Рішення № 85862911, 25.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 листопада 2019 року № 826/11802/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих Шульц» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

15.06.2015 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих Шульц» (ТОВ «Генрих Шульц») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2014 №0003232206.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що відповідачем безпідставно нараховано пеню за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно податкового повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014 та у відповідності до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 (Закон №185/94-ВР).

Позивач стверджує, що подав позови до контрагентів за якими рахується прострочення виконання зобов`язань до Ризького міжнародного комерційного арбітражного суду. Позивач зазначає, що згідно частини другої статті 4 Закону №185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. Відповідно пеня згідно спірного рішення нарахована безпідставно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2015 у справі відкрито провадження та її призначено до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015 провадження у справі закрито. Однак, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.08.2015, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Генрих Шульц» посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки від 16.07.2014 №337/26-57-22-06-09/38441187 на підставі яких прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.07.2014 №0003232206.

Відповідач наголосив на тому, що позивачем порушені строки розрахунків за операціями з експорту товарів у зв`язку із чим правомірно нараховано пеню на підставі спірного рішення.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представника відповідача, на підставі частини третьої статті 194 КАС України та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2019 замінено відповідача у справі, а саме, ДПІ у Святошинському районі її правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані представником відповідача, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

В період з 08.07.2014 по 14.07.2014 працівниками ДПІ у Святошинському районі проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Генрих Шульц» щодо дотримання вимог діючого валютного законодавства України при здійсненні експортних операцій по договору поставки обладнання від 15.08.2012 №08/1000, укладеному з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) (Російська Федерація), по договору поставки обладнання від 01.07.2013 №16, укладеному з Акціонерним товариством «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари» (АТ «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари») (Республіка Грузія), по договору поставки обладнання від 14.10.2013 №25, укладеному з Товариством з обмеженою відповідальність «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» (ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц») (Російська Федерація), по договору поставки обладнання від 26.09.2013 №21, укладеному з Компанією «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o» (Польща), згідно повідомлень ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» від 06.09.2013 №5513/4/07-5-2, від 06.11.2013 №7145/4/07-5-2, від 07.02.2014 №953/4/07-5-2 БТ, від 06.03.2013 №1695/4/07-5-2 БТ, від 08.04.2014 №2530/4/07-5-2 БТ.

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2014 №337/26-57-22-06-09/38441187.

В ході перевірки виявлено та відображено в акті допущення позивачем таких порушень:

1) по договору поставки обладнання №08/1000 від 15.08.2012, укладеному з нерезидентом ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення статті 1 Закону №185/94-ВР та постанови Правління Національного банку України №475 від 16.11.2012 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (Постанова №475), а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в загальній сумі 202500,00 рос. рублів (48 966,53 грн);

2) по договору поставки обладнання №16 від 01.07.2013, укладеному з нерезидентом АТ «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари», встановлено порушення статті 1 Закону №185/94-ВР та Постанови №475, а саме: не надходження валютної виручки в загальній сумі 2500,00 дол. США (19982,50 грн). Прострочена дебіторська заборгованість на момент перевірки складає 2500,00 дол. США (19982,50 грн);

3) по договору поставки обладнання №25 від 14.10.2013, укладеному з нерезидентом ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц», встановлено порушення статті 1 Закону №185/94-ВР та Постанови №475, а саме: несвоєчасне надходження валютної виручки в загальній сумі 1500000,00 рос. рублів (410880,00 грн) та ненадходження валютної виручки в загальній сумі 1592500,00 рос. рублів (384174,70 грн). Прострочена дебіторська, заборгованість на момент перевірки складає 1592500,00 рос. рублів (384174,70 грн);

4) по договору поставки обладнання №21 від 26.10.2013, укладеному з нерезидентом Компанією «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o», встановлено порушення статті 1 Закону №185/94-ВР та Постанови №475, а саме: не надходження валютної виручки в загальній сумі 2500,00 дол. США (19982,50 грн). Прострочена дебіторська заборгованість на момент перевірки складає 12575,00 дол. США (118819,92 грн).

