Ухвала суду № 85861611, 22.11.2019, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/2719/19

2/330/623/2019

"22" листопада 2019 р. Суддя Якимівського районного суду Запорізької області Федорець С.В., розглянувши заяву керівника Азізова Ділявера Ісаєвича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

20.11.2019 року на адресу Якимівського районного суду Запорізької області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, згідно якої він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 )

Згідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та долучені до неї додатки, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви з наступних підстав.

До Якимівського районного суду Запорізької області 20 листопада 2019 року надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ст.150 ч.3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно вимог ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості для забезпечення позову.

У відповідності до змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову,суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, у своїй заяві, позивач, в порушення вимог ст. 151 ЦПК України належним чином не обґрунтовує необхідність накладення арешту на квартиру, не наводить належних обґрунтувань того, що без накладення арешту неможливо буде виконати рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, на підтвердження заявлених вимог позивачем було долучено копію дублікату договору дарування квартири від 19 лютого 2015 року, згідно якого відповідач ОСОБА_2 отримав у власність квартиру, на яку позивач просить накласти арешт. Також, на підтвердження своїх вимог, позивачем було надано копію витягу від 19 лютого 2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відносно квартири.

Однак, вказаний витяг не може враховуватися судом як доказ, оскільки витяг складено ще у 2015 році і може містити недостовірну інформацію щодо актуального права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 .

А тому, у разі задоволення заяви про забезпечення позову на підставі наданого витягу та накладення арешту на квартиру, можуть бути порушені майнові права чинного власника квартири.

Підсумовуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав, достатніх для забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст., 150-153, 157 ЦПК України, суд,

ухвалив :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) про стягнення боргу, - відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: