Рішення № 85871544, 19.11.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2019 Справа № 917/1669/19

м. Полтава

За позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. П.Орлика, 40а, м. Полтава, 36020

до Фізичної особи-підприємця Пятак Світлани Іванівни, АДРЕСА_1

про стягнення 38109,49 грн.,

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: Купріян К.І. (довіреність № 58 від 16.07.19);

від відповідача: Пятак С.І., Козир Л.М. (свідоцтво № 365 від 20.06.2003, ордер ПТ № 167079 від 23.10.19)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (далі - позивач/ КП "Полтававодоканал") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Пятак Світлани Іванівни (далі - відповідач/ ФОП Пятак С.І.) 38109,49 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на здійснення відповідачем безоблікового водокористування.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.09.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 23.10.2019.

23.10.2019 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 13.11.2019.

В судовому засіданні 13.11.2019 судом оголошено перерву до 19.11.2019.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Також відповідач у відзиві просив суд допитати у якості свідків по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказане клопотання відповідача жодним чином не обґрунтоване.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про допит вказаних свідків враховуючи ч. 9 ст. 252 ГПК України, відповідно до якої при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.

В судовому засіданні 19.11.2019 відповідачем надано письмове клопотання про залучення спеціаліста - інженера ТОВ "АВС-Контакт" Халімона С.М., яким виготовлено робочий проект щодо підключення нежитлового приміщення по вул. Г.Сталінграду, 9 у м. Полтаві, з метою надання роз`яснення стосовно діаметру труби, по якій постачається вода до вказаного нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

З вказаної норми вбачається, що спеціаліст призначається судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Тобто залучення спеціаліста, який би надавав роз`яснення стосовно обставин справи, чинним ГПК не передбачено.

В зв`язку з цим, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення спеціаліста.

Під час розгляду справи по суті представник позивача наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, відповідач та його представник проти позову заперечують.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2019 представниками служби обліку та реалізації КП "Полтававодоканал" в присутності відповідача було здійснено обстеження об`єкту - нежитлового приміщення (перукарні) за адресою вул. Героїв Сталінграду, 9.

Під час обстеження працівниками позивача виявлено, що в порушення вимог чинного законодавства, без укладеного договору на водопостачання та водовідведення по вищевказаному об`єкту здійснене незаконне самовільне підключення до систем централізованого водопостачання та водовідведення вищевказаного багатоквартирного будинку. Підключення до систем централізованого водопостачання здійснювалося трубопроводом діаметром 20 мм. Договір на надання послуг по вищезгаданому об`єкту за адресою: м. Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 9 між КП "Полтававодоканал" та ФОП Пятак С.І. відсутній. Таким чином, за твердженням позивача, по вищевказаному об`єкту здійснювалося безоблікове водокористування.

За результатами обстеження працівниками позивача складено акт від 16.04.2019. ФОП Пятак С.І. від підписання вказаного акту відмовилася, про що зроблена відповідна відмітка в акті.

На підставі вищевказаного Акту, позивачем висунута відповідачу претензія за вих. № 835 від 16.08.2019 та виставлено рахунок № 47 від 15.08.2019 про сплату боргу у розмірі 38109,49 грн.

Позивач зазначає, що розрахунок заборгованості відповідача за безоблікове водокористування було здійснено у відповідності до п. п. 3.3., 3.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, за наступною формулою:

V ? d2 Q = ------------------, де 4 Q - кількість води за пропускною спроможністю труби;

V - 2 м/с - швидкість руху води;

d - 0,02 - діаметр труби вводу.

Позивач зазначає, що оскільки термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Отже,

2 х 3.14 х 0,022 Q = --------------------х3600 х24 х30 дн.= 1627,776 м.куб. 4 У грошовому еквіваленті це складає 38109,49 грн. (1627,776 м.куб. х 23,412 грн. - чинний тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на час виставлення претензії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1397 від 13.11.2018).

Позивач стверджує, що претензія № 835 від 16.08.2019 та рахунок № 47 від 15.08.2019 отримані відповідачем особисто 19.08.2019. На вказаних претензії та рахунку зроблено відмітку про вручення відповідачу та вказано, що відповідач від підпису про отримання відмовився.

Як зазначає позивач, відповідач до теперішнього часу так і не сплатив заборгованість у розмірі 38109,49 грн. за безоблікове водокористування. Натомість ФОП Пятак С.І. надіслано відповідь на претензію, у якій вона вказує на те, що хоч нею і був укладений договір оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 9 за № 25/6 з Полтавською міською радою в особі Управління майном комунальної власності міста, але вказане приміщення вона не використовувала під перукарню через те, що воно потребувало ремонту.