На підставі висновків акту перевірки від 16.07.2014 №337/26-57-22-06-09/38441187, ДПІ у Святошинському районі прийняте податкове повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» у розмірі 301829,54 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014 в адміністративному порядку, однак рішенням ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 відмовлено у задоволенні скарги позивача та донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 3709,22 грн, а рішенням ДФС України №8365/6/99-99-10-01-04-25 від 18.12.2014 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014 та рішення ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 - без змін.

ТОВ «Генрих Шульц» не погоджується із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0003232206 від 29.07.2014, вважає таке рішення протиправним, а тому звернулось до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, визначаючись щодо заявлених вимог, виходить з того, що згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Обмеження за строками розрахунків при експорті товарів/послуг встановлені статтею 1 Закону 185/94-ВР, згідно з якою виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною п`ятою статті 1 Закону №185/94-ВР передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

16.11.2012 Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №475 (набрала чинності 19.11.2012), пунктом третім якої установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно пункту 12 Постанови №475 пункт третій цієї постанови діє протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Крім того, вимога про проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у строк, що не перевищує 90 календарних днів була закріплені постановами Правління Національного банку України №163 від 14.05.2013 (діяла в період з 20.05.2013 по 19.11.2013) та №453 від 14.11.2013 (вимога діяла в період з 20.11.2013 по 17.05.2014).

Таким чином, вимога про проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у строк, що не перевищує 90 календарних днів діяла з 19.11.2012 по 17.05.2014.

Відповідно до частин третьої та п`ятої статті 4 Закону №185/94-ВР у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Фінансова відповідальність за порушення строків розрахунків при експорті товарів/послуг встановлена частиною першою статті 4 Закону №185/94-ВР, згідно з якою порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із частиною шостою статті 4 Закону №185/94-ВР органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Пункт 2.2 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999 (Інструкція) визначає, що відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 Інструкції, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Згідно пункту 1 листа Державної податкової адміністрації України №9433/7/23-5317 від 13.06.2002 початком відліку законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті при здійсненні резидентами України експортно-імпортних операцій є: при експорті товарів - наступний календарний день після дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується; при експорті робіт, послуг - наступний календарний день після дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Встановлено, що 15.08.2012 між ТОВ «Генрих Шульц», як постачальником, та ФОП ОСОБА_1 , як покупцем, укладений договір поставки обладнання №08/1000 (Договір №08/1000) за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, провести монтаж та запуск, а покупець - прийняти та оплатити нове обладнання - міні-пивоварню. Загальна сума Договору №08/1000 складає 5000000 рос. руб.

На виконання умов зазначеного Договору №08/1000 ТОВ «Генрих Шульц» відправило на користь покупця товар на експорт на загальну суму 5000000,00 рос. руб., що підтверджується ВМД №568422 від 24.05.2013.

Отже, граничним терміном надходження валютної виручки за ВМД №568422 від 24.05.2013 (тобто 90 день) є 22.08.2013.

Згідно акту перевірки на валютний рахунок ТОВ «Генрих Шульц» від нерезидента ФОП ОСОБА_1 надійшли валютні кошти в загальній сумі 5000000,00 рос. руб., згідно наступних виписок банку:

- від 13.11.2012 №б/н в сумі 1497500,00 рос. руб.;

- від 11.02.2013 №б/н в сумі 1000000,00 рос. руб.;

- від 04.04.2013 №б/н в сумі 1500000,00 рос. руб.;

- від 07.05.2013 №б/н в сумі 500000,00 рос. руб.;

- від 31.05.2013 б/н в сумі 300000,00 рос. руб.;

- від 27.08.2013 №б/н в сумі 202500,00 рос. руб.

З урахуванням викладеного відповідач дійшов висновку про те, що позивачем допущено порушення граничного терміну надходження валютної виручки за ВМД №568422 від 24.05.2013 в сумі 202500,00 рос. рублів на 6 днів (з 22.08.2013 по 27.08.2013).

При цьому, з акту перевірки та доданого до нього розрахунку пені, вбачається, що відповідач при визначенні суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №08/1000 безпідставно виходив з того, що зазначена вище сума коштів (202500,00 рос. руб.) надійшла із простроченням на 6 днів, період прострочення - з 22.08.2013 по 27.08.2013, курс Національного банку України станом на 22.08.2013 - 0,24241 грн за 1 рос. рубль.

Однак, фактично кількість днів прострочення - 5, курс Національного банку України станом на 23.08.2013 складав 0,24082 грн за 1 рос. рубль. Тому розрахунок відповідача не є обґрунтованим.

Аналогічні висновки містить рішення ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 «Про результати розгляду первинної скарги».

Крім того, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав нараховувати пеню за період з 23.08.2013 по 27.08.2013.

Так, 27.06.2013 між ТОВ «Генрих Шульц» та ФОП ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору №08/1000, відповідно до якої викладено в новій редакції пункт 7.2 Договору №08/1000 та узгоджено, що у випадку невирішення спорів шляхом переговорів, спірні питання передаються на розгляд Рижського міжнародного комерційного арбітражу.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Генрих Шульц» звернулось до Рижського міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 202500 рос. руб. Ухвалою Рижського міжнародного комерційного арбітражу від 01.08.2013 за вказаною заявою відкрито провадження у справі №01/08-13-08/1000. 27.11.2015 у справі №01/08-13-08/1000 прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Генрих Шульц» з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за договором від 15.08.2012 №08/1000 в розмірі 202500 рос. руб.

Отже, в даному випадку дії відповідача щодо нарахування пені є протиправними.

01.07.2013 між ТОВ «Генрих Шульц», як постачальником, та АТ «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари», як покупцем, укладений договір поставки обладнання №16 (Договір №16), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, провести монтаж та запуск, а покупець - прийняти та оплатити нове обладнання - міні-пивоварню. Загальна сума Договору №16 складає 108500,00 дол. США.

На виконання умов зазначеного Договору №16 ТОВ «Генрих Шульц» відправило на користь покупця товар на експорт на загальну суму 108500,00 дол. США, що підтверджується ВМД №568935 від 26.07.2013.

Отже, граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №568935 від 26.07.2013 до 24.10.2013.

Згідно акту перевірки на валютний рахунок ТОВ «Генрих Шульц» надійшли валютні кошти від нерезидента АТ «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари» в загальній сумі 106000,00 дол. США, згідно наступних виписок банку:

- від 16.07.2013 №б/н в сумі 54250,00 дол. США;

- від 24.07.2013 №б/н в сумі 51750,00 дол. США.

Таким чином, відповідач (з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у м. Києві №9719/10/26-15-10-06-15 від 30.09.2014 «Про результати розгляду первинної скарги») вважає, що позивачем допущено порушення граничного терміну надходження валютної виручки за ВМД №568935 від 26.07.2013 в сумі 2500,00 дол. США на 264 дні (з 24.10.2013 по 14.07.2014). Курс Національного банку України станом на 24.10.2013 - 7,993 грн за 1 дол. США.

Однак, фактично кількість днів прострочення - 263 (з 25.10.2013 по 14.07.2014). Відповідно, відсутні підстави вважати обґрунтованим проведений відповідачем розрахунок пені.

До того ж, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав нараховувати пеню за період з 25.10.2013 по 14.07.2014.

Так, 01.08.2013 між ТОВ «Генрих Шульц» та АТ «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари» укладено додаткову угоду до Договору №16, відповідно до якої викладено в новій редакції пункт 7.2 Договору №16 та узгоджено, що у випадку невирішення спорів шляхом переговорів, спірні питання передаються на розгляд Рижського міжнародного комерційного арбітражу.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Генрих Шульц» звернулось до Рижського міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з АТ «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари» заборгованості в розмірі 2500,00 дол. США. Ухвалою Рижського міжнародного комерційного арбітражу від 26.09.2013 за вказаною заявою відкрито провадження у справі №01/09-13/16. 27.11.2015 у справі №01/09-13/16 прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Генрих Шульц» з АТ «Кутаисская кондитерская фабрика «Нугбари» заборгованості за Договором №16 в розмірі 2500,00 дол. США.

