Постанова № 85869657, 20.11.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19059/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м.Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi Кучиної Н.Г.,

з участю: секретаря судового засідання Ющук О.С.,

представника позивача адвоката Шевчука В.В.,

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне

спpаву № 569/19059/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Рівненської митниці ДФС у якому зазначив, що постановою Рівненської митниці ДФС від 30 серпня 2019 року у справі про порушення митних правил №0393/20400/19 його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 212433 гривні 90 копійок.

Зі змісту постанови вбачається, що на дату митного оформлення транспортного засобу марки "RENAULT" модель "MASTER" ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 було задекларовано недостовірну інформацію про дату першої реєстрації. Перевіркою встановлено, що на момент проведення митного оформлення автомобіль "RENAULT" модель "MASTER" ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 перебував в експлуатації більше п`яти років.

Відповідно, при митному оформленні автомобіля за МД ІМ40ДЕ від 17.09.2018 за №204070/2018/1082015 застосована ставка акцизного податку 0,02 EUR за 1куб.см. об`єму циліндрів двигуна.

Перевіркою встановлено, що транспортний засіб, бувший у використанні, ввезений на митну територію України з порушеннями ч. 1 ст. 257 МК України внаслідок декларування недостовірних даних про дату виготовлення та дату першої реєстрації транспортних засобів, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з акцизного податку, чим порушено пп. 215.3.5-2, п.215.3 ст. 2І5 Податкового кодексу України.

Таким чином, за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за митною декларацією від 17.09.2018 за №204070/2018/1082015 (Акт №2194/14-08/38796116 від 08.02.19) встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів на загальну суму 70811,30 грн., (у тому числі акцизний податок на суму 59009,42 грн. та податок на додану вартість 11801,88 грн), а саме подав органу доходів і зборів свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.11.2013, в якому зазначена недостовірна дата першої реєстрації транспортного засобу - 22.11.2013 року, яка не підтвердилася офіційним представником виробника в Україні - імпортера «Рено Україна», що призвело до несвоєчасного, недостовірного та неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України.

Вважає, що в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, а тому постанову відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки під час провадження у справі він арґументовано довів, в тому числі, шляхом надання письмових пояснень, що визначаючи рік випуску задекларованого автомобіля діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про транспортний засіб та зменшення розміру митних платежів.

Представник позивача адвокат Шевчук В.В. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 01 березня 2019 року на Рівненську митницю ДФС надійшов лист Головного управління ДФС у Волинській області від 01.03.19 №1076/7/03-20-14-08-11, яким направлено матеріали документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «ЛКВ ГРУП» вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за митними деклараціями №UA204070/2018/108215 від 17.09.2018р.

Перевірка проводилась на виконання пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України від 13.03.12 № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу Головного управління ДФС у Волинській області від 10.01.19 № 65 «Про проведення документальної невиїзної перевірки».

В ході проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ЛКВ ГРУП» встановлено наступне: 17.09.2018 року декларантом ТзОВ «ЛКВ ГРУП» ОСОБА_2 на Рівненську митницю ДФС подано митну декларацію №UA204070/2018/108215 від 17.09.2018р. з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг на митній території України (митний режим імпорт) товару: автомобіля марки «RENAULT», модель "MASTER" ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 .

В якості підтвердження відомостей про дату початку використання автомобіля марки «RENAULT», модель «модель "MASTER" ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 декларантом надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.11.2013 року.

При митному оформленні транспортного засобу сплачені наступні митні платежі: ввізне мито (вид платежу - 021) - 7897,67 грн., акцизний податок (вид платежу - 085) - 1513,06 грн., податок на додану вартість (далі - ПДВ, вид платежу - 028) - 17677,49 грн.

В процесі перевірки достовірності документів, поданих до митного контролю, з метою отримання інформації щодо ідентифікаційних характеристик автомобіля Головним управлінням ДФС у Волинській області направлено запит до офіційного представника виробника Renault в Україні - імпортера AT «Рено Україна».

У відповідь на запит AT «Рено Україна» листом №279 від 06.11.2018 року надано дані, що містяться у інформаційній системі від Виробника, зокрема: дата початку дії першої гарантії транспортного засобу - 24.05.2013 року.

Таким чином, за результатами порівняльного аналізу відомостей, наявних у документах, поданих до митного оформлення товару та відомостей, отриманих від офіційного представника виробника Renault в Україні AT «Рено Україна», встановлено невідповідність відомостей щодо дати першої реєстрації імпортованого громадянином України ОСОБА_1 транспортного засобу за МД №UA204070/2018/108215 від 17.09.2018р., які впливають на розрахунок митних платежів, а саме: транспортний засіб «RENAULT», модель "MASTER" ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_1 , на дату перетину митного кордону України та оформлення митної декларації був у використанні більше 5 років.

