:

позивача - Подлозний А.Ю,, довіреність б/н від 08.11.19р.;

Діденко С.М., довіреність б/н від 08.11.19р.;

відповідача - Приходько С.В., довіреність б/н від 15.08.19р.;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне АТ "Дельта Банк" звернулось до господарcького суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" (м. Лисичанськ), яке знаходиться в місті Лисичанськ Луганської області, 287052541,58 грн. за кредитним договором №13/046/2007-КЛТ (зі змінами та доповненнями), який було укладено між сторонами 29.05.07р. Судові витрати просить покласти на відповідача. Справі було присвоєно номер - 913/843/14.

Ухвалою господарcького суду Луганської області від 31.03.14р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарcького суду Луганської області від 10.06.14р. зупинено провадження по справі.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Пунктом 4 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" передбачено, що у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Вищезазначена справа до Господарського суду Харківської області не була передана.

Згідно п. 5 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 12.09.2014 № 01- 06/1290/14 У випадках, про які йдеться в пунктах 3 і 4 даного листа, судовий збір за подання позовних заяв та інших звернень, сплачений при їх поданні до господарських судів, які розташовані в районі проведення АТО, повторно не сплачується і не стягується.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України № 28-р від 02.09.2014, у зв`язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 № 8-4166/14 та від 29.08.2014 № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції", статтею 34 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено, що розгляд господарських справ, підсудним господарським судам, розташованим в районі антитерористичної операції, здійснюються такими судами: господарських справ, підсудних господарському суду Луганської області - господарським судом Харківської області.

Ухвалою суду від 30.10.14р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

22.12.14р. представник відповідача надав клопотання про зупинення провадження по справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" про стягнення 172540571,43 грн. за кредитним Договором №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007 р. до вирішення по суті справи №910/27839/14 за позовом ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" до ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання недійсним кредитного Договору №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007р., яка розглядається господарським судом міста Києва.

Ухвалою суду від 24.12.14р. зупинено провадження у справі 913/843/14 до вирішення по суті господарським судом міста Києва справи №910/27839/14 за позовом ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" до ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання недійсним кредитного Договору №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007р.

21.03.19р. від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі.

Ухвалою суду від 01.04.19р. провадження у справі № 913/843/14 поновлено; здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами встановленими Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017р.; встановлено про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження; продовжено підготовче провадження на 30 днів по 05.05.2019 року (неділя); призначено підготовче засідання на "09" квітня 2019 р. о 12:00 год.

20.05.16р. представником позивача заявлялось клопотання про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

06.06.16р. від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання про залучення їх до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 09.04.19р. залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Підготовче засідання відкладено на 17.04.19р. об 11:30 год.

17.04.19р. від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи для вирішення питання - Чи виконано підпис від імені Голови Правління ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" Голубчика Андрія Володимировича на всіх сторінках Додаткової угоди №2 до Кредитного договору №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007, укладеної 16.04.2007 ОСОБА_1 або іншою особою.

17.04.19р. протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання на 18.04.19р. о 15:00 год.

Ухвалою суду від 18.04.19р. за клопотанням представника відповідача призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Бокаріуса. Провадження у справі 913/843/14 зупинено на час проведення судової експертизи.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 ухвалу господарського суду Харківської області від 18.04.2019р. у справі №913/843/14 скасовано. Постановлено - справу №913/843/14 передати для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 15.08.2019 провадження у справі № 913/843/14 поновлено. Підготовче засідання призначено на "02" вересня 2019 р. о 14:00 год.

Ухвалою суду від 02.09.19р. закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 16.09.19р. о 15:00 год.

05.09.19р. від відповідача надійшла зустрічна позовні заява в якій просить визнати недійсним з моменту його укладення кредитний договір №13/046/2007-КЛТ від 27.05.2007, який було укладено між ПАТ "Кредитпромбанк" ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" (м. Лисичанськ).

Ухвалою суду від 09.09.2019р. зустрічну позовну заяву ТОВ "Лисичанський пивоварний завод"(м. Лисичанськ) повернуто заявнику.

12.09.19р. від ТОВ "Лисичанський пивоварний завод"(м. Лисичанськ) надійшла апеляційна скарга на ухвалу суду від 09.09.2019.

Ухвалою суду від 16.09.19р. провадження у справі 913/843/14 зупинено до повернення матеріалів справи до господарського суду Харківської області.

