Рішення № 85869358, 25.11.2019, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4695/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа - Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 19 серпня 2019 року звернулася в Київський районний суд м. Полтави з заявою про встановлення факту постійного проживання на території України, яку неодноразово уточнювала.

Заява обґрунтована тим, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, навчалася та проживала у школі-інтернаті. В силу життєвих обставин тривалий час знаходилася під слідством, 24 липня 2006 року була засуджена вироком апеляційного суду Київської області до 13 років позбавлення волі, відбувала покарання та по 24 листопада 2016 року знаходилася в установі виконання покарань.

Вказувала, що не має паспорта громадянина України, не може працевлаштуватися на роботу, але хоче змінити своє життя, повноцінно користуватися правами та обов`язками громадянина України.

З метою встановлення її належності до громадянства України в своїй заяві просила суд встановити факт її постійного проживання на території України в період з 1 серпня 1991 року по 1 грудня 1991 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 2 вересня 2019 року відкрито провадження в даній справі.

В судовому засіданні заявник свою заяву підтримала, посилаючись на викладені в ній обставини, та просила суд її задовольнити. Зазначила, що встановлення відповідного факту є необхідним з метою встановлення її належності до громадянства України та можливості отримання паспорта громадянина України.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні надала свої пояснення по справі.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, актовий запис про народження № 1422 від 16 квітня 1986 року (а.с. 5, 92).

Батьками заявниці є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які з 7 серпня 1971 року перебували в зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 76 відділу записів актів громадянського стану Вишгородського міськвиконкому.

Мати заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 46 років, актовий запис про смерть № 162 від 21 січня 1999 року (а.с. 166).

Як встановлено судом, вироком апеляційного суду Київської області від 24 липня 2006 року ОСОБА_1 засуджена за ст. ст. 187, 115 ч. 2, п.п 6,12 КК України, покарання відбувала у Качанівській виправній колонії (№ 54), звільнена 24.11.2016, під вартою перебувала з 19.12.2005.

Цей факт підтверджує довідка про звільнення від 24 листопада 2016 року серія НОМЕР_1 , згідно даних якої заявник 24.11.2016 звільнена умовно-достроково на 01 рік 02 місяці 07 днів.

За даними матеріалів архівної особової справи на ім`я ОСОБА_1 , її особу встановлено на підставі довідки Києво-Святошинського РВ від 17.12.2005 № 8497, де місце проживання ОСОБА_1 зазначено також за адресою АДРЕСА_1 (аркуш 6 матеріалів особової справи).

Як встановлено дослідженими судом матеріалами особової справи, перебуваючи в установі виконання покарань ОСОБА_1 вживала заходи для з`ясування місцезнаходження близьких родичів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.11.2016 по 24.12.2016 перебувала в соціальній установі «Дім на півдороги» (а.с. 109).

Також ОСОБА_1 перебувала на обліку в Центрі адаптації для бездомних осіб та звільнених з місць позбавлення волі за адресою АДРЕСА_2 , датою видачі посвідчення є 18.01.2018 (а.с. 8).

Дослідженими в справі доказами встановлено, що заявник ОСОБА_1 зверталася до Київського у РВ м. Полтаві УДМС України в Полтавській області зі зверненнями для отримання паспорту громадянина України, видано довідку від 28.12.2018 № 5310-27863/5310-18 (а.с. 9).

Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року N 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року N 588/2006), громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України.

У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що заявник не має можливості отримати паспорт громадянина України, оскільки не може підтвердити належність до громадянства України, так як не має документів, підтверджуючих, в тому числі, і її реєстрацію на території України станом на 24.08.1991 року.

Разом з тим, факт проживання заявника на території України станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Зокрема, відповідно до інформації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є батьком заявниці, було зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 у період з 18.11.1973 по 24.12.1996, тобто, і станом на 24.08.1991. Підтвердити або спростувати інформацію стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , немає можливості у зв`язку з відсутністю картотеки реєстраційного обліку (а.с. 107).

Відповідно по інформації, наданої середньою загальноосвітньою школою № 230 Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві, ОСОБА_1 , 1986 року народження, дійсно навчалася в середній загальноосвітній школі № 230 Святошинського району м. Києва з 5 вересня 1994 року по 25 вересня 1997 рік (а.с. 153).

Відповідно до довідки ліцею-інтернату № 23 «Кадетський корпус» з посиленою військово-фізичною підготовкою Шевченківського району м. Києва ОСОБА_1 , 1986 року народження, дійсно навчалася у школі-інтернаті № 23 Шевченківського району м. Києва протягом 1997-1998 років, 1998-1999 років (а.с. 89, 145).

Як встановлено судом, батько заявниці ОСОБА_2 з 6 березня 1981 року по 15 квітня 1993 року проходив військову службу в Київському вищому танковому інженерному училищі, в Книзі алфавітного обліку адреса сім`ї зазначена як АДРЕСА_1 ; також зазначена дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 161).

При вирішенні справи судом враховується та обставина, що станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) заявник ОСОБА_1 була малолітньою.

Відповідно постійним її місцем проживання в силу норм ст. 17 Цивільного кодексу 1963 року, який діяв станом на 24 серпня 1991 року, було місце проживання її батьків, тобто, АДРЕСА_1 , тобто, територія України.

Отже, факт проживання заявника на території України станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) в неповнолітньому віці разом з батьками підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Вказаний факт має для заявника юридичне значення, іншим шляхом зазначений факт встановити неможливо.

За таких обставин вимоги заявника обґрунтовані і суд вважає за необхідне встановити факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року, оскільки саме на зазначену дату факт матиме певне юридичне значення.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 294, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Київ, станом на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) у малолітньому віці в м. Києві разом з батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і по даний час.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-заявник ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено;

-заінтересована особа Управління ДМС України у Полтавській області, місцезнаходження вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 37829297.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2019 року.

Головуючий суддя /підпис/ Н.Л.Яковенко

Суддя Н.Л.Яковенко

25.11.2019