Вирок № 85863880, 14.11.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 455/137/19

Провадження № 1-кп/452/176/2019

ВИРОК

Іменем України

14 листопада 2019 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пташинського І.А.

при секретарі Терлецькій І.В.

з участю прокурора Замараєва Р.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника адвоката Гельо С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі кримінальне провадження №42018141290000021 від 21.04.2018 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Бісковичі Самбірського району Львівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

встановив:

Стороною обвинувачення ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, відповідно до наказу прокурора Львівської області №522к від 12 квітня 2018 р., працюючи на посаді прокурора Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області, маючи класний чин юриста 1 класу, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в силу службового становища зобов`язаним, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, діяти лише на підставі, в межах повноважень, відповідно до ч.4 ст.19 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 р., неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, 20 квітня 2018 року приблизно о 21 год. 50 хв. керуючи автомобілем ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 на автодорозі Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород» 83 км + 200 м, при проїзді ділянки дороги поблизу с.Торгановичі Старосамбірського району Львівської області, грубо порушив вимоги Р.1 п.п.1.5, 1.10 (в частині значення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «видимість у напрямку для руху», «небезпека для руху»); Р.2 п.п.2.3 (б, д); 2.9 (а); Р.12 п.п.12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у темну пору доби не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, яка призвела до наїзду на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України пішохід ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №39 від 21 травня 2018 р., отримав тяжкі тілесні ушкодження, які утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди від дії виступаючих частин легкового автомобіля, коли потерпілий знаходився у вертикальному положенні та був обернутий задньою правою поверхнею тіла до травмуючої сили, і перебувають в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті.

Дії ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинилодорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої наступила смерть потерпілого ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за наведених вище обставин не визнав у повному обсязі. Не оспорюючи сам факт ДТП, дав показання про те, що 20.04.2018 р. біля 22.00 год., керуючи своїм автомобілем ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухавсяза межами населеного пункту - поблизу с.Торгановичі Старосамбірського району Львівської області зі швидкістю 80-90 км/год. Зустрічних автомобілів не було, тому рухався із ввімкненим дальнім світлом фар автомобіля. Дорога була пряма, загальна видимість дороги була достатньою – близько 75 м. В автомобілі з ним їхав ОСОБА_3 . Автомобіль був справний, він тоді алкогольних напоїв не вживав. Десь о 21 год. 50 хв. сталося ДТП, а саме: він здійснив наїзд на пішохода, який вилетів на лобове скло його автомобіля. Пішохід був одягнутий в темний одяг та знаходився посередині смуги руху. Від моменту коли він побачив силует людини до наїзду на пішохода пройшло 1с – 1,5 с. До зіткнення не встиг загальмувати, а почав гальмувати вже після зіткнення і проїхав деяку відстань. Після зупинки автомобіля, викликав поліцію і швидку медичну допомогу. Поліція приїхала десь через 5 хв. після ДТП, яке сталося внаслідок порушення Правил дорожнього руху України саме потерпілим, а не ним. Просив його виправдати.

Стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, надані наступні докази, які були досліджені в судовому засіданні:

- Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.04.2018 року зі схемою до нього, фото таблицею та компакт диском DVD-R із фото- та відеоматеріалами до нього, яким зафіксовано дорожню обстановку на місці пригоди, місце ДТП, місце розташування та вигляд автомобіляВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , місце розташування та вигляд трупа потерпілого ОСОБА_2 , предметів;

- Рапорти старшого інспектора-чергового СРПП №1 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Бурого Б.Л. від 21.04.2018 р. згідно яких, працівники поліції в складі патруля ГРПП Бузина-351 прибули на місце події 20.04.2018 р. о 22.00.43 год., СОГ (слідчо-оперативна група) Бузина-3 – 20.04.2018 р. о 22.20.19 год., надходили повідомлення про ДТП;

- Згідно витягу з кримінального провадження №42018141290000021 від 21.04.2018 року внесені відомості до ЄРДР за ч.2 ст.286 КК України.