Тому, в даному випадку дії відповідача щодо нарахування пені є протиправними.

14.10.2013 між ТОВ «Генрих Шульц», як постачальником, та ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц», як покупцем, був укладений договір поставки обладнання №25 (Договір №25), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити збірний комплекти пивоварень.

На виконання умов зазначеного Договору №25 ТОВ «Генрих Шульц» відправило на користь ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» товар на експорт на суму:

- 1500000,00 рос. руб. згідно ВМД №569734 від 23.10.2013;

- 1592500,00 рос. руб. згідно ВМД №570087 від 29.11.2013.

Таким чином, граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №569734 від 23.10.2013 - 21.01.2014, за ВМД №570087 від 29.11.2013 - 27.02.2014.

Згідно акту перевірки на валютний рахунок ТОВ «Генрих Шульц» надійшли валютні кошти від нерезидента ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» в загальній сумі 1500000,00 дол. США згідно виписки банку №1 від 20.03.2014. На момент перевірки прострочена дебіторська заборгованість за Договором №25 складає 1592500,00 рос. руб.

Водночас, судом встановлено, що 25.07.2013 між ТОВ «Генрих Шульц», як постачальником, та ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц», як покупцем, укладено договір поставки обладнання №25/07 (Договір №25/07) за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити збірний комплект - міні-пивоварню.

На виконання умов Договору №25/07 ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» сплачено ТОВ «Генрих Шульц» 1455300,00 рос. руб., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками (дати валютування: 04.09.2013 - 970200,00 рос. руб.; 20.09.2013 - 300000,00 рос. руб.; 27.09.2013 - 185100,00 рос. руб.).

13.08.2014 між ТОВ «Генрих Шульц» та ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» укладено додаткову угоду №2 від 13.08.2014 до Договору №25/07, відповідно до якої ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» просить передоплату в сумі 1455300,00 рос. руб. по Договору №25/07 вважати оплатою в рахунок отриманого обладнання за ВМД №570087 від 29.11.2013 на суму 1592500,00 рос. руб. по Договору №25.

Відповідно до Листа Публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» №168/5/50-18 від 19.08.2014 заборгованість по ВМД №570087 від 29.11.2013 за Договором №25 частково погашена ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» в сумі 1455300,00 рос. руб. згідно додаткової угоди №2 від 13.08.2014 до Договору №25/07.

З акту перевірки та доданого до нього розрахунку пені, вбачається, що відповідач при визначенні суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД по Договору №25 виходив з того, що:

- прострочення надходження коштів в сумі 1500000,00 рос. руб. згідно ВМД №569734 від 23.10.2013 складає 59 днів (з 21.01.2014 по 20.03.2014), курс Національного банку України станом на 21.01.2014 - 0,23758 грн за 1 рос. руб;

- прострочення коштів за ВМД №570087 від 29.11.2013 складає 138 днів (з 27.02.2014 по 14.07.2014), курс Національного банку України станом на 27.02.2014 - 0,26596 грн за 1 рос. руб.

Однак, суд вважає, що відповідачем помилково визначено граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №569734 від 23.10.2013 - 27.02.2014 та за ВМД №570087 від 29.11.2013 - 27.02.2014, адже фактично граничними термінами є 22.01.2014 та 28.02.2014 відповідно. У зв`язку із цим, для розрахунків використано невірний курс Національного банку України за 1 рос. руб., який станом на 22.01.2014 складав 0,23637 грн за 1 рос. руб, на 28.02.2014 - 0,27701 грн за 1 рос. руб.

Крім того, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав нараховувати пеню за періоди з 22.01.2014 по 20.03.2014 та 28.02.2014 по 14.07.2014.

