Рішення № 85870088, 21.11.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2019м. ДніпроСправа № 904/4581/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є. за участю секретаря судового засідання Гаркуші К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Миколаїввтормет", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома", м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська область

про стягнення основного боргу, пені в сумі 30 768,55 грн

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Миколаїввтормет" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" (далі - відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 27 990,00 грн, пені в сумі 2 184,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № ТП-00084/С на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.02.2019 в частині здійснення оплати наданих послуг з доставки вантажу автомобільним транспортом.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.10.2019.

24.10.2019 до господарського суду від ПП "Миколаїввтормет" надійшли клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача і заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій до 2 778,55 грн, з яких 2 549,26 грн - сума пені, 229,29 грн - 3% річних; припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 27 990,00 грн; стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, на правову допомогу.

Як визначено частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на те, що заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій до 2 778,55 грн і припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 27 990,00 грн подана до початку першого судового засідання у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе прийняти її до розгляду.

В судове засідання, яке відбулось 31.10.2019, представник позивача не з`явився.

Представник відповідача в засідання не з`явився, про причини неявки не сповістив. Ухвала господарського суду від 10.10.2019 отримана відповідачем 17.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930010035416.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2019, відкладено розгляд справи на 21.11.2019.

В судове засідання, призначене на 21.11.2019, представник позивача не з`явився, Приватне підприємство "Миколаїввтормет" було належним чином повідомлено (11.11.2019) про дату і час проведення засідання. Згідно з інформацією про відстеження поштового відправлення на офіційному сайті АТ "Укрпошта", поштове відправлення №4930010352128 вручено представнику позивача 11.11.2019.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солома" було належним чином повідомлено (13.11.2019) про дату і час проведення засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930010352136.

Зважаючи на вищевикладене, господарським судом дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення відповідача про здійснення розгляду даної справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, тому на підставі ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Враховуючи належне повідомлення сторін про дату і час судового засідання, клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників Приватного підприємства "Миколаїввтормет" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома".

В судовому засіданні 21.11.2019 ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 між Приватним підприємством "Миколаїввтормет" (перевізник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солома" (замовник - відповідач) укладено договір №ТП-00084/С на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п. 1.1. якого, перевізник зобов`язується протягом усього строку дії цього договору за завданням замовника у встановлені строки приймати і доставляти довірений йому замовником вантаж автомобільним транспортом до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу замовника, а замовник зобов`язується оплачувати належним чином надані перевізником послуги.

Відповідно до п. 2.1. Договору, перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмової заявки, у якій сторони узгоджують всю необхідну для виконання умов цього Договору інформацію, а саме: найменування замовника; найменування характеристика, кількість вантажу; адреси, дата та час (години) завантаження і розвантаженій вантажу; найменування та реквізити вантажоодержувача; вартість послуги.

Згідно з п. 3.2.6. Договору, замовник зобов`язується здійснити своєчасну та повну оплату за послуги по перевезенню перевізнику в прядку та згідно умов, передбаченим цим договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, надання послуг по цьому договору фіксується двостороннім актом виконаних робіт (послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками перевізника та замовника та засвідчується печатками сторін та повинен мати наступну інформацію: найменування вантажу, дата і маршрут, вартість перевезення.

Згідно з п. 4.4. Договору, послуги вважаються виконаними належним чином, якщо вантаж доставлено у відповідності до умов узгоджених сторонами у відповідній заявці.

Надані послуги з перевезення підтверджуються товарно-транспортною накладною, Актом виконаних робіт (послуг) і документами, що підтверджують передавання вантажу вантажоодержувачу з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу згідно чинного законодавства України (п. 4.5 Договору).

Пунктом 4.6 Договору сторони визначили, що замовник оплачує послуги з перевезення на підставі виставленого перевізником рахунку-фактури протягом 7 банківських днів з моменту передавання вантажу вантажоодержувачу, але у будь-якому випадку не раніше надання перевізником всіх документів згідно п. 4.5 Договору і з урахуванням п.п. 5.3 та 5.4.1 цього Договору.

