Ухвала суду № 85864788, 25.11.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/14887/13-к 25.11.2019

н\п 1-кп/490/920/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/14887/13-к

У Х В А Л А

25 листопада 2019 року м.Миколаїв

Колегія Центрального районного суду м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Медюка С.О.,

судді Подзігун Г.В.,

основних присяжних Хруль С.П., Фединої Д.М., Чарнецького Я.Б.,

при секретарі Юрчук А.Є.,

під час розгляду у судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013160020006495 від 26.09.2013 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України,

за участю прокурора Добрінової О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Корця С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Матвєєва В.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Горбенка Ю.М.,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України.

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Матвєєвим В.В. заявлено клопотання про визнання явки з повинною ОСОБА_1 від 26.09.2013 року очевидно недопустимим доказом, оскільки вказаний доказ здобуто у спосіб не передбачений КПК.

Прокурор проти задоволення вказаного клопотання захисника Матвєєва В.В. заперечувала.

Інші учасники судового розгляду клопотання захисника Матвєєва В.В. підтримали.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

На підставі ч.2 ст.84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів, оцінюючи їх у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд, зокрема, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Разом з тим, очевидної недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх взаємозв`язку з іншими доказами суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

Тобто, на даній стадії судового розгляду ухвалення такого рішення буде передчасним. За таких обставин, в задоволенні клопотання захисника Матвєєва В.В. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.84, 89, 94, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Матвєєва Вадима Валерійовича про визнання доказів недопустимими - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.О. Медюк

Суддя Г.В. Подзігун

Присяжний С.П. Хруль

Присяжний Д.М. Федина

Присяжний Я.Б. Чарнецький