Так, у зв`язку із наявністю дебіторської заборгованості, 12.11.2013 між ТОВ «Генрих Шульц» та ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» укладено додаткову угоду до Договору №25, відповідно до якої викладено в новій редакції пункт 7.2 Договору №25 та узгоджено, що у випадку невирішення спорів шляхом переговорів, спірні питання передаються на розгляд Рижського міжнародного комерційного арбітражу.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Генрих Шульц» звернулось до Рижського міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» заборгованості в розмірі 1637200 рос. руб. Ухвалою Рижського міжнародного комерційного арбітражу від 09.12.2013 за вказаною заявою відкрито провадження у справі №01/12-13/25. 27.11.2015 у справі №01/12-13/25 прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Генрих Шульц» з ТОВ «Франчайзинг-Компания «Генрих Шульц» заборгованості за договором від 14.10.2014 №25 в розмірі 1637200 рос. руб.

Отже, в даному випадку дії відповідача щодо нарахування пені є протиправними.

26.09.2013 між ТОВ «Генрих Шульц», як постачальником, та Компанією «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o», як покупцем, укладено договір поставки обладнання №21 (Договір №21), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити нове обладнання -пивоварні.

На виконання умов Договору №21 ТОВ «Генрих Шульц» відправило на користь Компанії «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o» товар на експорт на загальну суму 125050,00 дол. США, згідно ВМД №570151 від 06.12.2013.

Отже, граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №570151 від 06.12.2013 - 06.03.2014.

Встановлено, що на валютний рахунок ТОВ «Генрих Шульц» надійшли валютні кошти від нерезидента Компанії «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o» в загальній сумі 112475,00 дол. США, згідно наступних виписок банку:

- від 29.11.2013 №б/н в сумі 76361,00 дол. США;

- від 31.10.2013 №б/н в сумі 36114,00 дол. США.

Відповідач зазначає, що наявне прострочення надходження коштів в сумі 12575,00 дол. США, яке складає 131 день, період прострочення - з 06.03.2014 по 14.07.2014, курс Національного банку України станом на 06.03.2014 застосований при розрахунку пені - 9,4489 грн за 1 дол. США.

Однак, суд зазначає, що відповідачем безпідставно визначено граничний термін надходження валютної виручки за ВМД №570151 від 06.12.2013 з 06.03.2014, а не з 07.03.2014.

При цьому, курс Національного банку України за 1 дол. США станом на 06.03.2014 складав 9,4489 грн, станом на 07.03.2014 - 9,3879 грн.

Тому, суд не вважає обґрунтованим вказаний розрахунок пені, проведений відповідачем.

До того ж, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав нараховувати пеню за період з 07.03.2014 по 14.07.2014.

Так, 21.08.2013 між ТОВ «Генрих Шульц» та Компанією «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o» укладено додаткову угоду до Договору №21, відповідно до якої викладено в новій редакції пункт 7.2 Договору №21 та узгоджено, що у випадку невирішення спорів шляхом переговорів, спірні питання передаються на розгляд Рижського міжнародного комерційного арбітражу.

З матеріалів справи встановлено, що у січні 2014 року ТОВ «Генрих Шульц» звернулось до Рижського міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з Компанії «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o» заборгованості в розмірі 12575,00 дол. США. Ухвалою Рижського міжнародного комерційного арбітражу від 11.02.2014 за вказаною заявою відкрито провадження у справі №01/02-14/21. 27.11.2015 у справі №01/02-14/21 прийнято рішення про стягнення на користь ТОВ «Генрих Шульц» з Компанії «SCHULS BROWARY POLSKA Sp.z.o.o» заборгованості за Договором №21 в розмірі 12575,00 дол. США.

Тому, в даному випадку дії відповідача щодо нарахування пені є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованість висновків перевірки та правомірність оскаржуваного рішення, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.07.2014 №0003232206.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення від 09.06.2015 №2886, позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих Шульц» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.07.2014 №0003232206.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Генрих Шульц» витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Генрих Шульц» (місцезнаходження юридичної особи: 03058, місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, будинок 22 Б, квартира 66; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38441187).

Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43141267).

Суддя О.М. Чудак