Відповідно, при митному оформленні автомобіля за МД №UA204070/2018/108215 від 17.09.2018р. застосована ставка акцизного податку 0,02 EUR за 1 куб.см. об`єму циліндрів двигуна.

Отже, перевіркою встановлено, що транспортний засіб ввезений ОСОБА_1 , бувший у використанні, ввезений на митну територію України з порушеннями ч. 1 ст. 257 МК України внаслідок декларування недостовірних даних про дату виготовлення та дату першої реєстрації транспортних засобів, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з акцизного податку, чим порушено пп. 215.3.5-2, п.215.3 ст. 2І5 Податкового кодексу України.

За результатами документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при оформленні товарів за митною декларацією №UA204070/2018/108215 від 17.09.2018р. встановлено, що громадянином України ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а саме подання органу доходів і зборів свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.11.2013 року, в якому зазначена дата першої реєстрації транспортного засобу - 22.11.2013р. яка не підтвердилася офіційним представником виробника в Україні - імпортера АТ «Рено Україна», та містять недостовірні відомості, що призвело до несвоєчасного, недостовірного та неповного нарахування та сплати митних платежів, що справляються у разі ввезення товарів на митну територію України на загальну суму 70811,30 грн. (у тому числі акцизний податок на суму 59009,42 грн. та податок на додану вартість 11801,88 грн.).

30 серпня 2019 року заступником начальника Рівненської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням Сімчуком В.П. винесено постанову № 0393/20400/19, якою визнано позивача винним у вчиненні вказаного вище порушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Суд не погоджується з таким висновком Рівненської митниці ДФС з огляду на наступне.

Відповідно до статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частин першої - другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В частині третій статті 53 Митного кодексу України зазначені додаткові документи, які декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані надати протягом 10 календарних днів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак зазначені вище норми права передбачають спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Як вбачається з матеріалів справи - відповідачем було поставлено під сумнів інформацію про дату першої реєстрації автомобіля, що зазначена в реєстраційному документі, то під час розгляду справи мало би мати місце призначення експертного дослідження самого реєстраційного документа на предмет його автентичності чи підробки у певній його частині. Заключення експерта щодо даних обставин в матеріалах справи, відсутнє.

Як зазначалось вище, у відповіді диллера вказано про дату початку дії першої гарантії автомобіля - 24.05.2013 року.

Разом з тим, зазначена відповідь не містить даних про зареєстрованого у встановленому порядку власника цього автомобіля, а також особу покупця, якому його було відчужено.

В копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 22.11.2013р., зазначена дата першої реєстрації транспортного засобу - 22.11.2013р.

У справі встановлено, що автомобіль перемішувався в адресу ТзОВ «ЛКБ груп», на виконання умов контракту, за яким ТзОВ «ЛКБ Груп» - виступало покупцем.

Автомобіль до митного оформлення було представлено разом з документами, в тому числі з технічним паспортом на транспортний засіб, що були надані стороною відправника, при цьому, при митниму оформленні автомобіля посадові особи Волинської митниці ДФС володіли інформацією про зняття автомобіля з реєстраційного обліку в іноземній державі, у зв`язку з його продажем.

З матеріалів справи встановлено, що позивач особисто автомобіль через митний кордон України не переміщав та на момент заповнення і подання декларації інших даних стосовно дати першої реєстрації транспортного засобу у нього не було.

Жодний доказ сторони відповідача не доводить того, що подані позивачем до митного оформлення документи, зокрема технічний паспорт на автомобіль "RENAULT", модель "MASTER", ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , містить ознаки підробки, в тому числі щодо першої дати реєстрації цього автомобіля, а також обізнаності позивача з іншою датою першої реєстрації автомобіля.

Отже, постанова була складена і постановлена лише на підставі Акту документальної невиїзної перевірки та листа №279 АТ "Рено Україна" від 06.11.2018 року.

Проте, лист №279 АТ "Рено Україна" від 06.11.2018 року щодо дати початку дії першої гарантії транспортного засобу - 24.05.2013 року, на які посилається відповідач, за відсутності документального підтвердження офіційними документами викладеної у них інформації та відсутності посилань на безпосередні джерела її отримання, не є достатньо вагомими доказами, які б спростовували відомості, що містяться у наданих платником податків документах та правомірності його дій.

Також, суд вважає, що за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності даних, наведених у реєстраційних документах на автомобіль, що видані іноземним державним органом, контролюючий орган, у відповідності до вимог чинного законодавства, повинен по офіційних каналах затребувати від уповноваженого органу інформацію стосовно дати реєстрації автомобіля у зв`язку із такими розбіжностями у відомостях реєстраційного органу та офіційного дилера. Однак, як встановлено судом, відповідач з такими запитами до іноземних державних органів не звертався.