Відповідно до п. 5.5. Договору, у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених п.п. 4.9., 4.10. та Розділом 6 цього договору, замовник зобов`язаний на вимогу перевізника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020. Якщо за місяць до закінчення строку договору жодна із сторін не заявить про його закінчення, договір вважається продовженим ще на один календарний рік без зміни його умов (п. 9.1. договору).

09.02.2019 відповідач надав позивачу заявку №1 на перевезення вантажів автотранспортом, а саме: вантаж - шрот соняшниковий у кількості 37 тонн 380 кг за маршрутом з м. Верхівцеве, вул. Нова, 50-А, Верхньодніпровський район Дніпропетровська область (пункт навантаження) до м. Херсон, вул. Домобудівельна, 11 (пункт розвантаження) (арк.с.16).

На виконання умов договору, позивач 14.02.2019 року здійснив перевезення вантажу "шрот соняшниковий" у кількості 37 тонн 380 кг за маршрутом з м. Верхівцеве, вул. Нова, 50-А, Верхньодніпровський район Дніпропетровська область (пункт навантаження) до м. Херсон, вул. Домобудівельна, 11 (пункт розвантаження), що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.02.2019 року № 00000084 на загальну суму 27990,00 грн, який підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений печатками сторін (арк.с. 14), а також товарно-транспортною накладною №000001342 від 14.02.2019 (арк.с. 15).

Відповідач надані позивачем послуги згідно з актом Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.02.2019 року № 00000084 на загальну суму 27 990,00 грн, у строки встановлені договором, не оплатив.

01.03.2019 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду до Договору №ТП-00084/С від 01.02.2019, відповідно до п. 1 якої сторони підтвердили, що станом на 01.03.2019 відповідно до умов договору перевізником надано замовникові послуги з перевезення на загальну суму у розмірі 27 990,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 01.03.2019, сторони дійшли взаємної згоди щодо визначення строків оплати замовником за надані перевізником послуги з перевезення у розмірі відповідно до п. 1цієї додаткової угоди, трьома рівними частинами у наступні строки:

- 9 330,00 грн оплачується у строк до 31.05.2019;

- 9 330,00 грн оплачується у строк до 30.06.2019;

- 9 330,00 грн оплачується у строк до 31.07.2019.

Перевізник гарантує, що з урахуванням тривалих партнерських відносин та враховуючи тимчасові фінансові труднощі, що має на сьогодні замовник, користуючись правом, наданим йому п. 5.7. Договору, у разі належного виконання замовником п. 2. цієї додаткової угоди, не висуває та не висуватиме у майбутньому вимогу відповідно п. 5.5. Договору.

Звертаючись до господарського суду, позивач вказав на порушення відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати послуг з перевезення вантажів та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 27 990,00 грн, пеню в сумі 2 184,24 грн. за період з 01.06.2019 по 24.09.2019.

Обставинами, які є предметом доказування у справі є факт надання позивачем послуг з перевезення, строк оплати цих послуг, наявність прострочення оплати, наявність штрафних санкцій за договором.

На підтвердження обставин викладених позивачем у позовній заяві, останнім надано до матеріалів справи наступні докази:

- копія договору на внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТП-00084/С від 01.02.2019;

- копія додаткової угоди до договору від 01.03.2019;

- копія акту здачі - приймання робіт (надання послуг) від 16.02.2019 №00000084;

- копія товарно - транспортної накладна від 14.02.2019 року №000001342;

- копія заявки №1 від 09.02.2019 на перевезення вантажів автотранспортом;

- копія платіжного доручення № 7324 від 09.10.2019.

Під час судового розгляду справи, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій до 2 778,55 грн, з яких 2 549,26 грн - сума пені, 229,29 грн - 3% річних; припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 27 990,00 грн; стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, на правову допомогу. Заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій до 2 778,55 грн і припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 27 990,00 грн, яка прийнята судом до розгляду.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача щодо закриття провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 27 990,00 грн, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито 10.10.2019.