17.10.19р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос" надійшла заява про заміну позивача на правонаступника.

23.10.19р. справу №913/843/14 повернуто до господарського суду Харківської області.

Ухвалою суду від 04.11.19р. провадження у справі № 913/843/14 поновлено, судове засідання призначено на "12" листопада 2019 р. о 14:00 год.

Ухвалою суду від 12.11.19р. замінено позивача у справі №913/843/14 ПАТ "Дельта Банк" (м. Київ) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Геліос".

Представник позивача в судовому засіданні 13.11.19р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.11.19р. проти позову заперечував в повному обсязі.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

29.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Лисичанський пивоварний завод", як позичальником, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" та Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", як банком було укладено кредитний договір №13/046/2007-КЛТ.

Пунктом 1.1 кредитного договору встановлюється процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в національній валюті України або в доларах США з повною або частковою конвертацією в українську гривню в межах загальної суми, еквівалентної 14 000 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до цього договору про надання кредиту, що є його невід`ємною частиною; процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування та сплати процентів за отриманими кредитами, нарахування та сплати комісії за надання кредитів; а також взаємні права та зобов`язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів.

За умовами п.1.2 кредитного договору від 29.05.2007р. зобов`язання банку щодо надання кредитів та зобов`язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів та комісії, а також інші права та зобов`язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом у межах загальної суми, встановленої пунктом 1.1 цього договору, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого п.3.4.5 цього договору.

Сторонами не заперечується, що банком було надано кредитні кошти у сумі еквівалентній 14 000 000 доларів США, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 38_2 від 16.07.2007 на суму 5000000 (п`ять мільйонів) доларів США та меморіальним валютним ордером № 38_3 від 28.11.2007 на суму 9000000 (дев`ять мільйонів) доларів США.

У відповідності до умов п. 3.4 кредитного договору Позичальник зобов`язувався використати кредити на цілі, вказані у п. 2.2 цього договору, сплачувати банку нараховані відсотки за кожним кредитом, наданим згідно додатковим угодам та повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 28.02.2013р.

27.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк", як продавцем та Публічним акціонерним товариством "Дельта банк", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами п.2.1 якого продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну.

Зі змісту п.1.1 договору від 27.09.2013р. вбачається, що правами вимоги є всі права вимоги продавця в якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

У додатку №1 до договору від 27.09.2013р. погоджено, що продавець продає, а покупець купує, в тому числі, право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" за кредитним договором №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007р.

14 серпня 2019 року відбулись відкриті торги щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом №UKR-2019-03, до якого включені, у тому числі, права вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод" за Кредитним договором №13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007 року.

Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом №UKR-2019-03 від 14.08.2019 року, переможцем торгів стало ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛІОС" (далі по тексту - ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" або Правонаступник Позивача).

За результатами проведення торгів між Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" та ТОВ "ФК "ГЕЛІОС" був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав № 1962/К від 26.09.2019 року (надалі по тексту - Договір відступлення права вимоги).

Згідно з п. 1.1 Договору відступлення права вимоги, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банком передано у власність Нового кредитора, а Новим кредитором прийнято у власність всі права вимоги Банку, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають, у тому числі, всі права вимоги до боржників за кредитними договорами та всі права вимоги Банку до майнових і фінансових поручителів боржників, які виникли за укладеними між ними і Банком договорами.

Перелік договорів, права вимоги Банку за якими відступлені Правонаступнику Позивача, наведені в Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги.

Так, зі змісту Додатку №1 Договору відступлення права вимоги вбачається, що Банком відступлено, а Новим кредитором набуто права вимоги Банку за Кредитним договором № 13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007 року.

Згідно з п. 1.3 Договору відступлення права вимоги, майнові права вважаються переданими Новому кредитору з моменту підписання цього Договору відступлення права вимоги.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ч. ч. 1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст.656 Цивільного кодексу України унормовано, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.203 Цивільний кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.517 Цивільного кодексу України зазначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Тобто, ч.1 ст.517 Цивільного кодексу України обумовлює саме порядок виконання відповідного договору, зокрема відповідний обов`язок первісного кредитора з передачі документів новому кредитору.