- Висновок судово-медичної експертизи № 39 від 21.04 – 21.05.2018 р., відповідно до якого, при експертизі трупа гр-на ОСОБА_2 виявлено такі ушкодження : садна та рани тилу правої та лівої кисті , садно спинки носа, садно правої вилиці та нижньої повіки правого ока, два садна та рана правої половини чола, два садна на чолі зліва, садно зовнішньої поверхні лівого стегна, два садна в ділянці лівого колінного суглобу по його внутрішній поверхні, садно в ділянці правої та аналогічне садно в ділянці лівої підколінної впадини, садно правої половини живота, рана та садно в ділянці тіла правої клубної кістки, закритий перелом кісток лівого передпліччя, закритий перелом кісток правого стегна, закриті переломи зі зміщенням відламків в ділянці нижньої третини лівої та правої гомілки, синець в ділянці внутрішньої поверхні лівого гомілко-ступневого суглобу, які утворилися в результаті ДТП, від дії виступаючих частин легкового автомобіля, коли потерпілий знаходився в вертикальному положенні та був обернутий задньою правою поверхнею тіла до травмуючої сили. Первинний удар відбувся бампером автомашини по задній поверхні гомілок, від чого утворилися садна в ділянці обох підколінних впадин; внаслідок дії капоту автомобіля міг утворитися перлом правого стегна; в результаті падіння тіла на автомобіль та падіння з нього до дорожнього покриття – утворилися множинні садна та рани обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, а також множинні травми внутрішніх органів та кісток скелету. Пошкодження по своїй давності можуть відповідати часу – 21.04.2018 р. та в своїй совокупності відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, яке перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті.При судово-токсикологічній експертизі крові з трупа гр-на ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в кількості 2,54% (промілє), що при житті відповідає сильному ступеню алкогольного сп`яніння в живої особи;

- Висновок комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи №2317/189 від 01.08.2018 р., який повністю підтвердив висновок судово-медичної експертизи № 39 від 21.04 – 21.05.2018 р.;

- Висновок судової авто-технічної експертизи №2315 від 19.06.2018 р. із фотоматеріалами, відповідно до якогона момент огляду та дослідження автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 :

?робоча гальмівна система знаходилась впрацездатному стані і забезпечувала виконання функції по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці;

?система зовнішнього освітлення перебувала впрацездатному стані;

?рульове керування перебувало впрацездатному станіі забезпечувало виконання функцій по підтриманню заданого напрямку руху та його зміні;

?Обставини технічного характеру, пов`язані із технічним станом робочої гальмівної системи, системи освітлення (електричної) та рульового керування вказаного автомобіля, які б могли перебувати в причинно-наслідковому зв`язку із фактом даної ДТП – дана експертиза не вбачає;

-Лист-відповідь служби автомобільних доріг у Львівській області від 10.05.2018 р. №03-2130/05-3в, згідно з яким, на ділянці км83+200 автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород станом на 20.04.2018 р. : розмітка – 1.5 «Позначення смуг руху, розділення транспортних потоків», 1.1 «Позначення краю проїзної частини (крайова)»; дорожніх знаків – не має; тип покриття – асфальтобетон; максимально допустима швидкість руху – 90 км\год; ухили (підйоми) та заокруглення автодороги – відсутні;

-Лист-відповідь Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 10.05.2018 р. № 30-23-17/479, згідно якого, за оперативними даними метеорологічної станції Дрогобич, яка найближче розташована до с.Торгановичі Старосамбірського району Львівської області погодні умови 20.04.2018 р. о 21 год. 00 хв. були : хмарність – 0 балів, температура повітря 12,2 градуси тепла, без опадів, відносна вологість повітря 63%, вітер північно-західний, 1 м/с;

-Протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2018 р., який проводився слідчим без участі обвинуваченого ОСОБА_1 , шляхом відтворення обстановки та обставин ДТП згідно якого експериментальним методом було встановлено відстань з якої настає видимість пішохода та елементів дороги із робочого місця водія автомобіля з увімкненим в автомобілі дальнім світлом фар – 75,0м та 74,8м відповідно, з увімкненим в автомобілі ближнімсвітлом фар – 50,0м та 33,0м відповідно.

