Ухвала суду № 85862969, 25.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2019 року м. Київ №826/24769/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви від 09.06.2016 про збільшення позовних вимог, просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк", за договором банківського рахунку;

2) визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 №012-29512-130215, укладеного між позивачем і АТ "Дельта Банк";

3) зобов`язати Уповноважену особу подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду, та включити позивача до переліку вкладників АТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до договору банківського рахунку №26200004388755 від 24.02.2015.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, від 16.05.2018 у справах №910/17448/16 та №910/54198/16 зроблено правовий висновок про те, що розпорядчий документ Уповноваженої особи про віднесення правочину до нікчемних є внутрішнім документом банку і спір з приводу оскарження такого документу, виданого Уповноваженою особою не як суб`єктом владних повноважень, а як органом управління банком, що здійснює заходи із забезпечення його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, не є публічно-правовим.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 у справі №820/1648/17 та від 22.08.2018 у справі №805/5104/15-а, в яких на підставі аналізу положень ст. 215 ЦК України, ст. 38 Закону України "Про систему гаранту-вання вкладів фізичних осіб" погодився із судами попередніх інстанцій про неналежність до юрисдикції адміністративних судів позовів про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи щодо визнання нікчемним переказів коштів.

У контексті оскарження особою рішення Уповноваженої особи про визнання нікчем-ним правочину Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що правочин є нікчемним відповідно до закону, а не рішення уповноваженої особи. Такий правочин є нікчемним з мо-менту укладення в силу закону. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято Уповноваже-ною особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо застосування наслідків недійсності договору, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Щодо роз`яснення позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної спра-ви, то, повертаючись до висновків Великої Палати Верховного Суду, слід зауважити таке.

У постановах від 16.05.2018 у господарських справах №910/17448/16 і №910/54198/16 Велика Палата Верховного Суду вважає, що позови з приводу оскарження розпорядчого документу Уповноваженої особи про віднесення правочину до нікчемних належать до юрис-дикції господарських судів, оскільки, фактично, вимоги юридичної особи заявлені до банку (в особі Уповноваженої особи).

У постановах від 04.07.2018 у адміністративній справі №820/1648/17 та від 22.08.2018 у адміністративній справі №805/5104/15-а Велика Палата Верховного Суду вважає, що позови з приводу оскарження фізичними особами розпорядчого документу Уповноваженої особи про віднесення правочину (транзакції) до нікчемних не можуть бути розглянуті у судо-вому порядку (у т.ч. у господарських судах), оскільки таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб, у т.ч. контрагентів банку, тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб.

За таких обставин, суд позбавлений можливості ствердно роз`яснити позивачеві щодо юрисдикції даної справи.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд

у х в а л и в:

Закрити провадження в адміністративній справі в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 13.02.2015 №012-29512-130215.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня складення її у повному обсязі.

Дата ухвали є днем складенні її у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко