Рішення № 85862333, 25.11.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року справа № 580/3130/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

04.10.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) Головного управління ДФС у Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) (далі - відповідач) від 14.05.2019 про визначення грошових зобов`язань з орендної плати: №25735-5413-2313 на суму 17915,01 грн.; №25736-5413-2313 на суму 7166,00 грн.; №25737-5413-2313 на суму 18352,79грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач під час прийняття спірних рішень протиправно врахував для обчислення сум орендної плати за землю нормативну грошову оцінку, яка визначена договорами оренди. Позивач стверджує, що відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок її розмір менший, ніж у договорах. Тому відповідач незаконно здійснив нарахування позивачу орендної плати у збільшеному розмірі. Отже, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 08.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву. Згідно з даними розписки та рекомендованого повідомлення вказану ухвалу позивач отримав 17.10.2019, а відповідач - 10.10.2019.

09.10.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити. Вказує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України підставою для нарахування плати за землю є відповідний договір оренди земельної ділянки. Орендна плата не може бути нижчою за розмір земельного податку встановленого кодексом. Тому з урахуванням наявних у відповідача даних договорів оренди щодо нормативної грошової оцінки землі, річної ставки оренди, розрахованої з нормативної грошової оцінки землі та коефіцієнту її індексації, на підставі норм Податкового кодексу України відповідачем розрахована орендна плата та прийняті спірні ППР.

Оскільки клопотань про розгляд справи за участю сторін суду не надходило, з огляду на відсутність необхідності виклику та допиту свідків, призначення експертизи, суд вирішив справу розглянути без повідомлення та виклику сторін у судове засідання (у письмовому провадженні) за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що 06.08.2015 позивач уклала з ГУ Держгеокадастру в Черкаській області договір, предметом якого є оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 10,0га (кадастровий номер 7121582000:12:006:0505), що розташована в адмінмежах Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Абз.2 п.5 цього договору передбачено, що для визначення суми орендної плати встановлюється нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 331759,40грн. На підставі п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4,5% нормативної грошової оцінки.

06.08.2015 позивач уклала з ГУ Держгеокадастру в Черкаській області договір, предметом якого є оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 4,0га (кадастровий номер 7121582000:12:006:0504), що розташована в адмінмежах Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Абз.2 п.5 цього договору передбачено, що для визначення суми орендної плати встановлюється нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 132703,76грн. На підставі п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4,5% нормативної грошової оцінки.

06.08.2015 позивач уклала з ГУ Держгеокадастру в Черкаській області договір, предметом якого є оренда земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 8,0га (кадастровий номер 7121582000:12:006:0503), що розташована в адмінмежах Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Пунктом 5 цього договору передбачено, що для визначення суми орендної плати встановлюється нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації від 30.03.2015 №8-28-0.3-1842/2-15 - 339866,51грн. На підставі п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4,5% нормативної грошової оцінки.

14.05.2019 відповідач прийняв спірні ППР про визначення грошових зобов`язань з орендної плати щодо вказаних земельних ділянок:

№25735-5413-2313 на суму 17915,01 грн.;

№25736-5413-2313 на суму 7166,00 грн.;

№25737-5413-2313 на суму 18352,79грн.

Не погоджуючись із ними позивач звернулася з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним рішенням, суд врахував таке.

Частина 1 ст.67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп.14.1.147 п.14.1. ст.147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі ст.21 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК України.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підп.14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, ПК визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Згідно з п.286.5. ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункти 288.1., 288.4. ст.288 ПК України).

На підставі п.288.5. ст.285 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

Відповідно до п.289.1., 289.2. ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Суд врахував, що розрахунок орендної плати позивача за земельні ділянки, що увійшла у спірні ППР, здійснено на підставі визначеної вищевказаними договорами ставки орендної плати - 4,5% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка визначена договорами оренди, та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.

Отже, розрахунок орендної плати за вищевказані земельні ділянки та його нарахування спірними ППР здійснено відповідачем відповідно до вимог ПК України, тобто обґрунтовано.

Щодо посилання позивача на витяги Міськрайонного управління у Золотоніському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, в яких зазначено іншу нормативну грошову оцінку земельних ділянок, аніж встановлену умовами вищезазначених договорів, суд врахував таке.

Абзацом 2 п.5 вищевказаних договорів оренди визначено, що до моменту набрання чинності угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки, визначення суми орендної плати здійснюється з розрахунку нормативної грошової оцінки, зазначеної у договорах оренди.

Статею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

За юридичною природою договір оренди землі є різновидом договору майнового найму (гл.58 ЦК України) і йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов`язковість його виконання сторонами тощо. Положення ЦК України застосовуються до відносин оренди землі, якщо земельним законодавством не передбачено спеціальних правил. Договір оренди є консенсуальним (тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди у належній формі), оплатним, двостороннім та строковим.

Форма договору є письмовою (стаття 14 Закону № 161-ХIV). Договір підлягає державній реєстрації (стаття 20 Закону № 161-ХIV) і лише після цього набуває чинності (стаття 18 Закону № 161-ХIV).

Суд врахував, що доказів внесення змін до наведених договорів оренди земельних ділянок позивач не надав.

Додані до позову копії двох заяв позивача від 01.03.2016, адресовані ГУ Держгеокадастру у Черкаській області (вх. від 02.03.2016 №2394/0/5-16-СГ та від 10.03.2016 №3552/0/5-16-СГ), про внесення змін до договорів оренди стосовно зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок не свідчать про внесення змін до договорів оренди, оскільки такі зміни мають бути внесені у вище встановленому порядку. Отже, вони не відповідають ознакам належності та достовірності доказу.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду (далі - ВС) у постанові від 05.06.2018 у справі №818/1763/14, які обов`язкові для врахування судом відповідно ч.5 ст.242 КАС України.

ВС у вказаному рішенні вказав, що суб`єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Враховуючи, що нарахування позивачу спірними ППР орендної плати здійснювалось відповідачем на підставі умов діючих договорів оренди землі та на підставі норм ПК України, суд дійшов висновку, що вони є правомірними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

З огляду на необґрунтованість позовних вимог, відповідно до ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Черкаської області (код ЄДРПОУ 39392109) від 14.05.2019 №25735-5413-2313, №25736-5413-2313 та №25737-5413-2313 про донарахування грошових зобов`язань з орендної плати за землю - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.М. Бабич

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 25.11.2019.