Згідно з ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

В контексті означеного, суд також зазначає, що ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України вказано, що якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

В процесі розгляду даної справи представником ПАТ "Дельта Банк" було долучено до матеріалів справи копії листів, адресованих ПАТ "Кредитпромбанк", з яких вбачається, що під час укладення договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 ПАТ "Кредитпромбанк" не передав ПАТ "Дельта Банк" оригінал Кредитного договору, Додаткових угод до нього, усіх забезпечувальних договорів та будь-яких інших документів, що стосуються Кредитного договору.

Судом було встановлено, та сторонами не заперечувалось, що до нового кредитора ПАТ "Дельта банк" первісним кредитором ВАТ "Кредитпромбанк" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 не були передані оригінали документів, які засвідчують права до боржника ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", що передаються, а саме: кредитний договір № 13/046/2007-КЛТ від 29.05.2007 з додатковими угодами до нього, іпотечний договір №13/046/1001/2007 від 29.05.2007 з додатковими угодами до нього, договори застави та додаткові угоди до них.

Тобто, саме у спорі між новим кредитором та боржником про стягнення заборгованості останнім може бути заявлено про відсутність певного грошового зобов`язання з огляду на відсутність оригіналів документів, які підтверджують наявність права вимоги.

Отже, з урахуванням приписів ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов`язку перед новим кредитором до моменту надання оригіналів документів у відповідності до вимог ст.91 Господарського процесуального кодексу України, які засвідчують право вимоги за договором та доказів переходу до нового кредитора вказаного права.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Крім того, вищенаведена норма кореспондується з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Суд відхиляє посилання представників ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" на те, що існує факт визнання ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" прав ПАТ "Дельта Банк", який, на їх думку, пов`язаний з тим, що у деяких судових процесах за участю цих же сторін, відповідачем у даній справі у процесуальних документах ПАТ "Дельта Банк" вказано, як "новий кредитор", оскільки саме так було зазначено у договорі купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013.

Так, в судовому засіданні 13 листопада 2019 року, представник відповідача повністю заперечував проти наявності факту визнання відповідачем прав позивача.

Також судом не приймається твердження представників позивача, що без ухвалення окремого судового рішення, яким буде встановлений факт відсутності у ПАТ "Дельта Банк" права вимоги до ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", неможливо встановити в даному рішенні відсутність прав позивача, оскільки суд повинен дослідити всі надані сторонами документи та надати їм належну правову оцінку.

Слід звернути увагу, що сам по собі факт оплати договорів про відступлення прав вимоги не являється достатнім доказом переходу прав за цими договорами, оскільки перехід такого права відповідно до ст. 517 ЦК України, безпосередньо пов`язаний з необхідністю передачі оригіналів документів.

Частина 1 ст. 517 ЦК поширюється на відносини між первісним та новим кредитором. На первісного кредитора покладається обов`язок передати новому кредиторові не тільки документи, що засвідчують права, які передаються (договір, на підставі якого виникло зобов`язання, документи, що підтверджують його часткове виконання, докази виникнення додаткових зобов`язань в зв`язку з неналежним виконанням основного зобов`язання тощо), а і інформацію, яка є важливою для здійснення прав, що передаються.

Оскільки від первісного кредитора - ПАТ "Кредитпормбанк", не були передані оригінали Кредитного договору та всіх забезпечувальних договорів новому кредитору ПАТ "Дельта Банк", які повинні були бути передані, тому ПАТ "Дельта Банк" не мав можливості передати документи, що засвідчують права, які передаються, новому кредитору -ТОВ "ФК "Геліос".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що новому кредитору ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" не були передані документи, що засвідчують права, які передаються, а саме оригінали Кредитного договору та всіх забезпечувальних договорів.

Таким чином, оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" не надала до суду доказів отримання від попередніх кредиторів оригіналів Кредитного договору та всіх забезпечувальних договорів, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, передача яких передбачена положеннями ч.1 ст. 517 ЦК України.

Згідно з частиною 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Враховуючи вищенаведене, боржник має право не виконувати перед новим кредитором свого обов`язку до моменту надання доказів отримання новим кредитором всіх оригіналів документів, а саме Кредитного договору та всіх забезпечувальних договорів.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на наявність самостійних підстав для відмови в задоволенні позову, заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню, тому суд відмовляє в її задоволенні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України.

Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст.15, 16, 509, 512-514, 517 ЦК України; ст.ст. 173, 174, 179 ГК України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.19р.

Суддя Л.В. Шарко