Позивач зазначає, що він не бере до уваги заперечення відповідача викладені у відповіді на претензію, оскільки укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг передбачено п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Крім того, п. 3.2.5 Договору оренди № 25/6, укладеного між Полтавською міською радою в особі Управління майном комунальної власності міста та ФОП Пятак С.І. визначено обов`язок орендаря в місячний термін з дня підписання розпорядження про дозвіл на укладання договору оренди укласти договір на експлуатаційні витрати з балансоутримувачем та договори на постачання тепла, води, газу та електроенергії з відповідними підприємствами.

Розпорядження міського Голови «Про укладення договорів оренди» № 27-р підписано міським Головою 23.04.2018, отже в місячний термін з вказаної дати ФОП Пятак С.І. повинна була укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення із позивачем та сплачувати послуги.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за безоблікове водокористування у розмірі 38109,49 грн.

Відповідач у відзиві позов заперечує посилаючись на наступні обставини.

Так, відповідач зазначає, що з моменту укладення договору оренди з Полтавською міською радою в особі Управління майном комунальної власності міста № 25/6 працювати в орендованому приміщенні було неможливо, бо воно потребувало ремонту. Окрім того, необхідно було закупити меблі, обладнання, інструменти. З цих підстав та в силу сімейних обставин відповідач стверджує, що змогла відкрити перукарню майже через рік, а саме: 12 квітня 2019 року.

Також відповідач зазначає, що у травні 2018 року вона зверталася до позивача з метою укладення договору на водопостачання та водовідведення, при цьому повідомила, що певний час вона працювати не буде, та отримала роз`яснення, що договір буде укладено з того часу, коли вона почне працювати.

Крім цього, відповідач вказує, що їй не відомо, чому позивач не уклав з нею тимчасового договору, не відключив та не опломбував трубопровід з холодною водою.

На підтвердження того, що перукарня була відкрита лише 12.04.2019 відповідачем надано копію книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, а також нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У вказаних заявах свідків та письмових поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказано, що відкриття перукарні відбулося 12.04.2019, а також те, що перукарня працює за наступним графіком роботи: з 13:00 год. до 18:00 год., субота та неділя - вихідні дні.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що вона самовільно не приєднувалась до об`єкта водоспоживання. Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення в житловому будинку по вул. Героїв Сталінграду, 9 в м. Полтаві, що належить територіальній громаді м. Полтави, приміщення 1- 4 - це вбиральня з підведеним водопостачанням, а згідно плану в ньому знаходиться унітаз. У висновку оціночної вартості нежитлового приміщення від 13.03.2017 наявне фото, на якому добре видно і сам унітаз, і підведені водопровідні труби. Таким чином, на думку відповідача, приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання не є самовільним.

Також відповідач заперечує щодо вказаного в Акті діаметру труби вводи. Зокрема, відповідач зазначає, що спочатку працівники позивача в Акті вказали розмір труби 15 мм, а потім виправили на 20 мм. Відповідач заперечувала проти цього, прохала зробити відповідні заміри, але необхідного пристрою, щоб їх зробити, у перевіряючих не було. Відповідач зазначає, що їй відомо, що стандартний діаметр труби вводу становить 15 мм, у зв`язку з неправильно вказаним діаметром труби вона відмовилась підписувати Акт.

Оскільки КП "Полтававодоканал" відмовилось зробити заміри діаметру трубопроводу, відповідач звернулася з заявою до КП «ЖЕО-2», на балансі якого перебуває будинок, про перевірку системи постачання холодної води до перукарні та замір діаметру трубопроводу.

Відповідачем до відзиву додано акт від 09.10.2019 складений працівниками КП "ЖЕО № 2 та затверджений його начальником про те, що згідно заяви Пятак С.І. проведено перевірку системи постачання холодної води до перукарні "Ангел", яка розташована на першому поверсі житлового будинку по вул. Героїв Сталінграду, 9. В ході перевірки встановлено, що трубопровід діаметром 15 мм (1/2 дюйма), по якому постачалась холодна вода до перукарні, відключений та опломбований у вказаному нежитловому приміщенні.

Крім цього, відповідач зазначає, що 17.04.2019 вона звернулася до КП «Полтававодоканал» стосовно складеного акту, надала документи, в яких зазначено, що вона самовільно до об`єкта водоспоживання не підключалась, повідомила про невірно вказаний діаметр труби. На вказане звернення відповідачем отримана відповідь, що вона повинна за свій рахунок замовити технічні умови на підключення нежитлового приміщення до водопостачання та водовідведення, після чого буде укладений договір на надання послуг. Дана вимога позивача відповідачем виконана, що підтверджується договором на виконання робіт по виготовленню технічних умов та актом приймання-передачі технічних умов від 27.06.2019. На даний час дані технічні умови виготовлені.