- Висновок судової авто-технічної експертизи №6231 від 14.01.2019 р.відповідно до якого:

¦якщо автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим дальнім світлом фар, то вибрана водієм швидкість руху з технічної точки зору, відповідала видимості дороги у напрямку руху (яка для заданого слідчим варіанту«а» складала 74,8м, а для такої віддалі видимості у напрямку руху значення допустимої швидкості руху могло становити біля 101….105 км/год);

Якщо автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим ближнім світлом фар, то вибрана водієм швидкість руху з технічної точки зору, не відповідала видимості дороги у напрямку руху (яка для заданого слідчим варіанту «б» складала 33,0м, а для такої віддалі видимості у напрямку руху значення допустимої швидкості руху могло становити 63….65 км/год);

¦якщо перед наїздом автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим дальнім світлом фар, то при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а») вказаний водій не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 75,0м (і цим самим уникнути наїзду);

¦Якщо автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим ближнім світлом фар, то при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») вказаний водій при вибраній ним швидкості руху не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 50,0м (і цим самим уникнути наїзду), і при цьому, навіть якщо б він вів свій автомобіль із допустимою швидкістю руху для цього варіанту (тобто біля 63…65 км/год), то значення зупинного шляху цього транспортного засобу могло б складати біля 48,8…49,2м, а така невелика різниця між цим значенням та значенням видимості пішохода 50,0м не дає даній експертизі можливості зробити категоричний висновок про те, мав би (чи не мав би) водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода для цього варіанту розвитку механізму пригоди, якщо б він вів свій автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху;

¦якщо автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим дальнім світлом фар, то дана експертиза при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а») не вбачає у діях вказаного водія таких невідповідностей вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом ДТП;

¦Якщо автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим ближнім світлом фар, то дана експертиза при вихідних даних, заданих слідчим для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») має підстави зробити висновки про те, що для цього варіанту розвитку механізму пригоди дії вказаного водія, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.12.2 ПДР України, однак дана експертиза не може зробити категоричні висновки про те, що вказана невідповідність могла призвести і до невідповідності дій вказаного водія вимогамп.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які в сукупності могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом даної ДТП;

¦якщо автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим дальнім світлом фар, топри заданих вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «а»), причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, може бути та обставина, що об`єктивна видимість пішохода на проїзній частині наставала з такої віддалі, яка вже була недостатньою для своєчасної зупинки вказаного транспортного засобу;

¦Якщо автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 90 км/год із увімкненим ближнім світлом фар, то при заданих вихідних даних для цього варіанту розвитку механізму пригоди (тобто для варіанту «б») дана експертиза не може дати категоричної відповіді на питання про те, мав би (чи не мав би) вказаний водій технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода, якщо б він (водій ОСОБА_1 ) вів свій автомобіль із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху.

-Постановами від 24.10.2018 р. про визнання речовими доказами особистих речей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - шапки, 2 черевиків, устілок, фіскального чека, фрагмента плівки, тубуса з окулярами, 52 гривень (передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 ), 23 аркушів лотерейних програм, піджака сірого кольору, який належить ОСОБА_3 , ключів від автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементів автомобіля – 7 шт. пластмасових уламків.

-Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 25.04.2018 р., якою накладено арешт на автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 та його елементи– 7 шт. пластмасових уламків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліс № НОМЕР_3 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 , особисті речі ОСОБА_2 , а саме: шапку, 2 черевики, устілок, фіскальний чек, фрагмент плівок, тубус з окулярами, 52 гривні, 23 аркуші лотерейних програм.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що 20.04.2018 р. ніс службу як інспектор реагування ПП №1 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області. Був старшим наряду ГРПП. Із ним в групі був ст.сержант ОСОБА_6 , який також виконував обов`язки водія. Їм на планшет, де був зареєстрований ОСОБА_6 , о 22.00.29 год. від чергового по Старосамбірському ВП зайшла інформація про ДТП, а о 22.00.43 год. вони вже були на місці дорожньо-транспортної пригоди. Було темно. На місці ДТП побачив автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стояв на своїй полосі із включеними фарами. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стояли біля атомобіля. На дорозі лежали кепка, футляр від окулярів, кросовок. На автомоіблі було тріснуте лобове скло, капот і бампер були загнуті приблизно посередині. Зліва біля автомобіля лежав труп чоловічої статі. ОСОБА_1 сказав, що він був водієм та пояснив, що збив людину. Документів водія він не перевіряв, бо знав водія і пасажира візуально, як працівників прокуратури. Чи були ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в стані алкогольного сп`яніння стверджувати не може, тому що він з напарником їх алкотестером не перевіряв і не пропонував цього, а також не пропонував їм пройти перевірку щодо цього в медичному закладі. Зразу ознак сп`яніня у ОСОБА_1 він не виявив. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були схвильовані. Десь до 30 с після них приїхала швидка медична допомога. Медики оглянули труп чоловіка та констатували смерть, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 посадили в автомобіль швидкої медичної допомоги і повезли в лікарню. Через 10 -15 хв. після них на місце ДТП прибула слідчо-оперативна група (БУЗИНА - 3), тобто о 22.25 - 22.30 год. 20.04.2018 р. слідчому вже стало відомо про ДТП. Слідчий Мелещук казав йому, що треба освідчити водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння до 2 год. з моменту виявлення ДТП, оскільки є труп і це є обов`язковим згідно їхньої інструкції. Він охороняв місце ДТП до кінця проведення всіх необхідних дій. Хто давав направлення на освідування ОСОБА_7 йому не відомо.

Стороною захисту на підтвердження невинуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України надані наступні докази:

-висновок судової авто-технічної експертизи від 14.09.2018 №19/12-1/231-СЕ/18, яким встановлено,що :

?у даній дорожній обстановці водію автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 необхідно було керуватися вимогами п.п12.2 та 12.3 ПДР України;

?у даній дорожній обстановці водію автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 ;

?у даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п.п12.2 та 12.3 ПДР України, які знаходились в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, не вбачається;

?у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, є виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 на відстані меншій, ніж зупиночний шлях автомобіля.

-Протокол проведення слідчого експерименту від 26.07.2018 р. із схемами та фототаблицею, який проводився слідчим без участі обвинуваченого ОСОБА_1 , шляхом відтворення обстановки та обставин ДТП згідно якого експериментальним методом було встановлено відстань з якої настає видимість проїзної частини та пішохода від автомобіля при табличних значеннях його швидкості руху, при умовах : повільна хода – швидкий біг для особи в стані алкогольного сп`яніння, похилого віку, а саме: видимість елементів проїзної частини – 71,7м, видимість пішохода при повільній ході –37,50 м, спокійна хода – 25,0м, швидка хода – 25,0м;

-Протокол проведення слідчого експерименту від 05.10.2018 р. із схемами та фототаблицею, який проводився слідчим без участі обвинуваченого ОСОБА_1 , шляхом відтворення обстановки та обставин ДТП згідно якого експериментальним методом було встановлено відстань з якої настає видимість пішохода при умовах його швидкості руху, при умовах : повільна хода та швидкий біг для особи в стані алкогольного сп`яніння, похилого віку, а саме: видимість пішохода при повільній ході – 25,40 м, швидкий біг – 26,1м, швидка хода – 25,0м;

-Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що 20.04.2018 р. після 21.00 год. він їхав в автомобілі ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на пасажирському сидінні спереду. Їхали по своїй полосі із включеним дальнім світлом фар. Дорога була рівна, суха, пряма. ОСОБА_1 перебував в нормальному стані, чи перебував ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння сказати не може, бо не бачив. Так як він вживав алкогольні напої перед тим, як його забрав автомобілем ОСОБА_1 , то він за дорогою не слідкував, а також не дивився на спідометр машини. ДТП сталося за межами населеного пункту. Він уже побачив як тіло потерпілого залітає фактично на нього. Після ДТП ОСОБА_1 сильно гальмував, а також кричав викликати швидку та поліцію. Через 2 хв. після ДТП ОСОБА_1 переключив в автомобілі світло з дальнього на ближнє, тому що зупинявся зустрічний автомобіль. Після ДТП до 10 хв. приїхали працівники поліції, однак до нього не підходили і жодних дій з ним не вчиняли. Його та ОСОБА_1 повезли автомобілем швидкої допомоги в пункт надання швидкої медичної допомоги, так як в них на руках були садна. В Старосамбірській лікарні медсестра за допомогою алкотестера провела перевірку його на стан алкогольного сп`яніння і було встановлено 1,6% (проміле). На медичне освідування на стан алкогольного сп`яніння в лікарні вони з ОСОБА_1 чекали 2-3 год.

Згідно ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на прокурора.

Ст. 25 КПК України визначено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.

Згідно із ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий стороною обвинувачення та захисту доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємного зв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до наступних висновків.

У кримінальному провадженні були призначені та проведені ряд експертиз, з яких, зокрема, висновком судової авто-технічної експертизи від 14.09.2018 р. №19/12-1/231-СЕ/18 було категорично встановлено, що «у даній дорожній обстановці водій автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 ; невідповідностей вимогам п.п. 12.2 та 12.3 ПДР України, які знаходились в причинно-наслідковому зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, не вбачається; у причинному зв`язку з виникненням події даної ДТП, з технічної точки зору, є виникнення небезпеки для руху водію автомобіля ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 на відстані меншій, ніж зупиночний шлях автомобіля».

Висновок судової авто-технічної експертизи №6231 від 14.01.2019 р., який розглядав два варіанти заданих слідчим вихідних даних, а саме : відстань з якої настає видимість пішохода та елементів дороги із робочого місця водія автомобіля з увімкненим в автомобілі дальнім світлом фар – 75,0м та 74,8м відповідно (варіант «а»), з увімкненим в автомобілі ближнім світлом фар – 50,0м та 33,0м відповідно (варіант «б»), яким :

-для варіанту «а» було категорично встановлено, що: - водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості своєчасно зупинити керований ним транспортний засіб у межах віддалі 75,0м (і цим самим уникнути наїзду); - не вбачає у діях вказаного водія таких невідповідностей вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом ДТП; - причиною настання даної ДТП, з технічної точки зору, може бути та обставина, що об`єктивна видимість пішохода на проїзній частині наставала з такої віддалі, яка вже була недостатньою для своєчасної зупинки вказаного транспортного засобу;

-для варіанту «б» було встановлено, що:- дана експертиза не має можливості зробити категоричний висновок про те, мав би (чи не мав би) водій ОСОБА_1 технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода для цього варіанту розвитку механізму пригоди, якщо б він вів свій автомобіль ВАЗ-2114 реєстраційний номер НОМЕР_1 із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху (тобто біля 63…65 км/год); - дії водія, з технічної точки зору, не відповідали вимогам п.12.2 ПДР України, однак дана експертиза не може зробити категоричні висновки про те, що вказана невідповідність могла призвести і до невідповідності дій вказаного водія вимогам п.п.1.5, 1.10 (в частині значення терміну «небезпека для руху), 2.3 (підпунктів «б» та «д») та 12.3 ПДР України, які в сукупності могли б перебувати у причинно-наслідковому зв`язку із фактом даної ДТП; - дана експертиза не може дати категоричної відповіді на питання про те, мав би (чи не мав би) вказаний водій технічну можливість уникнути скоєння наїзду на пішохода, якщо б він (водій ОСОБА_1 ) вів свій автомобіль із допустимою по умовах видимості дороги швидкістю руху.

Вказані експертизи були проведені на підставі вихідних даних, наданих слідчим.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України, включає сукупність таких обов`язкових ознак як: а) порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту; б) суспільно небезпечні наслідки; в) причинний зв`язок між порушенням і суспільно небезпечними наслідками.

