Рішення № 85862845, 21.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 листопада 2019 року справа №826/8952/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Родовід Банк")доМукачівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі по тексту - відповідач, Мукачівський МВ ДВС)третя особаОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа, ОСОБА_1 )провизнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Ярошевського Д.А. з винесення постанови від 30 грудня 2014 року про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні №40788590 та втраті оригіналів виконавчого напису №797 від 28 серпня 2009 року та договору застави транспортного засобу №2/АК-097.07.2 від 23 квітня 2007 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною бездіяльність відповідача з повернення виконавчого документу та втрати оригіналів документів у зв`язку з тим, що на адресу позивача оригінали виконавчого напису №797 від 28 серпня 2009 року, договору застави транспортного засобу №2/АК-097.07.2 від 23 квітня 2007 року та постанова про повернення виконавчого документа не надходила, відповідачем не надано доказів направлення зазначених документів позивачу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/8952/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції, правонаступником якого є відповідач, від 23 жовтня 2009 року ВП №15642792 відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №797, виданим 28 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського МНО про звернення стягнення на заставне майно, автомобіль марки ВАЗ-21099, днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 в межах забезпечення позовних вимог згідно договору застави №2/АК-097.07.2, на користь ПАТ "Родовід Банк" у сумі 71 640,52 грн.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 12 травня 2010 року ВП №15642792 оголошено у розшук майно боржника.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 10 вересня 2012 року ВП №34258893 відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №797, виданим 28 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського МНО про звернення стягнення на заставне майно, автомобіль марки ВАЗ-21099, днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 в межах забезпечення позовних вимог згідно договору застави №2/АК-097.07.2, на користь ПАТ "Родовід Банк" у сумі 71 640,52 грн.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 29 жовтня 2013 року ВП №34258893 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ - виконавчий напис №797, виданий 28 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського МНО, повернуто стягувачеві.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 22 листопада 2013 року ВП №40788592 відкрито виконавче провадження за виконавчим написом №797, виданим 28 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського МНО про звернення стягнення на заставне майно, автомобіль марки ВАЗ-21099, днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 в межах забезпечення позовних вимог згідно договору застави №2/АК-097.07.2, на користь ПАТ "Родовід Банк" у сумі 71 640,52 грн.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 26 листопада 2013 року ВП №40788592 накладено арешт на автомобіль марки ВАЗ-21099 сірого кольору, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_2 , днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 в межах суми боргу.

Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції від 05 грудня 2013 року ВП №40788592 оголошено розшук майна автомобіль марки ВАЗ-21099 сірого кольору, 2006 року випуску, № шасі НОМЕР_2 , днз НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

У справі міститься копія листа Мукачівського МВ ДВС від 27 квітня 2018 року №8900, що наданий за результатами розгляду заяви позивача від 10 квітня 2018 року, у якому повідомлено про стан виконання виконавчого напису №797 від 08 серпня 2009 року: згідно даних АСВП виконавче провадження ВП №40788592 завершене 30 грудня 2014 року у зв`язку з поверненням виконавчого документу стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент винесення постанови). Надати більш детальну інформацію та копії документів, у тому числі підтвердження надіслання постанови про повернення виконавчого документу та оригіналу виконавчого документу неможливо, оскільки завершені виконавчі провадження за даний період передані до архіву та знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання, який становить 3 роки згідно пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби від 25 грудня 2008 року. У зв`язку із чим відповідач рекомендував звернутись про отримання дубліката виконавчого напису.

ПАТ "Родовід Банк" подало до відповідача заяву від 14 травня 2018 року №15-11-б.б./2466, у якій просило звернутись про отримання дубліката виконавчого документа та поновити строк пред`явлення виконавчого документа по боржнику ОСОБА_1 , про що письмово повідомити заявника.

У відповідь на вказану заяву Мукачівський МВ ДВС листом від 22 травня 2018 року №10136 повідомив, що відповідно до глави 22 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа; оскільки нотаріальна дія вчинялася щодо ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 , а Мукачівський МВ ДВС не є стороною даних правовідносин, тому відсутні підстави для звернення відділом ДВС із заявою про видачу дубліката. У зв`язку із чим позивачу рекомендовано звернутись до відповідного приватного нотаріуса із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Станом на час виникнення спірних відносин діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (чинного на час відкриття провадження та повернення виконавчого документа) державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема, повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Пунктом 7 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Частиною четвертою, п`ятою статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання органами внутрішніх справ.

Згідно зі статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як свідчать наявні у справі докази, державним виконавцем на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження" вчинялись відповідні дії з примусового виконання виконавчого напису №797, виданого 28 серпня 2009 року приватним нотаріусом Київського МНО щодо звернення стягнення на заставне майно - автомобіль, належний ОСОБА_1 в межах забезпечення позовних вимог згідно з договором застави на користь ПАТ "Родовід Банк".

Буквальний зміст позовних вимог вказує, що позивач просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Мукачівського МВ ДВС Ярошевського Д.А. з винесення постанови від 30 грудня 2014 року про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні ВП №40788590, тобто фактично пасивну поведінку державного виконавця щодо не прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень розуміється зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону, іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими, але фактично не були здійснені. Вчинення дій, прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку, означає, що такі дії, прийняття рішення вчинені (прийняті) без невиправданого для конкретної ситуації зволікання. Тривалість розумного строку залежить від складності питання, пріоритетності у вирішенні завдань, які визначені законом для суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим, позивач не надав суду доказів, які б свідчили про наявність у межах спірних правовідносин правових підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

Якщо ж вважати, що позовні вимоги сформульовані неправильно, і позивач оскаржує дії державного виконавця щодо винесення постанови від 30 грудня 2014 року про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні ВП №40788590, то суд звертає увагу на відсутність у справі доказів, які б достовірно свідчили про факт прийняття такої постанови та дозволяли б встановити нормативні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому, власне постанова державного виконавця від 30 грудня 2014 року ВП №40788590 про повернення виконавчого документу стягувачеві позивачем не оскаржується.

Аналогічна ситуація із позовними вимогами про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця по втраті оригіналів виконавчого напису №797 від 28 серпня 2009 року та договору застави транспортного засобу №2/АК-097.07.2 від 23 квітня 2007 року.

Так, у справі відсутні докази, які б свідчили про необхідність втрати державним виконавцем оригіналів виконавчого напису №797 від 28 серпня 2009 року та договору застави транспортного засобу №2/АК-097.07.2 від 23 квітня 2007 року, якщо це протиправна бездіяльність.

Якщо ж позивач оскаржує дії державного виконавця по втраті згаданих документів, то у справі відсутні докази, які б підтверджували, що державний виконавець втратив оригінали виконавчого напису №797 від 28 серпня 2009 року та договору застави транспортного засобу №2/АК-097.07.2 від 23 квітня 2007 року.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено будь-якими доказами, що в межах спірних правовідносин наявні ознаки протиправної поведінки відповідача або його правопопередників щодо винесення постанови від 30 грудня 2014 року про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні ВП №40788590 та втраті оригіналів виконавчого напису №797 від 28 серпня 2009 року та договору застави транспортного засобу №2/АК-097.07.2 від 23 квітня 2007 року, а тому позовні вимоги не підтверджуються нормативно та документально.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Родовід Банк" не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; ідентифікаційний код 14349442);

Мукачівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Валенберга, 3; ідентифікаційний код 34850923);

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя В.А . Кузьменко Кузьменко