Також відповідач вказує, що з врахуванням того, що перукарня почала працювати 12.04.2019, 13 і 14 квітня 2019 року були вихідними днями, а 15 і 16 квітня 2019 року вона працювала по 5 годин, за її підрахунками вона користувалась водопостачанням загалом всього 15 год. При стандартному діаметрі труби вводу 15 мм, який є і в орендованому відповідачем приміщенні, і при максимальній швидкості води в ній 2 м/с, споживання за відповідною формулою розрахунку складає 1,2717 куб.м. за годину, а за 15 год. - 19.075 куб.м.; сума нарахування складає: 19,075 x 23,412 = 446.60 грн.

Вказану суму за користування централізованим водопостачанням відповідач сплатила позивачу квитанцією № 36 від 11.10.2019 (оригінал квитанції додано до відзиву на позов).

Враховуючи викладене, відповідач вважає позов необгрунтованим та безпідставним і просить суд відмовити в позові повністю.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Положеннями статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" закріплено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, що укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Про здійснення відносин щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення виключно на договірних засадах, відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", йдеться також у пункті 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила № 190).

Відповідно до п. 1.1 Правил № 190 ці правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно п. 2.1 Правил № 190 Договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Водночас, законодавством встановлена відповідальність за безоблікове водокористування за відсутності укладеного договору із підприємством водопостачання.

Так, положеннями ст. 47 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення, зокрема частиною 1-ю цієї статті визначено, що підприємствам питного водопостачання, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання, пошкодження цих систем, а також внаслідок створення перешкод у проведенні аварійно-відновлювальних робіт, у забезпеченні нормальної експлуатації систем питного водопостачання або забруднення, засмічення чи виснаження джерел питного водопостачання, збитки відшкодовуються відповідно до законів України.

Враховуючи вказані норми та обставини справи, судом встановлено що між сторонами виникли позадоговірні відносини із відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3, 3.4 Правил № 190 водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу.

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Отже, безоблікове водокористування включає у себе дві самостійні дії за вчинення (здійснення) хоча б однієї: самовільне приєднання до систем водопостачання та водовідведення, або самовільне користування ними, наступає відповідальність.

У претензії від 16.08.2019 позивачем зазначається, що при проведенні перевірки 16.04.2019 було виявлено незаконне самовільне підключення до систем централізованого водопостачання та водовідведення (без укладення договору).

В Акті від 16.04.2019 працівниками позивача в присутності відповідача виявлено самовільне та безоблікове водокористування.

Суд зазначає, що в процесі розгляду справи відповідач фактично підтвердив факт безоблікового водокористування (зокрема, сплативши суму боргу у розмірі 446,60 грн., яка обрахована ним самостійно), заперечуючи при цьому лише час протягом якого здійснювалося таке користування та діаметр труби водопостачання.

При здійсненні розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби і позивачем, і відповідачем у контррозрахунку, який вказано у відзиві, застосовується наступна формула:

V ? d2 Q = ------------------, де 4 Q - кількість води за пропускною спроможністю труби;

V - 2 м/с - швидкість руху води;

d - - діаметр труби вводу.

Позивач зазначає, що оскільки термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Натомість відповідач стверджує, що до відкриття перукарні 12.04.2019 він не користувався водою.

Суд зазначає, що факт відкриття перукарні саме 12.04.2019 підтверджується наявними в матеріалах справи заявами та поясненнями свідків, а також не заперечується позивачем. Проте, це не означає, що до моменту відкриття перукарні відповідач не здійснювала водокористування. Заперечення відповідача стосовно того, що при проведенні ремонту приміщення перукарні вода не використовувалася суд ставить під сумнів.

Зауваження відповідача стосовно того, що вона не знає, чому позивачем не було перекрито воду чи опломбовано систему водокористування раніше, до виявлення безоблікового водокористування, судом до уваги не беруться, адже в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач зверталася до позивача з приводу відключення водопостачання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно нарахував заборгованість за безоблікове водокористування саме за один місяць, адже достеменно встановити початок самовільного водокористування відповідачем не можливо.

Щодо діаметру труби вводу, який враховується у формулі розрахунку витрат води за пропускною спроможністю труби, суд зазначає, що у Акті позивача від 16.04.2019 вказано діаметр труби 20 мм, а у поданому відповідачем акті від 09.10.2019 складеному працівниками КП "ЖЕО № 2 зазначено про трубопровід у орендованому відповідачем приміщенні діаметром 15 мм (1/2 дюйма).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд встановив, що діаметр трубопроводу водопостачання у орендованому відповідачем приміщенні становить 20 мм.