За таких обставин, суд вважає, що твердження в обвинувальному акті про порушення обвинуваченим ОСОБА_1 вимог Р.1 п.п.1.5, 1.10, Р.2 п.п.2.3 (б, д); Р.12 п.п.12.1, 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвели до ДТП, в результаті якої наступила смерть ОСОБА_2 , не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наданими стороною обвинувачення суду доказами. Тобто, вказані порушення вимог ПДР в діях обвинуваченого ОСОБА_1 та причинний зв`язок між ними і суспільно небезпечними наслідками - смертю потерпілого ОСОБА_2 , стороною обвинувачення поза розумним сумнівом в ході судового розгляду не доведені.

Дані висновки суду ґрунтуються на показах обвинуваченого ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_3 та висновках авто-технічних експертиз від 14.09.2018 р. №19/12-1/231-СЕ/18 та №6231 від 14.01.2019 р., які не є суперечливими, є взаємодоповнюючими, та таким, що відповідають встановленим в ході судового розгляду обставинам справи. Інші докази, надані стороною обвинувачення та досліджені в ході судового розгляду зазначених висновків суду не спростовують і винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, не доводять.

Також судом були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення в підтвердження вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння:

- акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24, складений 21.04.2018 р. о 00 год. 45 хв. лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» ОСОБА_8 , яким, 21.04.2018 р. о 00 го. 55 хв. із використанням технічного засобу для визначення навності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі «Алконт» 01СУ-и №1265-15, встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння(1,2 проміле) – п.18.

В акті в п.24 вказаного Акту черговим лікарем ОСОБА_9 вчинено запис – «від здачі крові на вміст алкоголю відмовляється» та проставлено дату і час – 21.04.2018 р. 01 год. 10 хв.;

- Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24, складений 21.04.2018 р. о 00 год. 45 хв. лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» ОСОБА_8 , про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення вищевказані докази, які, на переконання сторони обвинувачення, доводять перебування обвинуваченого ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, суд враховує наступне:

Як визначив Європейський суд з прав людини (справа Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04), суд при оцінені доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумними сумнівом» і «така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно роз`ясень, що містяться в п.19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.

Також згідно з Рішенням Конституційного суду України від 20.10.2011 року (справа №1-31/2011): «Визнання допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть бути тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства …».

Відповідно до ч.1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Так, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, (далі - Інструкція), визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я та оформлення результатів такого огляду.

Зокрема, п.8 р.І Інстукції встановлено, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Як передбачено п.9 р.ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно п.16 р.ІІІ Інструкції, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

У відповідності з п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі Порядок), поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

П.9 Порядку встановлено, що проведення огляду водіїв транспортних засобів – учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове.

Із акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24 та Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24, відомо, що вони були складені 21.04.2018 р. о 00 год. 45 хв. лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ОСОБА_10 на підставі направлення начальника ІІ-го відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Львівської області Рубцова ОСОБА_11 . о 00 год. 45 хв. 21.04.2018 р. на вказаний медичний огляд ОСОБА_1 .

Статтею 94 КПК України на суд покладено обов`язок оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вказане суд здійснює за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.

Згідно пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, ДТП відбулося 20 квітня 2018 року приблизно о 21 годині 50 хвилин; згідно рапортів старшого інспектора-чергового СРПП №1 Старосамбірського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Бурого Б.Л. від 21.04.2018 р. працівники поліції в складі патруля ГРПП Бузина-351 прибули на місце події 20.04.2018 р. о 22.00.43 год і дані обставини також підтвердив свідок ОСОБА_5 , а акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24 та Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24 - були складені 21.04.2018 р. о 00 год.45 хв. лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» ОСОБА_8 на підставі направлення начальника ІІ-го відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Рубцова В.В. о 00 год. 45 хв. 21.04.2018 р. ОСОБА_1 на вказаний медичний огляд, що становить понад 2 год. (фактично 2 год. 45 хв.) після виявлення підстав для його проведення тобто з порушенням вимог п.9 р.ІІ Інструкції, якою встановлено вимогу – «не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення».