Судом встановлено, що заборгованість у розмірі 27 990,00 грн, відповідачем була оплачена до відкриття провадження у даній справі, що підтверджується платіжним дорученням №7324 від 09.10.2019.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимоги в частині стягнення з відповідача 27 990,00 грн основного боргу, яка оплачена 09.10.2019 (оплата здійсненна до відкриття провадження у справі) підлягає відмові у зв`язку з безпідставністю.

Щодо позовних вимог Приватного підприємства "Миколаїввтормет" про стягнення з відповідача 2 549,26 грн - пені за період з 01.06.2019 по 08.10.2019, 229,29 грн - 3% річних за період з 01.06.2019 по 08.10.2019, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем строків здійснення оплати за Договором №ТП-00084/С від 01.02.2019, а відповідачем не спростовано викладених у позові обставин. При цьому, повна сплата заборгованості відповідачем була здійснена з порушенням встановленого договором строку.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

Відповідно частини 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статті 611 Цивільного кодексу України.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором №ТП-00084/С від 01.02.2019 позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 229,29 грн за період прострочення з 01.06.2019 по 08.10.2019.

За перерахунком суду, розмір 3% річних за заявлений позивачем період складає 229,28 грн. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом положень ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату за договором передбачена п. 5.5 Договору.

Відповідно до п. 5.5. Договору, у разі порушення замовником строків оплати наданих перевізником послуг, крім випадків, передбачених п.п. 4.9., 4.10. та Розділом 6 цього договору, замовник зобов`язаний на вимогу перевізника сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 549,26 грн за період прострочення з 01.06.2019 по 08.10.2019.

За перерахунком суду розмір пені за заявлений позивачем період складає 2590,26 грн. Оскільки господарський суд, в силу положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, не може виходити за межі позовних вимог, вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі - 2 549,26 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, в сумі 173,48 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачені або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2019 між Приватним підприємством "Миколаїввтормет" (клієнт - позивач) та Адвокатом Цимбровською Ю.О. укладено договір (угода) про надання правової допомоги, відповідно до п. 1. якого адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову (правничу) допомогу клієнту з наступних правових питань та у таких обсягах: подання позовної заяви (з додатками) до Господарського суду Дніпропетровської області та інших документів по справі за позовом Приватного підприємства "Миколаїввтормет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроагро", участь у судових засіданнях.

Відповідно до акту приймання - передачі послуг від 24.09.2019 вбачається, що Адвокатом Цимбровською Ю.О. надано, а клієнтом прийнято послуги правової допомоги за договором від 09.09.2019, а саме: - консультація -2000 грн; - підготовка позовної заяви - 2000 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру б/н від 24.09.2019 Приватне підприємство "Миколаїввтормет" сплатило на користь Адвоката Цимбровської Ю.О. - 4000,00 грн, з призначенням платежу "оплата консульт. послуг, підготовка позовної заяви зг. дог про надання правової допомоги від 24.09.2019".

При цьому, договору про надання правової допомоги від 24.09.2019 позивачем до матеріалів справи не надано, як і не надано договору від 09.09.2019 стосовно надання правничої допомоги по справі за позовом Приватного підприємства "Миколаїввтормет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома".

Отже, доказів в підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт їх вартості та оплати, у справі за позовом Приватного підприємства "Миколаїввтормет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" про стягнення основного боргу в сумі 27 990,00 грн, штрафних санкцій в сумі 2 778,55 грн, з яких 2 549,26 грн - сума пені, 229,29 грн - 3% річних, позивачем до матеріалів справи не надано.

Відтак, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" (51660, Дніпропетровська область, м. Верхівцеве, Верхньодніпровський район, вул. Нова, 50-А, код ЄДРПОУ 36933660) на користь Приватного підприємства "Миколаїввтормет" (54055, м. Миколаїв, вул. 3 Слобідська, 51-а, оф. 41, код ЄДРПОУ 33084791) пеню у розмірі 2 549,26 грн (дві тисячі п`ятсот сорок дев`ять гривень 26 копійок) 3% річних у розмірі 229,28 грн (двісті двадцять дев`ять гривень 28 копійок) та судовий збір у розмірі 173,48 грн (сто сімдесят три гривні 48 копійок).

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.11.2019

Суддя А.Є. Соловйова