Зокрема, обидві сторони посилаються на виготовлений ТОВ "АВС-КОНТАКТ" робочий проект підключення нежитлового приміщення (перукарня "Ангел") по вул. Г.Сталінграду, 9 у м. Полтава до централізованих систем водопостачання та водовідведення.

Так на схемі приміщення, яка зазначена на аркуші 7 робочого проекту вказано діаметр труби врізки 20 мм (Ст. В1 O 20), також цей діаметр трубопроводів водопостачання зазначений на схемі В1, Т3 (арк. 9) та в найменуваннях та технічних характеристиках проекту (арк. 11).

Відповідач стверджує, що в розділі "Основні показники по робочим кресленням марки ВК у графі водопровід господарчо-питний вказано діаметр труб 15 мм. (арк. 5) , проте суд зазначає, що у вказаній графі зазначено не діаметр труб, а вказано потрібний напір води на вводі, який вимірюється метрами водяного стовпа (м. вод. ст.).

Вищевказаний робочий проект був розроблений відповідно до технічних умов для підключення приміщення перукарні.

Отже, позивач правомірно нарахував витрати води за пропускною спроможністю труби діаметром 20 мм.

Суд перевірив вказаний позивач розрахунок витрати води за пропускною спроможністю труби за вказаною вище формулою та встановив його правильність.

За наданим розрахунком витрати води за пропускною спроможністю труби діаметром 20 мм протягом 30 днів складають 1627,776 м.куб.

Чинний тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на час виставлення претензії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1397 від 13.11.2018 становить 23,412 грн. за 1 м.куб.

Таким чином, вартість безоблікового водокористування становить 38109,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Таким чином, позивачем доведено наявність усіх складових для застосування деліктної відповідальності відповідача, а саме, доведено вчинення відповідачем протиправного діяння (бездоговірного безоблікового водокористування), вини відповідача (водокористування без укладення договору), а також причинно-наслідкового зв`язку між таким діянням та шкодою завданою позивачу.

При цьому судом не беруться до уваги заперечення відповідача стосовно того, що вона зверталася до позивача з проханням укласти договір ще у квітні 2018 року, проте працівники позивача роз`яснили їй, що укладення договору відбудеться після того, як вона розпочне роботу у орендованому приміщенні, адже ні факт звернення з пропозицією про укладення договору, ні вказані роз`яснення працівників позивача, не підтверджені жодними доказами.

Пунктом 3.2.5 Договору оренди № 25/6, укладеного між Полтавською міською радою в особі Управління майном комунальної власності міста та ФОП Пятак С.І. визначено обов`язок останньої, як орендаря, в місячний термін з дня підписання розпорядження про дозвіл на укладання договору оренди укласти договір на експлуатаційні витрати з балансоутримувачем та договори на постачання тепла, води, газу та електроенергії з відповідними підприємствами.

Розпорядження міського Голови «Про укладення договорів оренди» № 27-р підписано міським Головою 23.04.2018, отже в місячний термін з вказаної дати ФОП Пятак С.І. повинна була укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення із позивачем, проте не зробила цього.

Відповідач не довів, що в його діях щодо бездоговірного водокористуванні чи/або бездіяльності щодо неукладення договору на водокористування, відсутня вина, отже ним не доведено відсутності його вини у заподіянні шкоди позивачу.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі, але до початку розгляду справи по суті, відповідачем сплачено позивачу частину заборгованості у розмірі 446,60 грн. квитанцією № 36 від 11.10.2019.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вказану норму, провадження у справі в частині стягнення 446,60 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В іншій частині стягнення боргу, позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими достатніми та належними доказами, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вказану норму, судовий збір сплачений за вимогу про стягнення 446,60 грн. боргу, який пропорційно загальній сумі судового збору становить 22,51 грн., підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

В іншій частині судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 231 (п. 2 ч. 1), 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пятак Світлани Іванівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. П.Орлика, 40а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03361661) 37662 грн. 89 коп. боргу, 1898 грн. 49 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 446 грн. 60 коп. боргу.

4. Повернути Комунальному підприємству Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. П.Орлика, 40а, м. Полтава, 36020; код ЄДРПОУ 03361661) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 22 грн. 51 коп., який сплачено платіжним дорученням № 15281 від 16.09.2019 (оригінал платіжного доручення № 15281 від 16.09.2019 знаходиться в матеріалах справи № 917/1669/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 25.11.2019.

Суддя О.С. Семчук