Без отримання таких відомостей, на думку суду, немає підстав достовірно стверджувати про протиправність дій позивача при декларуванні товару (автомобіля).

Відтак, використана відповідачем інформація офіційного імпортера автомобілів Renault в Україні АТ "Рено Україна" не є належним та допустимим доказом в розумінні положень КАС України.

Докази наявності в діях ОСОБА_3 інших відомостей, ніж викладені у технічному паспорті на транспортний засіб та відповідно у митній декларації, в матеріалах справи відсутні і в оскаржуваній постанові не наведені.

Жодними нормативними актами не передбачено обов`язок декларанта при заповненні митної декларації перевіряти достовірність даних, що зазначені в товаро-супровідних документах, наданих стороною відправника товару.

Навпаки, отримане від комерційної структури AT «Рено Україна» повідомлення не є беззаперечним доказом винуватості особи та саме по собі не доводить наявності у діях позивача умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей про дату першої реєстрації автомобіля, оскільки жодним чином не вказує на його обізнаність про дату реєстрації, на яку вказує митний орган та свідоме заявления у митній декларації інших відомостей.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача належних правових підстав для винесення оскаржуваних рішень.

Крім того, судом встановлено, що згідно з положеннями пункту 7 Правил власник ТЗ або уповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред`являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії відповідних документів, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону,та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Згідно п. 8 Правил визначення року виготовлення ТЗ здійснюється на основі даних його виробника, що містяться в ідентифікаційному номері ТЗ. Міжнародною організацією стандартизації (ISO) запроваджено з 1976 року міжнародний стандарт ідентифікаційних позначень автомобіля - ISO 3779-1983, гармонізований з державним стандартом України ДСТУ 3525-97 обов`язкового застосування в Україні, які складаються з міжнародного коду виробника ТЗ (перші три символи), описової частини (подальші шість символів) і розпізнавальної частини (останні вісім символів), за яким визначається ідентифікаційний номер ТЗ. Ідентифікаційний номер індивідуальний для кожного ТЗ.

У разі визначення року виготовлення ТЗ необхідно враховувати те, що за міжнародним стандартом ISO 3779-1983 виробника ТЗ зазначають в ідентифікаційному номері або календарний, або модельний рік виготовлення ТЗ, тобто наступний модельний рік починається після 1 липня поточного календарного року.

Стандартом ISO 3779-1983 для кодування модельних років виготовлення ТЗ рекомендовано використання 10-го символу в 17-значному ідентифікаційному номері та символів, наведених у табл. 4.4 додатка до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №1425|2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074|8395.

Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію).

За приписами частини 1 статті 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до положень статті 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. Згідно частини другої цієї статті до процесуальних дій належать: складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; а також інші процесуальні дії.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За результатами митного контролю і митного оформлення відповідач прийняв рішення про випуск вище зазначеного автомобіля у вільний обіг, що свідчить про наявність в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, документи не містять розбіжностей та ознак підробки.

Наведені обставини виключають у діях позивача ОСОБА_1 наявність будь-яких ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Отже, зі змісту цієї норми закону вбачається висновок, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

За приписами частини 1 статті 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, обов`язковою складовою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України - є мета неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та бажання винуватої особи досягти цієї мети.

Жодних процесуальних дій, визначених статтею 508 МК України, щодо отримання доказів наявності у позивача мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та бажання досягти цієї мети, відповідачем не проведено та до матеріалів провадження не долучено.

Тобто, наведені обставини свідчать про відсутність у діях позивача ознак і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, саме відповідач зобов`язаний довести законність та обґрунтованість винесення ним постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем митних правил.

Виявлення факту порушення митних правил, який відповідно до ст. 485 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб`єкта.

У відповідності до п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду, невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи, неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Жодних процесуальних дій, визначених статтею 508 МК України, щодо отримання доказів наявності у позивача мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та бажання досягти цієї мети, відповідачем не проведено та до матеріалів провадження не долучено.

Тобто, наведені обставини свідчать про відсутність у діях позивача ознак і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України.

Враховуючи викладене, судом вбачається, що в діях позивача склад порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена статтею 485 МК України, належним чином не доведений і не встановлений.

При цьому суд вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідно до вимог частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись ст.ст.241-246,250,255,286,293,295, пунктом 15.5 розділу VII КАС України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Постанову заступника начальника - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Рівненської митниці ДФС Сімчука Віталія Петровича від 30 серпня 2019 року у справі про порушення митних правил №0393/20400/19 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 212433 гривні 90 копійок скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Рівненська митниця Державної фіскальної служби України, 33028, м.Рівне, вулиця Соборна,104.

Повний текст рішення виготовлено 22 листопада 2019 року.

Суддя: Кучина Н.Г.