Крім того, в порушення вимог п.16 р.ІІІ Інструкції, лікарем КЗ СРР «Старосамбірська ЦРЛ» ОСОБА_8 21.04.2018 р. о 00 год.45 хв. було видано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24 відносно ОСОБА_1 , яким встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, хоча в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №24 відносно ОСОБА_1 , складеному о 00 год.45 хв. 21.04.2018 р. тим же лікарем, в п.18 о 00 год. 55 хв. зроблено запис –«21.04.2018 р. о 00 год. 55 хв. «Алконт» 01СУ-и №1265-15 Повірка 20.10.17 р. Результат обстеження 1.2%», а в п.24 - черговим лікарем ОСОБА_9 вчинено запис – «від здачі крові на вміст алкоголю відмовляється» та проставлено дату і час – 21.04.2018 р. 01 год. 10 хв. Тобто, в той час, коли висновок на підставі акта вже був виготовлений, в сам акт продовжували вносити записи, що свідчить про не завершення огляду обвинуваченого ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно п.22 р. ІІІ Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що дані докази на підставі п.22 р. ІІІ Інструкції, п.7 Порядку - вважаються недійсними, а тому суд визнає їх недопустимими доказами у кримінальному провадженні, такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. У зв`язку з цим суд вважає, що клопотання захисника-адвоката Гельо С.Б. про визнання недопустимими вищевказаних доказів є підставним і його слід задовольнити.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Коробов проти України» зазначив, що стандартом у кримінальному провадженні має бути доведення винуватості «поза всяким сумнівом», чого у даному кримінальному провадженні прокурором стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не здійснено.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ст.17 КПК України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Оцінивши всю сукупність наданих та безпосередньо досліджених під час судового розгляду доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що під час досудового розслідування не були встановлені та належним чином оцінені всі обставини, що мають суттєве значення для даного кримінального провадження, у зв`язку із чим діям обвинуваченого ОСОБА_1 надана однобічна оцінка з обвинувальним ухилом.

Крім того, суд вважає, що ні в ході досудового розслідування, ні під час судового розгляду стороною обвинувачення не досліджено та не надано оцінки діям потерпілого ОСОБА_2 , який теж був учасником ДТП. Докази щодо цього суду не надані і під час судового розгляду не досліджувались.

Вимогами ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівності перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ у їх сукупності, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 , яке ставиться йому у провину, є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_1 слід виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018 р. а саме на:

-автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля – 7 шт. пластмасових уламків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліс № НОМЕР_3 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 – слід скасувати;

-особисті речі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - шапку, 2 черевики, устілок, фіскальний чек, фрагмент плівок, тубус з окулярами, 52 гривні, 23 аркуші лотерейних програм – слід скасувати.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За таких обставин, суд вважає, що витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні в загальній сумі 23 166,00 грн. - слід віднести за рахунок держави.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення

Арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.04.2018 р. а саме на:

-автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля – 7 шт. пластмасових уламків, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , ключі від автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , поліс № НОМЕР_3 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які належать ОСОБА_1 – скасувати;

-особисті речі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - шапку, 2 черевики, устілок, фіскальний чек, фрагмент плівок, тубус з окулярами, 52 гривні, 23 аркуші лотерейних програм – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

-особисті речі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - шапку, 2 черевики, устілок, фіскальний чек, фрагмент плівок, тубус з окулярами, 52 гривні (передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 ), 23 аркуші лотерейних програм – повернути потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_4 ;

-піджак сірого кольору – повернути законному власнику ОСОБА_3 ;

-ключі від автомобіля ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 на транспортний засіб автомобіль ВАЗ-2114реєстраційний номер НОМЕР_1 , елементи автомобіля – 7 шт. пластмасових уламків – повернути законному власнику ОСОБА_1 .

Витрати за проведення судових експертиз у кримінальному провадженні в загальній сумі 23 166,00 грн. - віднести за рахунок держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 – не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом 30 днів з часу проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя